6 квітня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Гончара В.П., Євграфової Є.П.,
Кафідової О.В., Колодійчука В.М., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Ярунська сільгосптехніка» до відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання прилюдних торгів недійсними, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Ярунська сільгосптехніка» на рішення апеляційного суду Житомирської області від 13 жовтня 2010 року,
У травні 2007 року відкрите акціонерне товариство «Ярунська сільгосптехніка» (далі - ВАТ «Ярунська сільгосптехніка»), звернувшись до суду з указаним позовом, зазначало, що згідно з виконавчим написом нотаріуса державним виконавцем 15 липня 2005 року було відкрито виконавче провадження та 11 серпня 2005 року накладено арешт і описано майно боржника. Документи щодо описаного майна були передані в СДП «Укрспец'юст» для проведення прилюдних торгів. Проте, аукціони з продажу майна боржника - автомобілів «КАМАЗ-5511» та «КАМАЗ-5410», на думку позивача, відбулися з суттєвими, грубими порушеннями Закону.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 червня 2010 року позов задоволено. Визнано недійсним аукціон, що відбувся 16 січня 2006 року з реалізації за 17 060 грн. автомобіля «Камаз-5511» ОСОБА_4 Визнано недійсним аукціон, що відбувся 16 січня 2006 року з реалізації за 20 910 грн. автомобіля «Камаз-5410» ОСОБА_3 Решту позовних вимог залишено без розгляду за заявою позивача.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 13 жовтня 2010 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ВАТ «Ярунська сільгосптехніка» просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючи на порушення судом норм матеріального і процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 12 липня 2005 року приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про стягнення заборгованості за рахунок заставленого майна на користь Новоград-Волинської філії АППБ «Аваль» із ВАТ «Ярунська сільгосптехніка».
За виконавчим написом державним виконавцем 15 липня 2005 року відкрито виконавче провадження та 11 серпня 2005 року накладено арешт і описано майно боржника. Документи щодо описаного майна були передані в СДП «Укрспец'юст» для проведення прилюдних торгів.
Аукціони з продажу майна боржника (автомобілів «КАМАЗ-5511» та «КАМАЗ-5410») відбулися 16 січня 2006 року.
16 січня 2006 року о 16 год. 35 хв. факсом, а 17 січня 2006 року - в письмовій формі відповідачеві - відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції була направлена заява стягувача - АППБ «Аваль» про повернення виконавчого документа без виконання в зв'язку зі сплатою боргу боржником, яку він отримав, що відповідачами не заперечувалось.
На аукціонах 16 січня 2006 року визначено лише його переможців, майно переможцям аукціонів не було передано, оскільки воно було вилучено у позивача лише 17 січня 2006 року.
Аукціонні відомості складені 19 січня 2006 року, а акти про проведення аукціонів затверджені начальником відділу державної виконавчої служби 20 січня 2006 року.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що станом на 17 січня 2006 року договори купівлі-продажу спірних автомобілів юридично ще не були укладені, а отже, в день отримання відповідачем заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, останній повинен був повернутий стягувачу відповідно до п. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи також порушення строків здійснення виконавчого провадження та недотримання вимог законодавства в частині передачі майна на аукціон лише після його вилучення у боржника, тощо, суд дійшов висновку, що прилюдні торги були проведені з численними порушеннями чинного законодавства, а отже як правочини підлягають визнанню недійсними згідно із ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Скасовуючи зазначене рішення та відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив із того, що прилюдні торги за своєю юридичною природою є продажем майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації, а під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність. При цьому визнання такої угоди недійсною можливе з підстав, передбачених Цивільним кодексом України.
З огляду на наведене та враховуючи, що своїми правами під час виконання виконавчого документа у відкритому виконавчому провадженні сторони не скористалися, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби в установленому законом порядку не оскаржували, а самі ж прилюдні торги були проведені для виконання виконавчого напису й реалізації вимог стягувача, апеляційний суд дійшов висновку, що такий спосіб захисту прав як визнання прилюдних торгів недійсними у виконавчому провадженні не передбачений діючим законодавством, яке регулює спірні правовідносини.
Однак погодитися з таким висновком також не можна, оскільки саме в силу того, що придбання майна із прилюдних торгів як цілісна процедура, що включає низку дій з підготовки та проведення торгів та оформлення їх результатів відноситься до угод купівлі-продажу, таку угоду можна визнати недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність угод. Тобто підставою визнання торгів недійсними є порушення вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, зокрема, суперечливість змісту правочину ЦК України та іншим актам законодавства.
Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув та, виділивши з процесу придбання майна із прилюдних торгів стадію укладання за їх результатами договору купівлі-продажу, помилково вважав, що такий спосіб захисту як визнання прилюдних торгів недійсним, законом не передбачено.
Враховуючи наведене рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Ярунська сільгосптехніка» задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 13 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: В.П. Гончар
Є.П. Євграфова
О.В. Кафідова
В.М. Колодійчук