Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Шилової Т.С.,
суддів Єленіної Ж.М., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Тилика Т.М.,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 12 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2010 року, постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2010 року.
Вирком Центрального районного суду м. Сімферополя від 28 травня 2009 року засуджено
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,
за ч. 2 ст. 368 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях, товариствах будь-якої форми власності пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено віз відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішено питання про речові докази.
Як убачається зі справи, ОСОБА_5 засуджений за одержання хабара службовою особою, вчинене повторно, поєднане з вимаганням хабара.
Копію вироку ОСОБА_5 отримав у день його постановлення 28 травня 2009 року (т. 2 а.с. 288).
26 червня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду України із клопотанням про відновлення строку на касаційне оскарження, долучив до клопотання касаційну скаргу, у якій навів мотиви своєї незгоди із указаним вироком.
Верховний Суд України 26 липня 2010 року направив копію касаційної скарги ОСОБА_5 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 28 травня 2009 року разом із його клопотанням про відновлення строку на касаційне оскарження до Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим для виконання вимог ст. 353 КПК України (т. 2 а.с. 303-306).
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 липня 2010 року ОСОБА_5 відмовлено у поновленні строку на подання касаційної скарги на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя від 28 травня 2009 року щодо нього (т. 2 а.с. 314-315).
2 серпня 2010 року ОСОБА_5 подав апеляцію на постанову суду від 16 липня 2010 року та клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови, яку він отримав 31 серпня 2010 року.
Постановою від 10 вересня 2010 року Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_5, відмовив засудженому у відновленні строку, визнавши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову суду від 16 серпня 2010 року подану з пропуском строку без поважних причин (т. 2 а.с. 322).
Це судове рішення засуджений ОСОБА_5 оскаржив в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2010 року постанову суду від 10 вересня 2010 року залишено без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.
У касаційній скарзі засуджений вказує на незаконність судових рішень та просить їх скасувати й поновити йому строк на касаційне оскарження вироку суду. Зокрема, посилається на порушення судами гласності судового розгляду, який проводився без фіксації судового процесу технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого та вважав судові рішення законними та вмотивованими, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає приходить до наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 386 КПК України (в редакції Закону України № 2533-ІІІ від 21 червня 2001 року) касаційні скарги на судові рішення визначені у ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили. Пропущений строк може бути відновлений у випадку, передбаченому ст. 353 КПК України, тобто за клопотанням особи, яка має право на оскарження вироку, до суду який його постановив.
У судовому засіданні 16 серпня 2010 року при розгляді клопотання засудженого про поновлення строку на касаційне оскарження, останній суду пояснив, що пропущення строку відбулось з причин незадовільного стану здоров'я (т. 2, а. с. 313-314).
Із протоколу судового засідання від 10 вересня 2010 року вбачається, що засуджений ОСОБА_5 був присутнім у судовому засіданні при розгляді його апеляційної скарги, давав пояснення на підтримку свого клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Постанова суду була йому оголошена, роз'яснено порядок та строк апеляційного оскарження та порядок ознайомлення з протоколом судового засідання(т. 2 а.с. 321).
Заперечень на протокол судового засідання від 16 серпня 2010 року та від 10 вересня 2010 року ОСОБА_5 не подавав.
Як встановила колегія суддів, місцевий суд правильно визнав, що така затримка з подачею касаційної скарги ОСОБА_5 відбулася з причин, які не можна визнати поважними, а перебування його на стаціонарному лікуванні з 16 червня 2009 р. по 26 червня 2009 р., з 23 жовтня 2009 р. по 28 жовтня 2009 р., з 5 травня 2010 р. по 14 травня 2010 р., з 7 червня 2010 р., по 18 червня 2010 р. з діагнозом дисцикуляторна енцефалопатія з ацефалією, не позбавляла засудженого оскаржити судове рішення після закінчення лікування або до його початку, а тому правильно відмовив у задоволенні клопотання про відновлення строку на подачу касаційної скарги. З висновками суду першої інстанції погодився й апеляційний суд, про що в ухвалі наведено мотиви прийнятого рішення.
Суд апеляційної інстанцій ретельно перевірив доводи аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_5 про те, що під час розгляду його апеляційної скарги він присутнім не був, що позбавило його можливості дати пояснення з приводу поданої апеляції. Викладені в ухвалі апеляційного суду мотиви про визнання цих доводів безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам справи, колегія суддів знаходить обґрунтованими та погоджується з ними.
Згідно з ст. 87 КПК України основним засобом фіксації перебігу судового розгляду справи є протокол судового засідання. У суді апеляційної інстанції протокол судового засідання ведеться у випадках, передбачених цим Кодексом. На вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи або за ініціативою суду у суді першої чи апеляційної інстанції здійснюється повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ст. 362 КПК України протокол судового засідання та фіксація технічними засобами перебігу судового процесу в апеляційному суді ведуться у випадках проведення ним судового слідства.
При розгляді заявлених клопотань в суді першої інстанції 16 серпня 2010 року, 10 вересня 2010 року та в суді апеляційної інстанції при розгляді апеляції 19 жовтня 2010 року судове слідство не проводилося. На протоколи судових засідань суду першої інстанції від 16 серпня 2010 року та від 10 вересня 2010 року ОСОБА_5 зауважень не подавав.
Тому, доводи у скарзі про порушення судом першої інстанції та апеляційним судом ст. 87 КПК України в частині не проведення фіксації технічними засобами перебігу судового процесу є безпідставними.
За таких обставин, доводи касаційної скарги про незаконність відмови у відновленні строку на подачу касаційної скарги та апеляції на судові рішення, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2010 року, постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2010 року залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.
Шилова Т.С. Єленіна Ж.М. Шибко Л.В.