Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
19 квітня 2011 р. № 2-а- 704/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Самойлової В.В.
за участю секретаря судового засідання - Скляр С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о ви в:
ФОП ОСОБА_1 звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 03.11.2010 року № 0003291720/0 та від 06.01.2011 р. № 0003291720/1, прийнятих стосовно нього.
Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.
Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", за що у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.
Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За матеріалами справи судом встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2007 року по 14.10.2010 року, за результатами якої 22.10.2010 року було складено акт перевірки № 2761/172/НОМЕР_1, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, в тому числі Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: п. 19.2 ст. 19, в результаті чого, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_1 було допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в перевіряємому періоді на загальну суму 24813,13 грн.
За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.11.2010 року № 0003291720/0, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі74439,39 грн.
За результатами адміністративного оскарження податковим органом було прийняте аналогічне податкове повідомлення - рішення від 06.01.2011 р. № 0003291720/1.
Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.
Як вбачається з матеріалів справи перевіркою, проведеною відповідним податковим органом були встановлені вищезазначені порушення податкового законодавства з боку позивача.
Так, в акті перевірки зазначено, що підприємцем в порушення пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", не утримано та не перераховано до бюджету у період з 01.07.2007 р. по 25.06.2008 р. податку з доходів фізичних осіб у сумі 24813,13 грн. (165420,88 х 15%), при виплаті грошових коштів фізичним особам, при цьому відсутні документи, які підтверджують реєстрацію цих громадян, як суб'єктів підприємницької діяльності та сплати ними податку.
Крім цього, в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не надано документів на придбання товару для подальшої реалізації на загальну суму 165420,88 грн. На думку ДПІ вказані товари придбано у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та із них не утримувався податок з доходів фізичних осіб за ставкою відповідно до п.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" - 15%, а також в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 є податковим агентом та повинен нарахувати та сплатити податок з доходів фізичних осіб з сум, виплачених від закупівлі товару на суму 165420,88 грн. за ставкою 15 %.
Із наявних доказів вбачається, що ФОП ОСОБА_1 у 2007-2008 роках, тобто у періоді придбання товарів для подальшої реалізації, перебував на спрощеній системі оподаткування. Підприємець придбавав товари (фурнітуру) на ринках м. Харкова за готівкові кошти.
На підставі статей 4, 6 Указу "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та п. 8 Прядку № 599 від 29.10.99 р. для визначення результатів власної підприємницької діяльності фізичні особи - платники єдиного податку на підставі хронологічного відображення здійснення господарських та фінансових операцій ведуть книгу обліку доходів та витрат відповідно до додатку № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. №12.
Норми вказаних законодавчих документів не вимагають від фізичних осіб - платників єдиного податку, ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації або зберігання товарів, а також не вимагають обов'язкової наявності первинних документів на придбаний підприємцем товар.
Вищевикладене підтверджується також листом Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва від 24.11.2009 р. № 14446, відповідно до якого у разі відсутності у фізичної особи документів на товар, отриманий в рамках здійснення такою особою підприємницької діяльності, такий товар підлягає обліку та оподаткуванню у відповідності до вимог Декрету та Указу №727 і не може розглядатися як подарунок у розумінні Закону України від 22.05.2003 р. № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб".
Відповідно до пп. 9.12.1 п. 9.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів в рамках підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань.
Отже, в даному випадку спеціальним законодавством є Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
В акті перевірки зазначено, що націнка на реалізований товар склала 20 %. Однак, вказана націнка застосовувалася у 2010 р. при здійсненні підприємницької діяльності. У 2007-2009 р. у звітних періодах націнка на реалізований товар була різною.
Таким чином, висновок акту перевірки та розрахунок із застосуванням націнки 20% при визначенні вартості придбаного товару, який не підтверджено документами на придбання, документально не підтверджується та не відповідає дійсності.
Також стосовно висновку ДПІ щодо придбання товарів у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та утримання з них податку з доходів фізичних осіб за ставкою 15% суд зазначає наступне.
Так, на думку ДПІ товари, які придбав позивач для подальшої реалізації, було придбано ним на ринках міста у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Дані висновки акту перевірки ґрунтуються на припущенні перевіряючих, оскільки при відсутності прибуткових накладних на товари та товарних чеків неможливо стверджувати, що товари придбані у ФОП або громадян.
Перевіркою донараховано податок з доходів фізичних осіб за ставкою - 15% на підставі припущення та без підтверджуючих документів.
Відповідно до податкового роз'яснення, затвердженого наказом ДПА України № 633 від 29.12.2003 р., особа, яка є джерелом доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки) оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між Указом, Декретом та Законом.
Враховуючи, що з доходу, отриманого суб'єктом підприємницької діяльності в межах здійснення власної підприємницької діяльності (на власний ризик), який сплатив єдиний податок, відсутні законодавчі та методологічні підстави для утримання податку з доходів фізичних осіб у джерела виплати, положення статті 8 (в частині утримання податку у джерела виплати) та інші норми Закону, зокрема абзацу другого пункту 1.8 ст. 1 Закону, то не можуть бути застосовані по відношенню до таких доходів (виручки).
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, відповідна сторона - ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав свобод та інтересів фізичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160 КАСУ, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 03.11.2010 року № 0003291720/0 та від 06.01.2011 р. № 0003291720/1, прийнятих стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 20.04.2011 року.
Суддя Самойлова В.В.