73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"22" квітня 2011 р.
10 год. 10 хв.Справа № 2а-1137/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Попова В.Ф.,
при секретарі: Грицай Л.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - Омельченка С. С., Зінченка І. В.,
прокурора - Павленко І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Херсонської митниці
про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4, позивач) звернувся до суду з позовом до Херсонської митниці (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 лютого 2011 р. № 5 про визначення податкового зобов'язання за платежем "Мито на товари, що вивозяться (пересилаються) з території України суб'єктами підприємницької діяльності" в сумі 323 614,80 грн., в тому числі, за основним платежем - 258 891,84 грн., за штрафними санкціями - 64 722,96 грн.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що спірне податкове повідомлення-рішення складене на підставі акту перевірки, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 неправомірно отримано звільнення від сплати вивізного мита, передбаченого міжурядовими угодами про вільну торгівлю, оскільки поставку товару він здійснював через територію Туреччини, яка не є учасником цих угод. Позивач не погоджується з таким висновком, вважає, що умов міжурядових угод він не порушував, а транспортування товару через територію Туреччини був змушений здійснювати в зв'язку з географічним положенням держави-учасниці Угоди - Азербайджанської Республіки, оскільки покупцем і отримувачем вантажів була фірма саме з Нахічеванської Автономної Республіки Азербайджан. Відповідно до листа посольства Азербайджанської Республіки в Україні від 08.02.2011 р. в результаті окупації Вірменією 20 % Азербайджанських територій, знищенням шляхів попередження та незаконним знаходженням її збройних сил на даній території, а також транспортної блокади, що здійснюється Вірменією проти Нахічеванської Автономної Республіки Азербайджан, Нахічеванська АР не має прямого сухопутного транспортного зв'язку з іншою частиною Азербайджану. Такий зв'язок при необхідності здійснюється через територію Турецької Республіки. Таким чином, транспортування товару через територію Туреччини є виправданими та відповідає умовам урядових угод.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, суду пояснили, що Азербайджанська Республіка має сухопутні кордони з Туреччиною, Іраном, Росією та Вірменією. Остання є державою-учасницею Угоди, тобто географічно є можливість здійснювати транспортування товару відповідно до Правил визначення країни походження для отримання преференції у сплаті експортного мита. Посилання позивача на окупаційні дії Вірменії та транспортну блокаду не є підставою для порушення Угоди. ФОП ОСОБА_4, обґрунтовуючи свої вимоги щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення, посилається лише на зовнішньоекономічні відносини з контрагентом із Нахічеванської автономної республіки Азербайджану, не кажучи про торгівлю без сплати вивізного мита з контрагентами із Республіки Вірменія, тоді як сума зобов'язання, визначена спірним рішенням, складається із загального податкового зобов'язання зі сплати експортного (вивізного) мита.
Заслухавши пояснення сторін, думку прокурора, який заперечував проти задоволення позовних вимог, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні не вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом статті 3 Податкового кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до умов Угод про вільну торгівлю, укладених між Урядом України та Урядом Республіки Вірменія 7 жовтня 1994 року (ратифікованої Україною 05.05.1996 р.) та Урядом України та Урядом Азербайджанської Республіки про вільну торгівлю від 28.07.1995 р. (ратифікованої - 12.07.1996 р.) договірні Сторони не застосовують мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив, на експорт та/або імпорт товарів, які походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони. Вилучення з даного торгового режиму за погодженою номенклатурою товарів оформляється документами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди, якщо Договірні Сторони визнають це за необхідне. Для мети цієї Угоди і на період її дії під товарами, що походять з територій Договірних Сторін, розуміються товари, визначені Правилами визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року, затвердженими Рішенням Ради глав Урядів Співдружності Незалежних Держав. На теперішній час зазначене Рішення втратило чинність у зв'язку з набуттям чинності Рішення Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав про Правила визначення країни походження товарів від 30 листопада 2000р., ратифікованого Законом України від 20.09.2001 N 2735-III (далі - Правила визначення країни походження товарів).
За змістом п. 9 Правил визначення країни походження товарів товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасників Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, встановленим даними правилами, а також: а) експортується на підставі договору/контракту між резидентом однієї з держав - учасниць Угоди і резидентом іншої держави - учасниці Угоди та ввозиться з митної території однієї держави - учасниці на митну територію іншої держави - учасниці Угоди; б) ввозиться фізичною особою - резидентом держави - учасниці Угоди з митної території однієї з держав - учасниць на митну територію іншої держави - учасниці Угоди. При цьому товар не повинен покидати території держав - учасниць Угоди, окрім випадків, якщо таке транспортування неможливе в силу географічного положення держави - учасниці або окремої її території, а також випадків, узгоджених компетентними органами держав - учасниць Угоди, що експортують та імпортують товари.
