Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
13 квітня 2011 р. № 2-а- 285/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2, діє за дорученням від 24.09.10р.
представника відповідача - ОСОБА_3, діє за дорученням № 13262/10/10-012 від 12.10.10р.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова
про скасування рішення,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова про застосування штрафних фінансових санкцій.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 року було відкрито провадження в адміністративній справі за зазначеним адміністративним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова про скасування рішень були роз'єднані в самостійні провадження.
Розгляд зазначеної справи здійснювався щодо вимог про скасування Рішення ДПІ Жовтневому районі м. Харкова про застосування штрафних фінансових санкцій № 0002952310 від 25 серпня 2010р., винесеного на підставі акту перевірки № 6404/20/40/23/НОМЕР_2 від 28 липня 2010р.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. На підставі направлення № 8137 від 27 липня 2010 року фахівцями ДПА у Харківський області була проведена планова перевірка ФОП ОСОБА_1, про що складено Акт перевірки від 28 липня 2010р. № 6404/20/40/23/НОМЕР_2. На підставі акту перевірки ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002952310 від 25 серпня 2010р. на суму 7123.69 грн. Вказане рішення позивач вважає незаконним та необгрунтованим.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з тих самих підстав, що і позивач.
Представник відповідача позов не визнав, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність висновків перевірки та прийнятого за її результатами рішення вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, яка перебуває на податковому обліку в ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова.
28.07.2010р. фахівцями ДПА у Харківській області на підставі направлення № 8137 від 27 липня 2010 року (а.с. 14) була проведена перевірка з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій магазину, який належить ФОП ОСОБА_1 та розташований за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами вказаної перевірки було складено Акт перевірки від 28 липня 2010р. № 6404/20/40/23/НОМЕР_2, відповідно до якого були встановлені наступні порушення: 1) не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків, а саме: 20.07.2010р. Z-звіт не роздруковувався; 2) невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі готівкових коштів, які зазначені у денному звіті РРО на суму 4,99 грн.; 3) порушений порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: встановлено надлишок товару що не підтверджено прибутковими документами згідно додатку № 3 на суму 3379,37 грн. (а.с. 10-13). В Акті перевірки від 28 липня 2010р. № 6404/20/40/23/НОМЕР_2 перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем підпунктів 9, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
При вирішенні справи суд бере до уваги, що відповідно до ч. 7 ст. 11-1 Закону країни «Про державну податкову службу в України» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.
Таким чином, суд зазначає, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», проводяться на підставі ст.ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Наказу ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» № 355 від 27.05.08, згідно положень яких, зазначені перевірки проводяться за окремими щомісячними планами проведення перевірок, групою осіб у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлень на перевірку.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка ФОП ОСОБА_1 була проведена на підставі направлення на перевірку № 8137 від 27 липня 2010 року (а.с. 14).
Крім того, суд зазначає, що дані перевірки повинні здійснюватись в звичайних (тобто таких, які існують щодня) умовах здійснення суб'єктом права своєї господарської діяльності стосовно дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23.03.1996 року № 98/96 - ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19.12.1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а отже вказані перевірки повинні мати характер раптовості. А тому, повідомлення суб'єкта господарювання про проведення таких перевірок заздалегідь, суперечить змісту та сенсу вказаних перевірок.
На підставі вищевказаного Акту перевірки від 28 липня 2010р. № 6404/20/40/23/НОМЕР_2 ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова 25 серпня 2010р. було прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002952310, відповідно до якого застосовано до відповідача штрафні санкції в розмірі 7123.69 грн. за порушення п.п. 9, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с. 19).
Щодо встановлення відповідачем порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
З відомості про результати перевірки повноти оприбуткування залишків фактичних запасів вбачається, що станом на дату проведення перевірки позивачем здійснювався продаж тих товарів, які не відображені в такому обліку, на загальну суму 3379.37грн. (а.с. 17). Зазначена відомість була підписана без заперечень адміністратором Кулик, яким власноручно зазначено, що накладні на продаваний товар в магазині відсутні (а.с. 17).
