іменем україни
27 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Ткачука О.С., Колодійчука В.М.,
Кузнєцова В.О., Фаловської І.М., -
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 25 листопада 2010 року,
У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 17 квітня 2007 року ОСОБА_6 заповів їй Ѕ частину АДРЕСА_1. Після його смерті вона дізналась, що син ОСОБА_6 - ОСОБА_7 належну йому Ѕ частину вказаної квартири продав ОСОБА_5, а між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був укладений договір у простій письмовій формі про продаж належної йому Ѕ частини спірної квартири. Рішенням Ленінського районного сулу м. Миколаєва від 17 квітня 2009 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу Ѕ частини спірної квартири, яка належала ОСОБА_6 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування відмовлено. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 16 липня 2009 року рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2009 року скасовано, визнано дійсним договір купівлі-продажу Ѕ частині квартири, укладений 22 травня 2007 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в простий письмовій формі, визнано за ОСОБА_5 право власності на цю нерухомість. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання права власності на частину квартири відмовлено.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 грудня 2009 року рішення апеляційного суду Миколаївської області від 16 липня 2009 року в частині задоволення первісного позову ОСОБА_5 скасовано, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 залишено в силі. Під час розгляду справи в касаційному порядку відповідачка уклала 27 жовтня 2009 року договір купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_4 ввівши її в оману та розпорядилася майном, право на яке оспорювалося в суді. Посилаючись на те, що є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_6, але не може оформити право власності на спадкове майно просила визнати частково недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладений 27 жовтня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 серпня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 25 листопада 2010 року, у задоволенні зазначеного позову ОСОБА_3 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак зазначеним вимогам закону ухвалені в справі судові рішення не відповідають.
Вирішуючи спір та відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що право вимагати визнання договору недійсним надано лише стороні договору, яка діяла під впливом обману, але сторони договору купівлі-продажу проти його дійсності не заперечують, а ОСОБА_3 не є стороною цього договору.
Проте, суд не врахував, що порушені права позивачки на оформлення спадщини за заповітом, внаслідок чого вона фактично була позбавлена можливості оформити право власності на спірну квартиру.
11 лютого 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності на частину квартири.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2010 року позовну заяву ОСОБА_8 з підстав невідповідності позову вимогам ст. ст. 119, 121 ЦПК України залишено без руху до 10 березня 2010 року (а.с. 24).
На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_3 9 березня 2010 року подано позов про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на частку квартири.
Як зазначено вище, рішення суду першої інстанції в собі охоплювало мотивування виключно розв'язання вимог ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Перевірка законності ухваленого рішення суду першої інстанції апеляційним судом також зводилась до аналізу застосування вимог матеріального і процесуального права виключно щодо вимог про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
17 квітня 2007 року ОСОБА_9 склав заповіт на ОСОБА_3 щодо всього свого майна (а.с. 16).
З матеріалів справи вбачається, що 21 лютого 2010 року мало місце винесення постанови державним нотаріусом другої державної Миколаївської нотаріальної контори про відмову ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії з питання видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (а.с. 18).
Таким чином, судами не вирішено спір щодо визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, як того вимагала ОСОБА_3
За таких обставин ухвалені судами рішення не можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 25 листопада 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - О.О. Дьоміна
Судді: О.С. Ткачук
В.М. Колодійчук
В.О. Кузнєцов
І.М. Фаловська