Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.,
суддів Швеця В.А., Дембовського С.Г.,
за участю прокурора Стратюка О.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 31 серпня 2010 року щодо нього.
Вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2009 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України,
судимого 15.03.2006 Артемівським міськрайонним
судом Донецької області за ч. 1 ст. 186 КК України
до штрафу в розмірі 850 грн.
засуджено за ч. 1 ст. 389 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 31 серпня 2010 року вирок щодо засудженого залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він, будучи засудженим вироком цього ж суду від 15.03.2006 за ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., після вступу вироку в законну силу, від добровільної сплати штрафу ухилився, тобто умисно ухилився від відбування покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, порушує питання про скасування судових рішень щодо нього та закриття кримінальної справи на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції перевіряв доводи апеляційної скарги засудженого, які є аналогічними доводам касаційної скарги, і не знайшов підстав для її задоволення. Рішення апеляційного суду відповідає матеріалам справи і є правильним.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документу про сплату штрафу, чого ОСОБА_5 своєчасно не зробив, тому відносно нього 23.11.2006 було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 389 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 389 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Пунктом 2 ч.1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінального покарання, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло: три роки. Однак відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання.
Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що підстав для звільнення засудженого від покарання на підставі ст. 49 КК України не вбачається, оскільки кримінальна справа щодо ОСОБА_5 неодноразово зупинялася органами досудового слідства та судом у зв'язку із розшуком засудженого та трирічний строк давності, встановлений п. 2 ст. 49 КК України не сплинув.
Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів,
касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 31 серпня 2010 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.
Судді:
М.Ф. Пойда В.А. Швець С.Г. Дембовський