73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
22 квітня 2011 р. Справа № 2-а-4790/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі: головуючої судді: Хом'якової В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області про визнання нечинним рішення,
та позов Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафної санкції,
встановив:
ФОП ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області від 23.04.10 № 0001002302 про застосування штрафної санкції в сумі 16158грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосуванні реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка була проведена за відсутності підприємця, який є платником єдиного податку, в своїй діяльності керується Указом Президента України від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва". Підприємець не зобов'язаний застосовувати реєстратори розрахункових операцій та обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів. Для платника єдиного податку - фізичної особи порядок ведення книги обліку доходів та витрат затверджений наказом ДПА України 29.10.99 № 599 (із змінами та доповненнями) "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі". Згідно додатку № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 9.06.1993 № 64, обов'язковому заповненню в Книзі обліку доходів та витрат підлягають графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доход)", "чистий доход". Згідно вимог ст. 11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватись спрощена система бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів сплатою єдиного податку, застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності, яка може застосовуватись поряд з діючою загальною системою оподаткування на вибір суб'єкта підприємницької діяльності. Підприємець вважає рішення інспекції необґрунтованим та незаконним.
Ухвалою суду від 8 грудня 2010 року об'єднано в одне провадження дану справу з позовом Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції в сумі 16158грн. (справа №2а-6227/10/2170).
Позовні вимоги ДПІ у Генічеському районі обґрунтовані правомірністю зафіксованих в акті перевірки від 14.04.10 № 0063/21/10/23/3000502898 порушення ОСОБА_1 вимог п.12 ст. 3 Закону України "Про застосуванні реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: порушено порядок обліку товарів за місцем їх реалізації. На місці проведення розрахунків було виявлено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 8079грн., які не відображені в обліку товарних запасів. Податкова інспекція зазначає про правомірність винесеного рішення від 23.04.10 № 0001002302 на суму 16158грн., яку просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.
В наданих суду поясненнях за позовом ОСОБА_1, податкова інспекція зазначила, що ст. 6 Закону № 265 встановлено порядок ведення обліку товарів суб'єктами підприємницької діяльності. Відповідно до розд.4 Декрету КМ України "Про прибутковий податок громадян" від 26.12.92 № 13-92 - від ведення обліку доходів та витрат звільняються платники, що обрали спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим податком шляхом придбання патенту за умови, якщо громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках, до яких ОСОБА_1 не відноситься. Відповідно до постанови КМУ від 26.09.01 № 1269 "Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат", згідно пунктів 1 та 5 Порядку до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отримання доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день. Відповідно до п. 17 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення, затверджених постановою КМУ від 15.06.06 № 883, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, без належних документів, що засвідчують їх якість та безпеку. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні, що заносяться до бухгалтерських реєстрів. Їх відсутність є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
Представниками сторін надано суду заяви з проханням розглянути справу у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив, що на підставі направлення на перевірку № 46 від 14.04.10, наказу ДПА про проведення перевірок з питань дотримання порядку проведення готівкових розрахунків суб'єктами господарювання № 65 від 31.03.10, 14.04.10 проведено перевірку на предмет дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ПП ОСОБА_1 в магазині "Скайсат", за адресою: АДРЕСА_1. Перевірка проводилась у присутності продавця ОСОБА_3. Під час перевірки було проведено розрахункову операцію з продажу супутникового ресивера (1 шт.) вартістю 600 грн., камери зовнішнього огляду (1 шт.) вартістю 570 грн., всього на суму 1170грн., без застосування РРО. Надано споживачу рахунок-фактуру № б/н від 14.04.10 на суму 1170грн. В акті зафіксовано про відсутність на момент перевірки свідоцтва про сплату єдиного податку на 2010 рік другий квартал, відсутність реєстрації у ДПІ книги обліку доходів та витрат, відсутність ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товару (закупка: супутниковий ресивер, камера на суму 1170грн. згідно рахунку-фактури б/н від 14.04.10), який не відображений в обліку товарних запасів.
Акт перевірки підписаний продавцем без зауважень. На підставі висновків перевірки ДПІ у Генічеському районі у Херсонській області від 23.04.10 № 0001002302 про застосування до ОСОБА_1 штрафної санкції в сумі 16158грн. (відповідно до ст. 21 Закону № 265 - у подвійній вартості не облікованого товару (8079грн. (вартість не облікованого товару)х2)). Рішення отримано підприємцем 29.04.10, що підтверджується копією поштового повідомлення.
Суд вважає неправомірним застосування до ОСОБА_1 штрафної санкції за порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265, виходячи з наступного.
Згідно з преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Закон про РРО) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Статтею 6 Закону № 265 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів. Пунктом 12 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). Згідно із статтею 21 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.04.10, вид діяльності "роздрібна торгівля промтоварами, ремонт побутової техніки, перукарські послуги". Згідно Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Закон України від 19.10.2000 № 2063-ІІІ "Про державну підтримку малого підприємництва", визначає правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу із економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні. Стаття 11 даного Закону визначено, що для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає: заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку; застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності. Порядок ведення спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності визначається Кабінетом Міністрів України. Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.
Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України. Згідно ст. 6 даного Указу суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами. Пунктами 1 та 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1269 визначено, що книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством. Прошнурована і пронумерована книга реєструється в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день. Книга зберігається у суб'єкта підприємницької діяльності протягом 3 років після виконання останнього запису.
Згідно додатку № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 9.06.1993 № 64, обов'язковому заповненню в Книзі обліку доходів та витрат підлягають графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доход)", "чистий доход". Фіксація в книзі обліку товарних запасів за місцем їх реалізації законодавством не передбачена. З акту перевірки вбачається, що посадовими особами ДПА не перевірялась книга обліку доходів та витрат позивача.
З огляду на викладене, законодавство не встановлює обов'язку приватного підприємця, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування, вести облік товарів за накладними, також він має право взагалі не мати цих накладних, тому що ставка податку, який сплачується таким підприємцем не залежить від його доходу та є фіксованою.
Та обставина, що Книга обліку доходів та витрат належним чином не була зареєстрована в ДПІ ( відсутній підпис керівника ДПІ на останньому аркуші) не є обставиною, що свідчить про її неведення. Суду надана Книга для огляду, в ній є записи про витрати, доходи, записи про проведені перевірки. Представник приватного підприємця пояснив в судовому засіданні про те, що недоліки реєстрації стались з вини ДПІ, і приватний підприємець не може нести за це відповідальність.
Суд вважає, що за неведення книги обліку доходів та витрат або неналежне ведення законодавством встановлена інша відповідальність і є неправомірним ототожнювати ведення Книги обліку, внесення записів про витрати на придбання товарів з обліком товарних запасів. Матеріалами справи не доведено скоєння приватним підприємцем такого порушення, як неведення обліку товарних запасів, оскільки в нього, як платника єдиного податку немає обов'язку ведення обліку саме товарних запасів.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємця підлягають задоволенню, рішення про застосування штрафних санкцій скасовується. Судові витрати не відшкодовуються через відсутність такої вимоги в позовній заяві.
В задоволенні позову ДПІ про стягнення штрафу за даним рішенням суд відмовляє, оскільки позовні вимоги ДПІ ґрунтуються на рішенні, яке визнано судом неправомірним.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області від 23.04.10 № 0001002302 про застосування штрафної санкції в сумі 16158грн.
В задоволенні позову ДПІ у Генічеському районі Херсонської області про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафної санкції в сумі 16158грн. відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 9.2.1