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (з застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
З аналізу вказаної норми вбачається, що вона має банкетний характер та містить посилання на порядок, встановлений законодавством.
В силу норм ч. 1 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", де указано, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, в кореспонденції з нормами ст.51 Цивільного кодексу України, де зазначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин, до правовідносин за участю фізичної особи-підприємця в повній мірі можуть бути застосовані акти законодавства, які визначають порядок ведення обліку товарів юридичними особами, позаяк зміст та правова суть операцій з придбання, обліку, використання та подальшої реалізації товарів жодним чином не залежить від того хто саме (юридична особа чи фізична особа - підприємець) здійснює такі операції.
Судом встановлено, що до перевірки відповідач первинних документів про рух товарів між суб'єктами господарювання або про внутрішньогосподарське переміщення товарів не надав.
Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку обліку товарів.
Крім того, згідно із п. п. "а" п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.
Форма Книги обліку доходів і витрат, яку зобов'язані вести фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, затверджена наказом ДПА України від 21.04.1993р. № 12 "Про затвердження Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю" (наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за № 64). Порядок ведення книги обліку доходів та витрат затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. № 1269 і передбачає внесення до книги таких відомостей: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
На перевірку позивачем не надана книга обліку доходів та витрат, зазначена обставина не спростована позивачем в судовому засіданні.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на нормативне визначення порядку документального оформлення оприбуткування та внутрішнього-господарського руху запасів, встановленого Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2. Документів, передбачених вказаними нормами, позивачем суду не надано.
Таким чином в момент прийняття оскаржуваного рішення № 0002952310 від 25 серпня 2010р., позивач не спростував висновки акту перевірки про порушення останнім п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому рішення про застосування штрафних санкцій на підставі ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є обґрунтованим.
В Акті перевірки від 28 липня 2010р. № 6404/20/40/23/НОМЕР_2 відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 13 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Судом встановлено, що Опис наявних купюр та монет на місці проведення розрахунків - магазині, розташованому в АДРЕСА_1, було складено власноручно адміністратором Кулик Є.В., де зазначена сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків у розмірі 353.65 грн. (а.с. 15).
В той же час з Х-звіту вбачається, що сума коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових позивача складає 348.66 грн. (а.с. 16).
Жодних доказів на підтвердження відповідності коштів на місці проведення розрахунків загальній сума коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, позивачем суду не надано.
Так, пунктом 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (стаття 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Таким чином, суд приходить до висновку, про відповідність встановлених відповідачем під час проведення перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства щодо незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, у розмірі 4,99 грн., вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.
Стосовно порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у яке йдеться в Акті перевірки від 28 липня 2010р. № 6404/20/40/23/НОМЕР_2, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Як вбачається з Книги обліку розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1, не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків, а саме: 20.07.2010р. Z-звіт не роздруковувався (а.с. 97).
З розділу 2 Книги обліку розрахункових операцій вбачається, що за 20.07.2010р. внесено запис про оприбуткування коштів у розмірі 168.25 грн., однак в розділі 1 Книги обліку розрахункових операцій, Z-звіт за 20.07.2010р. - відсутній (а.с. 98).
Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач, як у позові, так і під час судового засідання не спростував наявність порушення п.п. 9, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та приписи ч. 1 ст. 71 КАС України не довів відсутності вказаного правопорушення, в той же час як відповідачем з огляду на ч. 2 ст. 71 КАС України правомірність свого рішення у цій частині доведена належними та допустимими доказами.
Позивач не спростував висновки акту перевірки про порушення останнім п.п. 9, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому рішення про застосування штрафних санкцій, прийняте на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7123.69 грн. є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, з огляду на що вказане рішення скасуванню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про державну податкову службу із Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", ст.ст. 2, 9, 71, 72, 94, 160, 161, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування рішення - відмовити в повному обсязі.
2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2011 року.
Суддя Волкова Л.М.