про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника без розгляду
"06" травня 2011 р.№ 17/17-2011-670
Суддя Брагіна Я.В., розглянувши матеріали заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1);
до боржника: Приватного підприємства „Нео логістик сервіс” (м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 4-А, кв. 23, код ЄДРПОУ 36343822)
про визнання банкрутом
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „Нео логістик сервіс” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилаючись на неспроможність останнього виконати зобов'язання по договору № 14-КП від 14.09.2010р.
Згідно ст.4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ.
З врахуванням вимог п.1 ст.5 зазначеного вище Закону України №2343-ХІІ провадження у справах про банкрутство регулюються цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; якщо не вказано в заяві інших відомостей, перелічених в ст.7 цього Закону та з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Пунктами 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини; не подано доказів сплати державного мита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірі, а також не подано доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Згідно п. 11 ст. 7 Закону №2343-ХІІ кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих до неї документів.
Отже, заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання банкрутом Приватного підприємства „Нео логістик сервіс” підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки до заяви про порушення справи про банкрутство не подано доказів сплати державного мита та доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому законом порядку, тому що до заяви додані копії, а не оригінали квитанцій. Також не подано доказів надслання копії заяви і доданих до неї документів боржнику, бо заява складена 29.04.11., а відправлена поштова кореспонденція боржнику згідно поштового чеку - 16.03.11., тобто заяву складено пізніше ніж відправлено боржнику кореспонденцію.
Крім того, в заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги і доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини, а саме, щодо неплатоспроможності боржника та безспірності вимог.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора та неплатоспроможності боржника, якими відповідно: безспірними - є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, а неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, не інакше як через відновлення платоспроможності (ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом).
З врахуванням вимог п.8 ст.7 Закону України №2343-ХІІ, до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника, копію неоплаченого розрахункового документу, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.
Однак, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до заяви про визнання банкрутом Приватного підприємства „ Нео логістик сервіс” доказів безспірності заявлених вимог у розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження”, а також неплатоспроможності боржника до заяви не додав.
Крім того, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у заяві про порушення справи про банкрутство як на одну з підстав порушення справи за спрощеною процедурою банкрутства, передбаченою ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилається на факт відсутності підприємства за місцезнаходженням.
З врахуванням вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Згідно положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” факт відсутності боржника повинен підтверджуватись витягом (довідкою) із Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб (ЄДР). Даної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 22.05.2007р. по справі № 32-21/19-06-518.
Проте, в порушення ч.ч. 1, 7, 8 ст. 7, ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якими встановлено, що до заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги, заявник не надав і належних доказів відсутності Приватного підприємства „Нео логістик сервіс” за місцезнаходженням.
Додані до заяви акти перевірки місцезнаходження боржника №1 від 08.02.2011р., №2 від 25.02.2011р. та №3 від 15.03.2011р. не являються належними доказами відсутності боржника. При цьому складені в односторонньому порядку.
Будь-яких інших доказів, які підтверджують наявність підстав для застосування спрощеної процедури банкрутства щодо Приватного підприємства „ Нео логістик сервіс” за положеннями ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме: доказів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, доказів наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника заявником теж до заяви не додано.
Як суд зазначав вище, відповідно до п.п.3,4,6,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини; не подано доказів сплати державного мита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірі, а також не подано доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
А згідно ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо зокрема: не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; якщо не вказано в заяві інших відомостей, перелічених в ст.7 цього Закону і з підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього закону.
Враховуючи вищевикладене, заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання банкрутом Приватного підприємства „ Нео логістик сервіс” підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі п.п.3,4,6,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п.3,4,6,10 ст.63,86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1. Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) про визнання банкрутом Приватного підприємства „Нео логістик сервіс” (код ЄДРПОУ 36343822) банкрутом повернути заявнику без розгляду.
Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 3-х арк. з додатком на 38-ох арк. та конверт.
Суддя Брагіна Я.В.