іменем україни
27 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мартинюка В.І.
суддів: Колодійчука В.М., Ткачука О.С.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про внесення змін до договору за касаційними скаргами Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 липня 2010 року й ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року,
У травні 2010 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа - Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 24 квітня 2007 року, укладеного між ним та Київською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, в реєстрі № 244, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації), про що зроблено запис від 24 квітня 2007 року за № 91-6-00650 у книзі записів державної реєстрації договорів, шляхом виключення з п. 8.4 договору наступних умов: “передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 20% загальної площі будинку (крім службової) на підставі п. 36 рішення Київської міської ради від 28 грудня 2006 року № 531/588 “Про бюджет м. Києва на 2007 рік”; сплатити до цільового фонду спеціального фонду бюджету м. Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію забудованої житлової площі кошти в розмірі 5% витрат із будівництва загальної площі цього житлового будинку, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для м. Києва станом на 1 січня року, в якому проводиться оплата, на підставі п. 84 рішення Київської міської ради від 28 грудня 2006 року № 531/588 “Про бюджет м. Києва на 2007 рік”.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 9 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
У касаційній скарзі Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 липня 2010 року й ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити у справі нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити.
У касаційній скарзі Київська міська рада просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 липня 2010 року й ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити у справі нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про внесення змін до спірного договору оренди та виключення умов, які не відповідають нормам чинного законодавства, керуючись при цьому ст. ст. 598, 628 ЦК України та положеннями Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” від 16 вересня 2008 року № 509-VI та Закону України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” від 25 грудня 2008 року № 800-VI.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційні скарги Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 липня 2010 року й ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: В.І. Мартинюк
В.М. Колодійчук
О.С. Ткачук