36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.03.2011 р. Справа №27/147
за позовом Державної екологічної інспекції в Полтавській області, вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36001
до Дочірнього підприємства Укоопспілки «Кременчуцький експериментально-механічний завод», вул. Леонова, 96, м. Кременчук, Полтавська область, 39612
про стягнення 10 743,10 гривень
Суддя Солодюк О.В.
Представники :
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 2331/02-05 від 14.10.2010 р.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з Дочірнього підприємства Укоопспілки «Кременчуцький експериментально-механічний завод»завданої шкоди, заподіяної порушенням законодавства України про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в сумі 10 743,10 гривень.
Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Зокрема, до них належить ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 р. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. № ETS 005 (із змінами та доповненнями), яка, як і інші міжнародні договори, підлягає застосуванню при розгляді справ судами.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
В судовому засіданні 11.03.2011 р. в умовах перерви, оголошеної в судових засіданнях 08.02.2001 р. до 25.02.2011 р. та 25.02.2011 р. до 11.03.2011 р. на підставі ст. 77 ГПК України для надання сторонами додаткових доказів, оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до положень ч. 1 - ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Позивач та його повноважний представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують, вважають їх обґрунтованими, підтвердженими наданими по справі матеріалами та доказами і просять суд їх задовольнити.
Відповідач проти заявлених позовних вимог частково заперечує і визнає позов в частині стягнення 1 650,22 гривень, про що зазначається у відзиві на позовну заяву № 229 від 04.10.2010 р. (вхід. № 11838д від 06.10.2010 р).
В судове засідання 11.03.2011 р. відповідач свого представника не направив. У відповіді на пояснення до відзиву № 83 від 02.03.2011 р. (вхід. № 4153д від 09.03.2011 р.) повідомив, що повноважний представник в судове засідання з'явитися не може.
Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами і доповненнями), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи те, що документальних доказів в матеріалах справи достатньо для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані сторонами докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд
08 квітня 2008 р. Державною екологічною інспекцією в Полтавській області, м. Полтава (надалі Позивач) було проведено перевірку дотримання природоохоронного законодавства України Дочірнім підприємством Укоопспілки «Кременчуцький експериментально-механічний завод», м. Кременчук (надалі Відповідач).
В ході проведення вказаної вище перевірки, Позивачем було встановлено, що від стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря викиди з боку підприємства Відповідача в атмосферне повітря здійснювались без відповідного дозволу в порушення положень статей 10-11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» № 2707-ХІІ від 16.10.1992 р. (із змінами).
Згідно із наданою Відповідачем довідки № 546 від 02.09.2008 р.(а.с.9) в період з 08.04.2008 р. по 04.07.2008 р. маса наднормативного викиду забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства склала 0500759712 т, а саме:
- заліза та його сполук (у перерахунку на залізо) -0,072972 = 0,072 т;
- марганцю та його сполук (у перерахунку на діоксид марганцю) -0,0078372 = 0,008 т;
-азоту оксиду (у перерахунку на азоту діоксид) -0,0680652 = 0,068т;
-хрому та його сполук (у перерахунку на триокис хрому) -0,000274032 = 0,0003 т;
-вуглецю оксиду -0,087642 = 0,088 т;
-пилу деревини -0,009072 = 0,009 т;
-пилу абразивно-металевого -0,00001728 = 0,00002т;
-ксилолу -0,091728 = 0,092т;
-бутилацетату -0,030528 = 0,030т;
-уайт-спіриту -0,11664 = 0,117т;
-аерозолю лакофарбових матеріалів -0,015984=0,016 т.
Внаслідок наднормативного викиду у атмосферне повітря Відповідачем державі завдано збитків на загальну суму 10 743,10 гривень.
11.12.2008 р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 150 (а.с. 4) із вимогою відшкодувати завдані збитки в сумі 10 743,10 гривень, але відповіді на неї не надійшло, збитки відшкодовані не були.
Відповідач завдані ним державі збитки в сумі 9 092,88 гривень не визнає, посилаючись на той факт, що вказані у довідці № 546 від 02.09.2008 р. дані є недостовірними і не відповідають вимогам припису № 6 - 45 від 08.04.2008 р. (а.с. 8) стосовно визначення обсягів фактичних викидів, а також на те, що в цей період Відповідач не ухилявся від сплати податку за забруднення навколишнього природного середовища із-за відсутності дозволу. Ним визнані вимоги в частині стягнення суми в розмірі 1 650,22 гривень.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»(надалі - Закон), державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст. 38 Закону, в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Статтею 68 Закону визначено, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 69 Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Розрахунок збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин здійснений відповідно до Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 № 38 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 р. № 157/693.
Відповідно до ст. 153 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний використовувати природні ресурси відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; ефективно і економно використовувати природні ресурси на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності; здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання; своєчасно вносити відповідну плату за використання природних ресурсів; здійснювати господарську діяльність без порушення прав інших власників та користувачів природних ресурсів; відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.
Положеннями ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Частиною 1 ст. 226 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобіганням збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі, якщо збитків завдано іншим суб'єктам, зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Відповідно до ст. 16 Закону, державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють, зокрема, спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів.
Згідно із ст. 20 Закону, спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяні у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Таким чином, Відповідач повинен відшкодувати державі шкоду, заподіяну порушенням законодавства України про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в сумі 10 743,10 гривень.
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач не зміг довести відсутність своєї вини та не подав матеріалів та доказів, які б спростовували твердження Позивача.
Крім того, припис Позивача № 6- 45 від 08.04.2008 р. (а.с. 8) відповідачем не оскаржувався.
Посилання Відповідача на те, що ним за перший та другий квартал 2008 року до бюджету сплачувався податок за забруднення навколишнього природного середовища є безпідставним, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 69 Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
У нарадчій кімнаті суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на користь держави завдану шкоду, заподіяну порушенням законодавства України про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в сумі 10 743,10 гривень.
Відповідно до 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про судове рішення" від 10.12.1996 р. № 02-5/422 (із змінами і доповненнями), у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Враховуючи викладене, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані матеріали та докази, які містяться у справі, в їх сукупності, керуючись законом і статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 69, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства Укоопспілки «Кременчуцький експериментально-механічний завод», вул. Леонова, 96, м. Кременчук, Полтавська область, 39612 (ідентифікаційний код 01733006) завдану державі шкоду в сумі 10743,10 гривень на р/р 33119331700008 м. Кременчук 24062100, одержувач УДК у м. Кременчуці, код ЄДРПОУ 34698778, банк одержувача ГУДКУ у Полтавській області, код бюджетної класифікації 24062100, символ 331 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».
3. Стягнути з Дочірнього підприємства Укоопспілки «Кременчуцький експериментально-механічний завод», вул. Леонова, 96, м. Кременчук, Полтавська область, 39612 (ідентифікаційний код 01733006):
- в доход Держбюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, р/р 31118095700002, код ЄДРПОУ 34698804, отримувач: УДК у м. Полтава, банк ГУДКУ у Полтавській області м. Полтава, МФО 831019) державне мито в сумі 107,43 гривень;
- в доход Держбюджету України (отримувач УДК у м. Полтава, код ЄДРПОУ 34698804, банк ГУ ДКУ у Полтавській області, МФО 831019, рахунок 31217264700002, код бюджетної класифікації 22050003) вартість послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 гривень.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Солодюк
Примітка: Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.