іменем україни
8 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Мартинюка В.І. Дем'яносова М.В. Ткачука О.С.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та за зустрічним позовом ОСОБА_5 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання права власності на ј частину житлового будинку з надвірними господарськими будівлями за кожною за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Харківської області від 28 жовтня 2010 року,
У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними господарськими будівлями АДРЕСА_1.
ОСОБА_5 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на ј частину житлового будинку з надвірними господарськими будівлями за кожною з дочок.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 31 травня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1. У решті позову відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_5 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задоволено. Визнано за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 право власності на ј частину спірного будинку за кожною.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28 жовтня 2010 року рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 31 травня 2010 року скасовано. Позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду Харківської області від 28 жовтня 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 31 травня 2010 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до положень ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову й відмову в задоволені зустрічного позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_5 з позовом про збільшення частки у праві власності на будинок не зверталася та не позбавлена такої можливості.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 28 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.І. Мартинюк
М.В. Дем'яносов
О.С. Ткачук