Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого-судді Міщенка С.М.,
суддів Квасневської Н.Д., Сахна Р.І.,
з участю прокурора
та засудженого Опанасюка О.В.,
ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 14 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 19 жовтня 2010 року.
Вироком Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 14 липня 2010 року
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 24.09.2002 року за ч. 1 ст. 296 КК України на 2 роки обмеження волі, звільненого з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,
засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_5 судові витрати в сумі 1288 грн. 80 коп.
Згідно з вироком, ОСОБА_5 визнано винним у тому, що 29 листопада 2002 року, приблизно 3 год. ночі, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в смт. Нижні Сірогози Нижньосірогозького району Херсонської області, керуючи автомобілем ВАЗ-2108, в салоні якого виявив предмет, який згідно з висновком експерта судово-балістичної експертизи є гладкоствольною вогнепальною зброєю, а саме обрізом двоствольної мисливської рушниці, виготовленим шляхом саморобного вкорочування стволів та видалення прикладу двоствольної мисливської рушниці моделі «БМ» 16 калібру № Иш 1450-1, який з метою незаконного придбання та зберігання без передбаченого законом дозволу забрав та перевіз за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, де зберігав у спільній кімнаті до вилучення працівниками міліції 29 листопада 2002 року.
Ухвалю Апеляційного суду Херсонської області від 19 жовтня 2010 року вирок щодо ОСОБА_5 в порядку ст. 365 КПК України скасовано. На підставі ст. 49 КК ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК у зв'язку із закінченням строків давності, а справу провадженням закрито.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо засудженого ОСОБА_5 та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, посилаючись на те, що ухвала апеляційного суду щодо закриття справи відносно ОСОБА_5 є незаконною, оскільки у останнього перебіг строків давності був зупинений, а також те, що судом першої інстанції були порушені вимоги статей 71 і 75 КК.
У своїх запереченнях ОСОБА_5 просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а постановлені щодо нього судові рішення без зміни.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду про винність засудженого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочині та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 263 КК України є правильними і у касаційному поданні прокурором не оспорюються.
Разом з тим, доводи прокурора про те, що у ОСОБА_5 перебіг строків давності був зупинений, оскільки його було оголошено у розшук за більш тяжкий злочин, передбачений ст. 152 КК України, колегія суддів вважає безпідставними.
Як видно із матеріалів справи, постановою слідчого СВ від 7 грудня 2002 року щодо ОСОБА_5 було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України.
Постановою в.о. слідчого прокуратури від 2 січня 2003 року щодо ОСОБА_5 було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 152 КК України (т. 1, а.с. 1) та 22 січня цього ж року його оголошено у розшук як обвинуваченого у вчиненні цього злочину (т. 1, а.с. 110). 30 січня 2003 року ці справи були об'єднані в одне провадження.
В подальшому постановою слідчого прокуратури від 17 липня 2008 року кримінальну справу за ч. 1 ст. 152 та ч. 1 ст. 153 КК України відносно ОСОБА_5 було закрито провадженням за відсутністю ознак злочину на підставі п. 1 ст. 6 КПК України (т. 1, а.с. 242-244), а кримінальну справу за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України, в порядку ст. 112 КПК направлено для провадження досудового слідства і постановою слідчого прокуратури від 31 липня 2008 року справу щодо нього за ч. 4 ст. 296 КК було закрито у зв'язку з відсутністю події злочину на підставі п. 1 ст. 6 КПК (т. 2, а.с. 9).
Таким чином, до оголошення ОСОБА_5 у розшук 22 січня 2003 року за ч. 1 ст. 152 КК кримінальні справи не об'єднувалися і він за ст. 263 КК в розшук не оголошувався.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційний суд правильно виправив помилку місцевого суду, тому в порядку ст. 365 КПК скасував вирок щодо ОСОБА_5 та обгрунтовано звільнив його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК на підставі ст. 49 КК і з підстав, передбачених ст. 7-1 КПК, закрив провадження у справі.
Оскільки кримінальний закон апеляційним судом застосовано правильно, порушень вимог кримінально-процесуального закону цим судом у справі не допущено, тому касаційна скарга прокурора підлягає залишенню без задоволення, а ухвала апеляційного суду - без зміни.
Що ж стосується доводів прокурора про те, що судом першої інстанції були порушені вимоги статей 71 і 75 КК, то вони не можуть бути взяті до уваги, бо вирок щодо ОСОБА_5 апеляційним судом в порядку ст. 365 КПК скасовано та його на підставі ст. 49 КК звільнено від кримінальної відповідальності.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 19 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - без задоволення.
Міщенко С.М. Квасневська Н.Д. Сахно Р.І.