73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"22" квітня 2011 р. Справа № 2-а-5784/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Михайленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
встановив:
У листопаді 2010 року публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (надалі - позивач) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (надалі - відповідач, ДПІ), у якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.09.2010 року № 0013472307 на суму 3400,00 грн. та № 0013462307 на суму 8966,50 грн.
Згідно позовної заяви позовні вимоги ґрунтуються на тому, що висновки ДПІ про наявність в діях позивача порушень пп.2.6 п.2 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (надалі -Положення №637) є помилковими та не узгоджуються з приписами законодавства. Позивач вважає, що ним не допущено неоприбуткування готівки на суму 1793,30 грн. за 26.04.2010р., оскільки своєчасне оприбуткування готівкових коштів підтверджується касовим ордером, який зареєстрований у Книзі реєстрації прибуткових касових ордерів, а також позивач вказує на відсутність правових підстав для притягнення його до відповідальності за порушення передбачене ст.. 15-2 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”від 19.12.1995 року №481/95-BP (надалі-Закон №481/95-BP), та на незаконність проведеної 02.09.2010 перевірки.
ДПІ направило суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказує на законність проведеної перевірки позивача з питань додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також на правомірність застосованих до позивача рішеннями від 07.09.2010р. №0013472307 та №0013462307 штрафних (фінансових) санкцій за порушення пп.2.6 п.2 Положення №637 та ст.. 15-2 Закон №481/95-BP.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
З наданого суду акту перевірки № 1444/21/22/23/00131771/939 від 02.09.2010р. вбачається, що дана перевірка проведена податковими ревізорами-інспекторами Прокопенком В.П., Аркаєвим К.О. в сфері контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у розташованій по Бериславському шосе, 1 у м. Херсоні їдальні, яка належить позивачу.
Перевірка проведена на підставі направлення на перевірку від 01.09.2010р. №1963/237 та плану перевірок суб'єктів господарювання на вересень 2010р., затверджений наказом ДПА в Херсонській області від 21.08.2010р. №244.
На підставі даного акту перевірки ДПІ 07.09.2010р. винесла наступні рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій:
- №0013462307 на суму 8966,50 грн. за порушення пп.2.6 п.2 Положення №637 -несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в КОРО згідно фіскального звітного чеку за 26.04.2010 року № 1074 на суму 1793,30 грн.;
- №0013472307на суму 3400 грн. за порушення за ст.15-2 Закону №481/95-BP -порушення вимог законодавства, щодо куріння у закладах громадського харчування.
Дії по проведенню перевірки позивача та складанню акту перевірки відповідають діючому законодавству. Порушень визначеного законодавством порядку проведення перевірки позивача, які б могли бути підставою для скасування прийнятих ДПІ за наслідками такої перевірки рішень, судом не встановлено.
Посилання позивача на порушення законодавства при приведенні перевірки суд до уваги не приймає, оскільки вони не ґрунтуються на законодавстві.
Щодо правомірності рішення ДПІ від 07.09.10р. №0013462307 про застосування штрафу на суму 8966,50 за порушення пп.2.6 п.2 Положення №637, суд зазначає наступне.
Відповідно до акту перевірки, зазначене порушення полягає у несвоєчасному оприбуткуванні готівкових коштів в розмірі 1793,30 грн., у зв'язку з тим, що запис до розділу 2 КОРО про облік готівки згідно Z -звіту №01074 від 26.04.2010р. зроблено не вдень надходження готівки, а пізніше.
Згідно пп. 2.6 п. 2 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
За висновком ДПІ відсутність у розділі 2 КОРО запису за 26.04.10р. про надходження суми за Z-звітом № 01074 є доказом неоприбуткування позивачем готівкових коштів за 26.04.2010 на суму 1793,30 грн., і є достатньою підставою для застосування до позивача фінансової санкції, передбаченої Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95р. N436/95, у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
З пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається, що 26.04.2010 року Z-звіт №01074 на суму 1793,30 грн. касир їдальні ПАТ "ТЕЦ" своєчасно, в той самий день, здійснила підклеювання вказаного чеку до розділу 1 КОРО. Здійснюючи запис щодо вищевказаного звіту у розділі 2 КОРО, касир допустила помилку в порядковому номері Z-звіту, у зв'язку з чим запис про надходження коштів за Z-звітом №01074 на суму 1793,30 грн. був зроблений пізніше.
