73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"18" квітня 2011 р.
15 год.45 хв.Справа № 2-а-1526/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Козловій Н.О.,
за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача - Лукомського О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_4 до Херсонської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб на стороні відповідача - Голопристанської районної державної адміністрації, Голопристанського районного відділу земельних ресурсів про визнання протиправним та скасування розпорядження,
встановив:
08.02.2011 року Херсонським міжрайонним природоохоронним прокурором внесено протест на розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 27.06.2006 року № 285 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку громадянам для ведення особистих селянських господарств", яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для ведення селянських господарств на території Великокардашинської сільської ради загальною площею 3,74 га та передано зазначену земельну ділянку у спільну сумісну власність даним громадянам.
Голопристанська районна державна адміністрація звернулася до Херсонської обласної державної адміністрації із клопотанням про розгляд протеста прокурора та вирішення питання щодо скасування розпорядження від 27.06.2006 року № 285.
03.03.2011 року головою Херсонської обласної державної адміністрації видано розпорядження № 106 "Про скасування розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 27.06.2006 року № 285".
Не погоджуючись із таким рішенням органу державної влади, ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Херсонської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, ОДА), за участю третіх осіб на стороні відповідача - Голопристанської районної державної адміністрації, Голопристанського районного відділу земельних ресурсів, у якому просить скасувати розпорядження від 03.03.2011 року № 106.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що у відповідача не було підстав скасовувати розпорядження РДА від 27.06.2006 року № 285 з посиланням на протест прокурора, оскільки зазначений протест не містить доказів порушень законодавства при затвердженні Голопристанською РДА технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність позивачу. На думку позивача, протест внесено безпідставно, без перевірки документації на відповідність вимогам законодавства та без встановлення порушень в ході її виготовлення. Прийняття відповідачем спірного розпорядження на підставі протесту, без встановлення ОДА фактів порушень Голопристанською РДА вимог законодавства при його винесенні, є необґрунтованим.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду від 16.04.2009 року, позивач зазначає, що як органи місцевого самоврядування, так і органи державної влади не мають права скасовувати свої рішення, на підставі яких громадянами або юридичними особами набуте право власності, оскільки захист права власності гарантовано Конституцією України.
Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, пояснив, що Голопристанська РДА звернулася до відповідача із клопотанням про розгляд протесту прокурора від 08.02.2011 року, відповідно до якого природоохоронний прокурор вимагав скасувати розпорядження голови РДА від 27.06.2006 року № 285. Таке звернення РДА до відповідача зумовлене тим, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України там іншим актам законодавства можуть бути скасовані тільки місцевою державною адміністрацією вищого рівня або в судовому порядку.
Відповідач доручив Головному управлінню Держкомзему у Херсонській області (далі - Управління) провести перевірку порушеного у зверненні Голопристанської РДА питання щодо розгляду протесту та розробити проект розпорядження, оскільки відсутній законодавчо встановлений обов'язок відповідача проводити перевірку фактів порушень законодавства, викладених у протесті. Зазначеним Управлінням проведено перевірку та надано відповідачу пояснювальну записку до проекту розпорядження ОДА, на підставі якої відповідачем 03.03.2011 року винесено спірне розпорядження.
Представник відповідача зауважив, що рішення Конституційного Суду України, на яке посилається позивач, стосується повноважень органу місцевого самоврядування щодо скасування своїх актів та рішень, а тому застосування зазначеного рішення до спірних правовідносин є безпідставним. Крім того, відповідач, скасовуючи розпорядження, на підставі якого позивачем набуто право власності на земельну ділянку, не позбавляє такого права ОСОБА_4, а тому спірне розпорядження є обгрунтованим та законним.
Третя особа - відділ Держкомзему у Голопристанському районі надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги ОСОБА_4 підтримує в повному обсязі.
Належним чином повідомлена третя особа - Голопристанська РДА не забезпечила явку свого представника у судове засідання, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення не надсилала.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
03.03.2011 року голова Херсонської ОДА на підставі протеста Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора від 08.02.2011 року, статей 17, 59, 61, 120 Земельного кодексу України, керуючись статтею 6, частиною 3 статті 33, пунктом 1 частини 1 статті 39, частиною 1 статті 41 та частиною 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 pоку № 586-XIV (далі - Закон № 586-XIV) видав розпорядження № 106 "Про скасування розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 27.06.2006 року № 285".
Статтею 123 Конституції визначено, що організація та порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Як передбачено статтями 20, 21 та 25 Закону України "Про прокуратуру", при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право вносити протест на акт, що суперечить закону до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також обов'язково зазначає, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
Зі змісту протесту прокурора від 08.02.2011 року вбачається, що розпорядження голови Голопристанської РДА від 27.06.2006 року № 285 суперечить вимогам законодавства та підлягає скасуванню з підстав порушення статей 59, 61,83 Земельного кодексу України. Проте у протесті не зазначено, ким вчинено порушено та в чому воно полягає. Прокурор посилається тільки на лист Херсонського обласного виробничого управління меліорації та водного господарства без дати та номера реєстрації, відповідно до якого через земельну ділянку, що передана у власність позивачу, проходить водна протока, яка відноситься до річки Чайка.
