Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Міщенка С.М.,
суддів Пузиревського Є.Б., Сахна Р.І.,
за участю прокурора Гладкого О.Є.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 26 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Великолепетиського районного суду Херсонської області від 28 січня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 1 червня 2010 року щодо ОСОБА_5,
Вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 28 січня 2010 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянин України, не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 368 КК України до штрафу у розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який складає 13 600 гривень.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 2 000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та вирішено питання про стягнення судових витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області від 1 червня 2010 року вирок щодо ОСОБА_5 змінено: ОСОБА_5 ухвалено вважати засудженим за ч. 1 ст. 368 КК України до штрафу у розмірі 13 600 гривень із застосуванням ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. У решті вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_5 засуджено за те, що він, перебуваючи на посаді виконувача обов'язків начальника Великолепетиського РЕЗ і ЕМ ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» і являючись службовою особою, використовуючи надану йому владу, всупереч інтересам служби, 14 жовтня та 2 листопада 2009 року отримав від фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 хабар на загальну суму 4 000 гривень за відновлення та подальше не відімкнення електропостачання належної останньому автомобільної мийки.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, порушує питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду в зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, і направлення справи на новий судовий розгляд.
На думку прокурора, враховуючи підвищену суспільну небезпечність ОСОБА_5, йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарчих та організаційно-розпорядчих обов'язків.
Прокурор зазначає, що рішення суду про не призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, яке є обов'язковим відповідно до санкції ч. 1 ст. 368 КК України, в порушення вимог ст. 69 КК України належним чином не мотивовано та не містить посилання на вказану статтю закону. Розгляд справи апеляційним судом вважає формальним.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України у касаційній скарзі прокурора не оскаржуються.
Твердження прокурора про те, що призначене ОСОБА_5 покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та його особі внаслідок м'якості, на думку колегії суддів, є непереконливими.
Так, відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_5, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, щире каяття та позитивні характеристики винного, наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей, а також те, що він раніше не судимий, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та призначив покарання у виді штрафу, яке, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Суд першої інстанції, не призначивши ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, допустив помилку, оскільки не зробив посилання на ст. 69 КК України, однак апеляційний суд виправив дану помилку та змінив вирок, вказавши в резолютивній частині, що додаткове покарання не застосовується на підставі ст. 69 КК України, з чим колегія суддів погоджується.
Порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам першої та апеляційної інстанції повно та всебічно розглянути справу і постановити законні та обґрунтовані рішення, а також підстав для скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд, як зазначено у касаційній скарзі, по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Великолепетиського районного суду Херсонської області від 28 січня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 1 червня 2010 року щодо ОСОБА_5 залиши без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
.
Міщенко С.М. Пузиревський Є.Б. Сахно Р.І.