Судом встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення від 11.02.2011 р. № 5 складене на підставі акту про проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог законодавства України з питань митної справи від 02.02.2011 р. № 0002/1/508000000/2598412498 (далі акт перевірки) та у зв'язку з порушенням ним п. 9 Правил визначення країни походження, затверджених рішенням Ради голів урядів Співдружності Незалежних держав від 20.11.2000 р.
За даними акту перевірки 27 грудня 2010 р. ФОП ОСОБА_4 в рамках 17 зовнішньоекономічних контрактів було експортовано товарів загальною вартістю 7 727 491,54 грн., оформлених Херсонською митницею по 173 вантажним митним деклараціям в режимі "ЕК10", а саме: насіння соняшник, кавуни свіжі, капуста білоголова та дині свіжі.
Із загального обсягу насіння соняшнику, експортованого позивачем до Вірменії та Азербайджану згідно п'яти зовнішньоекономічних контрактів, відвантажено 40 партій товарів, з яких 35 партій оформлено з використанням пільг, передбачених міжурядовими угодами України з країнами СНД про вільну торгівлю, тобто із звільненням від сплати вивізного (експортного) мита.
З 35 партій товарів 9 відправлень здійснено через територію Росії та Республіки Грузія, решту - 26 партій, було відправлено автотранспортом з використанням поромного сполучення Скадовськ - Зонгулдак (Туреччина) та Іллічівськ - Зонгулдак (Туреччина), тобто через країну яка не є учасником міжурядової угоди. Поставка цих 26 партій насіння соняшнику здійснювалось за умовами трьох зовнішньоекономічних контрактів:
- від 23.02.2010 р. № 5 між ФОП ОСОБА_4 та ООО "Lezzet Qida Sanaue" (Нахічеванська АР);
- від 08.06.2010 р. № 8 між ФОП ОСОБА_4 та ЧП "Ватян Султаник" (Республіка Вірменія);
- від 12.10.2010 р. № 17 між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Света" (Вірменія).
Зі змісту акту перевірки вбачається, що по зазначеним операціям (по 26 вантажно-митним деклараціям) вивізне (експортне) мито в сумі 258 891,84 грн. фактично не сплачувалось.
Як зазначалось вище, Правилами визначення країни походження товарів передбачені дві умови, за яких товар може покидати територію держав - учасниць Угоди, а саме:
- якщо таке транспортування неможливе в силу географічного положення держави - учасниці або окремої її території;
- у випадках, узгоджених компетентними органами держав - учасниць Угоди, що експортують та імпортують товари.
Посилання позивача на географічне положення Нахічеванської автономної республіки Азербайджану як на підставу для скасування спірного податкового повідомлення рішення, є необґрунтованим. Нахічеванська АР має сухопутні кордони з Туреччиною, Іраном та Вірменією. Вірменія є державою - учасницею Угоди, а тому у позивача була можливість здійснювати транспортування товару через Росію, Грузію та Вірменію, які належать до держав - учасниць. Крім того, учасницею Угоди є Азербайджан, а не Нахічеванська АР яка входить до складу зазначеної країни.
В судовому засіданні із наданих доказів встановлено факт, що ФОП ОСОБА_4 неодноразово здійснювалось транспортування товарів до Нахічеванської АР саме через територію країн - учасниць, тобто так як зазначено в Угоді. Представник позивача проти цього не заперечувала.
Посилання позивача на лист посла Азербайджану про окупацію Вірменією 20% Азербайджанських територій та транспортна блокада не надають позивачу право самостійно приймати рішення про користування пільгою, яка полягає у звільненні від сплати вивізного (експортного) мита, за умови транспортування товарів поза межами територій держав - учасниць Угоди.
Відповідно до Правил визначення країни походження товарів, випадки, за яких товар може покидати територію держав учасниць Угоди, повинні бути узгоджені компетентними органами цих держав. Доказів такого узгодження суду надано не було, а вищезазначений лист посла не є узгодженням в установленому порядку. Компетентними органами в даному випадку можуть бути тільки уряди учасників угоди.
Отже, дії позивача, спрямовані на отримання зазначеної пільги, свідчать про порушення ним законодавства з питань митної справи, а тому підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення немає.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 122, 158, 167 КАС України, суд, -
постановив:
В задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Херсонської митниці про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.02.2011 року № 5 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 квітня 2011 р.
Суддя Попов В.Ф.
кат. 8.2.7