Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого-судді Міщенка С.М.,
суддів Слинька С.С.. Шибко Л.В.,
з участю прокурора Деруна А.І.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Полтавської області на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 20.02.2008 року за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, -
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_5 остаточно призначено 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені п.п. 3 і 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 і ОСОБА_7, вирок щодо яких в касаційному порядку не оскаржено.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
Згідно з вироком, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні 8 та 10 грудня 2009 року, за попередньою змовою із засудженим у цій же справі ОСОБА_7 крадіжок чужого майна з автомобілів «ІЖ 2115» та «Москвич 2137», що належали потерпілим ОСОБА_8 і ОСОБА_9, на загальну суму відповідно 1255 грн. та 450 грн.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку щодо засудженого ОСОБА_5 та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого з посиланням на те, що суд безпідставно звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, бо новий злочин ним вчинено під час іспитового строку за попереднім вироком.
Відповідно до пунктів 2 і 3 ч. 1 ст. 398 КПК України, підставами для скасування вироку є неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Згідно зі ст. 372 КК України, невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.
Як вбачається із касаційної скарги, призначене ОСОБА_5 покарання прокурор вважає явно несправедливим внаслідок м'якості.
Підстав вважати доводи прокурора необгрунтованими у колегії суддів немає, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 20 лютого 2008 року було засуджено за відкрите викрадення чужого майна (грабіж) до покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого його було звільнено із застосуванням ст. 75 КК України.
Незважаючи на це, під час встановленого судом іспитового строку ОСОБА_5 вчинив новий корисливий злочин, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
За таких обставин вирок суду щодо засудженого ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду слід з дотриманням вимог кримінального закону прийняти відповідне рішення, взявши до уваги, що призначене ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 75 КК України касаційним судом за доводами касаційної скарги прокурора визнано несправедливим внаслідок м'якості.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу першого заступника прокурора Полтавської області задовольнити.
Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29 вересня 2010 року щодо засудженого ОСОБА_5 скасувати, а справу щодо нього направити на новий судовий розгляд.
Міщенко С.М. Слинько С.С. Шибко Л.В.