З дослідженої судом КОРО вбачається, що за 26.04.2010р. до розділу 1 КОРО було вклеєно два Z-звіта № 01073 на суму 1857,82 грн. та Z-звіт № 01074 на суму 1793,30 грн., але до розділу 2 КОРО Z-звіт №01074 було вписано лише після запису Z-звіту №01076 від 28.04.2010р.
Надходження готівки за Z-звітом № 01074 від 26.04.10р. в сумі 1793,30 грн. було оформлено прибутковим касовим ордером від 26.04.10 р. № 210, який своєчасно було внесено до касової книги та зареєстровано у книзі реєстрації прибуткових касових ордерів від 26.04.2010 року. (копії відповідних листів касової книги та книги реєстрації прибуткових касових ордерів долучені до справи).
Позивач посилається на те, що жодна норма податкового законодавства не визначає, що незаповнення окремого розділу КОРО (в даному випадку №2) є беззаперечним доказом неоприбуткування готівки платником податку.
Пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614, передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Згідно п. 1.2 Положення №637 оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Цим же пунктом визначено, що касова книга -це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.
Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. N 436/95 передбачає відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Виходячи з встановлених судом фактичних обставин справи та наведених положень нормативних документів, суд приходить до висновку, що такого порушення, як неоприбуткування готівки у касі, тобто її приховування від обліку, позивачем не допущено, оскільки отримані позивачем за вказаним Z -звітом готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень були своєчасно обліковані у касовій книзі позивача на підставі прибуткового касового ордеру.
Той факт, що на момент перевірки у розділі 2 КОРО запис про суму за вказаним Z-звітом вписаний після 28.04.2010 року, ще не є безумовним доказом неоприбуткування готівки, оскільки факт неоприбуткування слід встановлювати з урахуванням показників касової книги позивача. Відсутність такого запису свідчить про порушення позивачем порядку ведення КОРО, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 р..
Таким чином, застосування до позивача на підставі Указу Президента України № 436/95 штрафної санкції за неоприбуткування готівки у касі є необґрунтованим, а тому позовні вимоги позивача, щодо визнання недійсним рішення ДПІ №0013462307 від 07.09.2010р. підлягають задоволенню.
Щодо правомірності рішення ДПІ від 07.09.10р. №0013472307 на суму 3400 грн. за порушення за ст.. 15-2 Закону №481/95-BP суд зазначає наступне.
Згідно акту перевірки порушення Закону №481/95-BP полягає у тому, що у належній позивачу їдальні була відсутня наочна інформація про заборону куріння.
Статтею 15-2 Закону №481/95-BP, на порушення якої посилається ДПІ, передбачено наступне: У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!". У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!". У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять. Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів. У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".
Заперечуючи проти даного порушення, позивач зазначив, що в їдальні відсутні технічні можливості для виділення місць для куріння, а тому заборона куріння поширюється на все приміщення цієї їдальні, у зв'язку з чим в їдальні була розміщена необхідна інформація про заборону куріння, на що ревізори уваги не звернули.
Представники позивача надали копії фотознімків приміщення їдальні, які підтверджують розміщення у ній відповідної наочної інформації про заборону куріння саме в тому вигляді в якому її передбачає ст.15-2 Закону №481/95-ВР.
Також представниками позивача було надано копію накладної від 21.07.2010 року № 108, яка підтверджує закупівлю позивачем табличок з графічними знаками про заборону куріння та текстом згідно ст.15-2 Закону №481/95-ВР для всього підприємства в тому числі, і їдальні ПАТ "Херсонська ТЕЦ"
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (п.4).
Суд вважає, що відображені ревізорами в акті перевірки факти порушення приписів ст.15-2 Закону №481/95-ВР не підтверджені належними доказами, а докази надані позивачем підтверджують дотримання ним вимог ст.15-2 Закону №481/95-BP, оскільки в їдальні ПАТ "Херсонська ТЄЦ" була розміщена наочна інформація про заборону куріння.
Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій за порушення пп.2.6 п.2 Положення №637, ст.15-2 Закону №481/95-BP суд вважає безпідставним, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.09.2010 р. №0013462307 на суму 8966,50грн. та № 0013472307 на суму 3400,00 грн.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні - задовольнити.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 07.09.2010 р. №0013462307, № 0013472307.
Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 квітня 2011 р..
Суддя Кравченко К.В.
кат. 8.2.4