36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
17.02.2011 р. Справа №27/100
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Союзмаш", адреса: 36041,м.Полтава, вул. Сорочинська,17
до Полтавської міської ради, адреса : 36000, м.Полтава, вул. Жовтнева,36
Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача:
1.Колективне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", адреса: 36000,м.Полтава, пров. Піонерський,4
2. Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, адреса: 36000, м.Полтава, вул. Жовтнева,36
3. Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, адреса: 36000, м.Полтава, вул.Жовтнева,36
про визнання права власності на самобудову й перебудову.
Суддя: Солодюк О.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. в протоколі
від відповідача: ОСОБА_2, дов. в протоколі
від третіх осіб: 1. не з"явився, 2. ОСОБА_3, дов. в протоколі 3. ОСОБА_4, дов. в протоколі
В судовому засіданні 17.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суть спору: Розглядається позовна заява про визнання права власності на самобудову та перебудову проведених на об"єктах нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Полтава, вул. Дружби,6, літер П-1:виробничі будівлі Цех літ."П-1" з врахуванням реконструйованого навісу "П1-1" і "П2-1".
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у відзиві та повноважний представник в судовому засіданні проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач не звертався до органу місцевого самоврядування за отриманням дозволу на проведення перебудови, перебудова проведена без затвердженого проекту та без погодження відповідними органами на відповідність будівництва протипожежним, санітарно-епідеміологічним та архітектурним нормам та правилам.
Представник третьої особи 1 в судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника.
Представник третьої осіби 2 проти позову заперечує, посилаючись на те, що у висновку про технічне обстеження будівельних конструкцій (елементів) ділянки П-1 виробничої будівлі ТОВ "Полтава-Союзмаш", яка розташована по вул. Дружби, 6 в м. Полтаві, з оцінкою їх технічного стану, не зазначено, чи відповідають самовільно побудовані та перебудовані позивачем об"єкти державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Представник третьої особи 3 повідомив, що на час розгляду справи сторонами укладено договір оренди земельної ділянки відповідно до рішення Полтавської міської ради від 14.12.2010 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Відповідно до рішення господарського суду Полтавської області від 26.01.2006 року по справі № 10/225 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава-Союзмаш"(надалі-позивач) визнано право власності на нерухоме майно: колірний цех (літера В-1 за планом земельної ділянки) заг.полщею 281,2 кв.м; арматурний цех (літера Г-1 за планом земельної ділянки) заг. площею 159,6 кв.м.; трансформаторна підстанція (літера Б-1 за планом земельної ділянки) заг.площею 8,2 кв.м. яке знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Дружби,6. На цій підставі 14.03.2006 року КП БТІ "Інвентаризатор"(надалі- третя особа 1) видало Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі), згідно якого позивачу належить 7/50 частин нежитлових приміщень, що розміщені в м.Полтаві по вул.Дружби,6 .
В позові позивач зазначає, що вищевказані будівлі мали перекриття з великим терміном експлуатації й потребували часткового оновлення. Крім того, з метою приведення робочих місць для працівників товариства, які тривалий час знаходяться на відкритому майданчику, виникла необхідність побудувати додатковий навіс між арматурним і колірним цехом.
Позивачем самочинно проведено реконструкцію належних йому на праві власності будівель, що зафіксовано 22.01.2010 року органами технічної інвентаризації та відображено на схемі розташування будівель по вул.Дружби, 6 в м.Полтаві, яка є додатком до Технічного паспорту. Факт самочинного будівництва не оспорюється жодною із сторін.
Стаття 331 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, визначає загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не регулює правовий режим самочинного будівництва.
Водночас, поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені.
Згідно норм цієї статті, особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на нього, а з врахуванням того, що самочинне будівництво знаходиться на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності, представник органу якого заперечує проти задоволення позову, визнання права власності суперечить чинному законодавству.
При цьому, необхідність прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України обумовлена приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про основи містобудування".
Відповідно до статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій", фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.
Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Згідно ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".
Статтею 31 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлені повноваження виконавчих органів місцевих рад в галузі будівництва, до яких віднесено: надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій, зупинення будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності, видача забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт.
Постановою КМ України від 08.10.2008р. № 923 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, яким визначено механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Згідно з цим Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Свідоцтво - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Для одержання свідоцтва замовник або уповноважена ним особа подає інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву. До заяви додаються: проектна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об'єкт застрахований). Акт готовності об'єкта до експлуатації підлягає за письмовим зверненням замовника погодженню протягом 10 робочих днів виконавчим комітетом сільської, селищної або міської ради, або місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію.
Позивачем, на підтвердження тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про визнання права власності на нерухоме майно, до суду не подано належних доказів, а саме: відповідного дозволу на будівництво та реконструкцію, оформленого у встановленому законом порядку, проектної документації, затвердженої у визначеному законодавством порядку; акту готовності об'єкта до експлуатації, підписаного генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об'єкт застрахований), погодженого місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію, свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.
Крім того, у відповідності до ст. 10 Закону України “Про пожежну безпеку” виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію чи в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативних актів з пожежної безпеки.
Забороняється будівництво, реконструкція, технічне переоснащення приміщень, об'єктів виробничого та іншого призначення, впровадження нових технологій, випуск пожежонебезпечної продукції без попередньої експертизи (перевірки) проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки. Фінансування таких робіт може провадитися лише після одержання позитивних результатів експертизи.
За змістом ст. ст. 11, 12 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягає проектна документація на відведення земельних ділянок, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти будівництва, розширення, реконструкції об'єктів будь-якого призначення, за винятком тих, для затвердження проектів будівництва яких висновок державної експертизи не є обов'язковим.
Як свідчать матеріали справи, позивачем не було отримано відповідних дозволів для здійснення будівництва та перебудови.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Як свідчать матеріали справи у відповідача при здійсненні будівництва та перебудови була відсутня необхідна дозвільна документації, а саме: дозвіл виконавчого комітету Полтавської міської ради на виконання робіт, проектна документація на будівництво.
Спірне нерухоме майно побудовано та перебудовано позивачем без належного дозволу та належно затвердженого проекту, в зв"язку з чим є самочинним будівництвом.
Необхідними умовами узаконення самочинно побудованих об"єктів є:
- надання земельних ділянок під вже збудовані споруди;
- відсутність заперечення з боку власника земельної ділянки;
- відсутність порушень в результаті самочинної забудови прав інших осіб.
Як вбачається із матеріалів справи, земельна ділянка площею 0,3590 га була надана позивачу для експлуатації та обслуговування виробничих приміщень.
Власник землі - Полтавська міська рада заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за позивачем, який здійснив самочинне будівництво та перебудову.
Крім того, висновок про технічне обстеження будівельних конструкцій (елементів) ділянки П-1 виробничої будівлі ТОВ "Полтава - Союзмаш", яка розташована по вул. Дружби, 6 в м. Полтаві, з оцінкою їх технічного стану (а.с. 15-24) не містить посилань на те, що самовільно побудовані та перебудовані позивачем об"єкти відповідають державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Відповідно до ч. 2 ст. ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Враховуючи, що будівництво та перебудову спірного нерухомого майна здійснено самочинно, власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно, позивач не надав доказів того, в результаті самочинного будівництва та перебудови права інших осіб не порушено, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного,керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
В позові відмовити повністю.
Суддя Солодюк О.В.
Повний текст виготовлено та підписано 24 лютого 2011 року.
Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України.