Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Шилової Т.С.,
суддів Квасневської Н.Д., Сахна Р.І.,
за участю прокурора Гладкого О.Є.,
засудженого ОСОБА_1,
законного представника засудженого ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні 19 квітня 2011 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо останнього.
Вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 21 жовтня 2010 року засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді 50 годин громадських робіт.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 14 квітня 2010 року у приміщенні загально освітньої школи №1 у м. Тульчині близько 8-ї години, взяв у ОСОБА_3 його мобільний телефон "Нокіа-5310 Xpress Music" з метою послухати музику, однак пізніше близько 12-ї години, з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, за допомогою викрутки розкрив цей мобільний телефон, вийняв з нього материнську плату та поставив її у корпус свого аналогічного мобільного телефону, а непрацюючу материнську плату зі свого телефону поставив у корпус мобільного телефону ОСОБА_3, після чого, зловживаючи довірою потерпілого, передав останньому несправний мобільний телефон, сказавши, що він розрядився, внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 450 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2010 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 та його законний представник просять скасувати судові рішення щодо засудженого у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та порушенням кримінально-процесуального закону і закрити справу на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Вважають, що поза увагою суду залишилося те, що хоча дії ОСОБА_1 і містять ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, однак у зв'язку із малозначністю вони не є суспільно небезпечними, а тому відповідно до ч. 2 ст. 11 КК України не є злочином. Крім того, скаржники зазначають, що апеляційний суд поверхово розглянув справу та не надав відповідей на всі доводи апеляції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його законного представника, які підтримали касаційну скаргу, думку прокурора, який просив частково задовольнити касаційну скаргу, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені суть апеляції, докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення - підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.
Ці вимоги закону апеляційним судом не виконано.
З матеріалів кримінальної справи видно, що засуджений ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 подали апеляцію, в якій вони просили скасувати вирок у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу злочину через малозначність. Зазначали про неповноту досудового та судового слідства, а саме, непризначення відповідної експертизи з метою з'ясування дійсної вартості материнської плати мобільного телефону та послуг по перепрограмуванню телефону, необґрунтованість відхилення клопотання про проведення такої експертизи.
Залишаючи апеляцію без задоволення, апеляційний суд всупереч вимогам ст. 377 КПК України не навів у своїй ухвалі докладних мотивів такого рішення, не зазначив підстави, через які апеляцію засудженого та його законного представника визнав необґрунтованою, а лише обмежився загальними фразами про те, що винність засудженого підтверджується зібраними доказами, кваліфікація дій є правильною, а покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.
За таких обставин, ухвала апеляційного суду в даній справі підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу законного представника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Шилова Т.С. Квасневська Н.Д. Сахно Р.І.