Позивачем у судовому засіданні надано лист відділу Держкомзему у Голопристанському районі від 22.03.2011 року № 01-10/373, яким повідомлено, що згідно картографічних матеріалів індексно-кадастрової карти та графічних матеріалів щодо встановлення адміністративних меж Великокардашинської сільської ради Голопристанського району, які були розроблені в 1992 році, через земельну ділянку загальною площею 3,74 га водна протока річки Чайка не проходить. Також надано копії абрису спірної земельної ділянки та кадастрового плану, відповідно через земельну ділянку не проходить протока річки Чайка.
Отже, посилання прокурора у своєму протесті на лист Херсонського обласного виробничого управління меліорації та водного господарства не може бути визнано таким, що підтверджено належними доказами, оскільки факт знаходження на спірній земельній ділянці водної протоки, яка відноситься до річки Чайка, спростований листом відділу Держкомзему у Голопристанському районі від 22.03.2011 року та копіями абрису спірної земельної ділянки та кадастрового плану, які суд вважає належними та допустимими доказами.
Представник відповідача у судовому засіданні стверджував, що жодним законом чи іншим нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку ОДА проводити перевірку фактів, викладених у протесті прокурора, а тому підставою для видання спірного розпорядження стали протест природоохоронного прокурора від 08.02.2011 року та пояснювальна записка Управління від 03.03.2011 року.
Із дослідженого розпорядження голови ОДА від 03.03.2011 року № 106 вбачається, що розпорядження голови РДА від 27.06.2006 року № 285 скасовано виключно на підставі протесту прокурора від 08.02.2011 року. Проте у протесті підставою для скасування вказана лише та обставина, що через територію виділеної у власність ОСОБА_4 земельної ділянки проходить водна протока річки Чайка, що спростовано у судовому засіданні листом відділу Держкомзему у Голопристанському районі від 22.03.2011 року та копіями абрису спірної земельної ділянки та кадастрового плану.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відсутність зі сторони відповідача перевірки факту, викладеного у протесті прокурора, призвело до неправомірного задоволення протесту, за наявності можливості для його відхилення на підставі ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю. Внесення протесту прокурором не має наслідком обов'язкове скасування акту органу, що його видав.
Крім цього, необхідно відмітити, що ОСОБА_4 07.09.2006 року отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,74 га на підставі розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 27.06.2006 року № 285. Тобто, дія розпорядження вичерпана в зв'язку з реалізацією позивачем права на отримання у власність земельної ділянки та оформлення державного акта на право власності на землю.
Відповідно до ст. 41 Конституції, ч. 1 ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) містить висновок про те, що органи місцевого самоврядування не можуть вносити зміни до своїх рішень, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення (абзац п'ятий пункту 5 мотивувальної частини рішення).
Зі змісту наведеного рішення КСУ слідує, що після набуття громадянами прав власності на підставі рішень суб'єктів владних повноважень (органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування), зазначені органи не мають права припиняти право власності у спосіб скасування свого рішення, а отже зазначені рішення не можуть бути скасовані й іншим державним органом.
Статтею 150 Конституції України встановлено, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 не може бути застосовано до спірних правовідносин, оскільки КСУ надано тлумачення положень статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто зазначене рішення стосується тільки скасування актів органів місцевого самоврядування, зважаючи на наступне.
Даючи тлумачення статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Конституційний Суд України дав оцінку виникненню та припиненню правовідносин (в тому числі й щодо набуття права власності), що пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, на підставі рішень суб'єкта владних повноважень (органа місцевого самоврядування).
Суд відмічає, що зміст правовідносин, що пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (в тому числі і у сфері прав власності) не змінюється у зв'язку із підставою їх виникнення чи припинення, а саме - рішення якого органу (місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади) спричинено їх виникнення чи припинення.
Конституційний Суд України звертає увагу, що дані правовідносини не можуть бути припинені у зв'язку із скасуванням суб'єктом владних повноважень свого рішення, що стало підставою для їх виникнення, оскільки це є гарантією стабільності суспільних відносин.
У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 набула права власності на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку на підставі розпорядження голови Голопристанської РДА від 27.06.2006 року № 285. Тобто, відповідно до цього розпорядження виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а саме: право користування, володіння та розпорядження майном, яке належить їй на праві власності. Крім того, на зазначеній земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна - цілісний майновий комплекс, який придбаний позивачем у власність на підставі договору купівлі-продажу від 03.03.2006 року.
Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги те, що позивачем отримано державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі розпорядження, яке скасоване відповідачем, тобто на підставі скасованого розпорядження виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, а також те, що суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо скасування розпорядження РДА від 27.06.2006 року № 285.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАСУ зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідачем не надано суду належних доказів правомірності прийняття ним спірного розпорядження.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_4 до Херсонської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб на стороні відповідача - Голопристанської районної державної адміністрації, Голопристанського районного відділу земельних ресурсів про визнання протиправним та скасування розпорядження задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 03.03.2011 року № 106 "Про скасування розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 27.06.2006 року № 285".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 квітня 2011 р.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 6.2.1