копія
19 квітня 2011 р. Справа № 2a-1870/1717/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелета С.М.,
за участю секретаря судового засідання Кліщенко В.О.
позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Почтарьова Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватний підприємець ОСОБА_1 (далі -ПП ОСОБА_1, позивач ) звернувся до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082340 від 11.03.2011р. про застосування фінансових санкцій в сумі 928,60 грн. за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Свої вимоги позивач мотивує тим, що фактична перевірка, на підставі якої видане оскаржуване повідомлення-рішення була проведена без підстав для її проведення та з порушеннями податкового законодавства. Акт, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в органах державної податкової служби не зареєстрований, є незаконним, а тому є незаконним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, порушення, зафіксоване в акті перевірки визнав, але зазначив, що відповідно до вимог Перехідних положень Податкового кодексу України сума штрафної санкції за порушення податкового законодавства повинна бути застосована в сумі 1 грн., оскільки вчинене порушення податкового законодавства ним були вчиненні після 01 січня 2011р.
Позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Представник Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Конотопська МДПІ, відповідач) проти позову заперечує, у відзиві на позов просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, спірне податкове повідомлення-рішення вважає законним та таким, що відповідає чинному законодавству.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
На підставі Наказу №362 від 01.03.2011р. «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1.»Буринським відділенням Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області було проведено фактичну перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій приватним підприємцем ОСОБА_1, що здійснює діяльність в магазині , розташованому за адресою Буринський район, с.Слобода з терміном проведення фактичної перевірки з 01.03.2011р. по 10.03.2011р. (а.с.12).
За результатами проведеної перевірки перевіряючими відповідно до п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України складено акт від 02.03.2011р. (а.с.7-11), який було зареєстровано в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання за реєстраційним номером 055/18/02/23/275020436, що підтверджується копією першої сторінки акту (а.с.28), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.
Як вбачається із останньої сторінки акту перевірки, другий примірник акту перевірки було вручено продавцю ОСОБА_4 02.03.2011 р., з актом було ознайомлено ПП ОСОБА_1 (а.с.28 звторот.стор.).
На підставі акту перевірки від 02.03.2011р. Конотопською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082340 від 11 березня 2011 року про застосування до ПП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 928,60 грн. за порушення п.12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(а.с.6).
Як вбачається із наказу №362 від 01.03.2011р. (а.с.12), копію якого було вручено уповноваженій особі позивача (а.с.26 зворотн.стор.), проведена фактична перевірка позивача була здійснена відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ та на підставі п. 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності передбачені Законом України «Про державну податкову службу України», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Податковим кодексом України, що стосується повноважень контролюючого органу за додержанням суб'єктом підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги).
Підпунктом 80.2.6 п. 80.2 ст.80 Податкового Кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення перевірки, та за наявності таких обставин, а саме - у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. 75.1.3 (Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Попередня перевірка позивача з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій проводилась 03.05.2010 року, за результатами перевірки встановлено порушення позивачем п.5 ст.З, ст.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що підтверджується актом від 03.05.2010р. №0222/18/05/23/НОМЕР_2 (а.с.21-23) та не заперечується позивачем.
При проведенні перевірки в даному випадку у податкового органу були наявні правові підстави для проведення перевіряючими фактичної перевірки позивача за рішенням керівника податкового органу.
Щодо застосованої до позивача податковим органом суми фінансової санкції слід зазначити наступне.
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.12 ст.3, ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в частині не ведення у порядку встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Дані порушення були викладені в акті фактичної перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, зареєстрованого в Конотопській МДПІ від 02 березня 2011 року під №0055/18/05/23/НОМЕР_2, підтверджуються матеріалами справи та не заперечувалися в судовому засіданні позивачем.
Відповідно до п.12 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно ст.6 Закону облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідальність за вищевказане порушення, передбачена ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в даному випадку правомірно становить 928,60 грн., підтверджується розрахунком фінансових санкцій (464,30 грн. -вартість не облікованого товару х 2 ) (а.с.27).
Згідно п. 7 Розділу ХХ «Інші перехідні положення»Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Пунктом 3.1 Податкового кодексу України передбачено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Суд звертає увагу позивача на те, що в даному випадку сума фінансових санкцій застосована податковим органом відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», штрафна санкція, передбачена пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011р., тому посилання позивача на застосування до спірних правовідносин п. 7 Розділу 10 «Інші перехідні положення»Податкового кодексу України є необґрунтованим.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про застосовування штрафних (фінансових) санкцій, а тому позовні вимоги визнаються судом неправомірними, необґрунтованими і відповідно, не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємця ОСОБА_1 до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082340 від 11.03.2011р. -відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.М. Гелета
З оригіналом згідно
Суддя С.М. Гелета
Повний текст постанови складено та підписано 22.04.2011 року