Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Міщенка С.М.,
суддів Сахна Р.І., Квасневської Н.Д.,
з участю прокурора Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Свердловського міського суду Луганської області від 07 жовтня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше судиму,
засуджено:
- за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки;
- за ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на один рік;
- за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на один рік;
- за ч. 3 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік з покладенням на неї обов'язків, передбачених п. п. 2, 4 ст. 76 КК України.
В апеляційному порядку вирок не переглядався .
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона, в кінці 2006 року, перебуваючи у власному будинку АДРЕСА_1, переглядаючи фотоальбом свого покійного брата, знайшла паспорт на ім'я ОСОБА_2, у який вклеїла свою фотокартку та привласнила його, з метою його подальшого використання.
Крім того, 28 травня 2010 року, ОСОБА_1 о 10 год. 45 хв., таємно викрала з торгового залу супермаркету «Абсолют» в м. Свердловськ Луганської області, належне ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД майно на загальну суму 128, 56 гривень.
Окрім того, з метою приховання своїх анкетних даних, надала раніше підроблений нею паспорт співробітникам міліції під час її затримання.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій засудженої ОСОБА_3, просить вирок щодо останньої змінити, провадження, по епізодам привласнення та виготовлення підробленого паспорта, закрити на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минули три роки.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 вчинила злочини в кінці 2006 року і її дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 357 КК України та ч. 1 ст. 358 КК України. Згідно зі ст. 12 КК України, дані злочини відносяться до категорії невеликої тяжкості, за які передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі, з часу скоєння якого і до постановлення вироку та набрання ним законної сили минуло 3 роки.
При цьому матеріали справи не містять даних, які свідчать про ухилення ОСОБА_3 від слідства і суду або про вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Отже, на час винесення вироку 07 жовтня 2010 року передбачений законом строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 357 КК України та ч. 1 ст. 358 КК України минув, однак суд, в порушення вимог ст. 49 КК України, не вирішив питання про звільнення її від кримінальної відповідальності. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_3 в частині засудження за ч. 3 ст. 357 та ч. 1 ст. 358 КК України підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Свердловського міського суду Луганської області від 07 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 в частині засудження за ч. 3 ст. 357 КК України та ч. 1 ст. 358 КК України скасувати, а справу в цій частині закрити.
ОСОБА_1 вважати засудженою за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки; за ч. 3 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік з покладенням на неї обов'язків, передбачених п. п. 2, 4 ст. 76 КК України.
Міщенко С.М. Сахно Р.І. Квасневська Н.Д.