28.04.11 Справа № 5021/435/2011.
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Лущик М. С.
за участю секретаря судового засідання Таран С.А.
Розглядається справа:
за позовом ОСОБА_1, м. Суми
до відповідачів 1) відкритого акціонерного товариства “СУМБУД”, м. Суми
2) відкритого акціонерного товариства “Сумсільмаш”, м. Суми
про визнання угоди недійсною
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідачів: 1) не з'явився
2) не з'явився
Суть спору: в позовній заяві позивач просить суд скасувати угоду про умови укладення договору купівлі-продажу майна відкритого акціонерного товариства “Сумсільмаш” від 22.05.2008 року.
11.04.2011 року позивач подав до суду доповнення та уточнення до позовної зави, в яких просить суд визнати недійсною угоду про умови укладення договору купівлі-продажу майна від 22.05.2008 року, укладену між відкритим акціонерним товариством “Сумський завод сільського господарського машинобудування “Сумсільмаш”та відкритим акціонерним товариством “Сумбуд”.
Перший відповідач - відкрите акціонерне товариство “Сумбуд” у відзиві на позовну заяву проти вимог позивача заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що спірна угода носить суто господарський характер і не має відношення до корпоративних відносин, а положення угоди про умови укладення договору купівлі-продажу майна від 22.05.2008 року відповідають вимогам законодавства.
Другий відповідач - відкрите акціонерне товариство “Сумсільмаш” відзиву на позовну заяву до суду не подав, про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у разі неподання відзиву на позовну заяву був попереджений.
Позивач подав пояснення з додатками: копія протоколу № 13, копія статуту від 03.02.2007 року, копія фінансового звіту від 01.10.2008 року, і суд долучає подані документи до матеріалів справи. Крім цього, позивачем подану заяву, згідно якої позивач просить залучити до справи копію довіреності, оригінал виписки, оригінал статуту, оригінал квитанцій сплати держмита та інформаційних послуг та пояснення, і суд долучає подані документи до матеріалів справи.
До суду також надійшла заява ОСОБА_2 б/н б/д (вхідний № 6265 від 20.04.2011 року) про залучення ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи. До заяви додано копію ухвали Верховного Суду України від 28.02.2001 року , копію пояснень ОСОБА_2 від 17.09.2010 року та нотаріально засвідчений оригінал пояснення ОСОБА_2 від 16.10.2009 року.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повернуті поштові повідомлення, про причини неприбуття не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходили, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній доказами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:
Позивач - ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1, зареєстрований Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області 30.03.2000 року за адресою: АДРЕСА_1) згідно наданої ним виписки з реєстру власників іменних цінних паперів по стан особового рахунку (вих.. № 16-06/68 від 28.01.2011 року) є власником 123 шт. простих акцій відкритого акціонерного товариства «Сумсільмаш» (40024, м. Суми, вул.. Харківська, 6, код 00901588).
У позовній заяві позивач вказує на те, що в судовому засіданні 23.12.2010 року по справі № 6/8-09 про визнання банкрутом ВАТ «Сумсільмаш» йому стало відомо про угоду від 22.05.2010 року, укладену між відповідачами, про умови укладання договору купівлі-продажу майна ВАТ «Сумсільмаш».
ОСОБА_1, як акціонер ВАТ «Сумсільмаш», звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій, посилаючись на те, що, угоду про умови укладання договору купівлі-продажу майна ВАТ «Сумсільмаш» від 22.05.2010 року було укладено без врахування вимог частини 2 ст. 98 ЦК України, у зв'язку з чим просить суд визнати її недійсною.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Сумської області від 08.02.2008р. по справі № 12/83-05 ВАТ „Сумсільмаш" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Усенко М.П.
22 травня 2008 року ВАТ «Сумсільмаш» в особі ліквідатора Усенка М. П., який діє на підставі постанови господарського суду Сумської області від 08.02.2008р., протоколу комітету кредиторів № 23 від 30.04.2008 року, та ВАТ «Сумбуд» укладено угоду про умови укладання договору купівлі-продажу майна. Відповідно до умов зазначеної угоди, ВАТ «Сумсільмаш» взяв на себе зобов'язання до 01.08.2008 року укласти з ВАТ «Сумбуд» договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Суми, вул.. Харківська, 6.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, визначені статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом.
Судом встановлено, що рішення про продаж майна боржника було прийняте комітетом кредиторів ВАТ «Сумсільмаш», на підставі якого, з метою погашення заборгованості боржника в рамках процедури ліквідації товариства та в межах своїх повноважень, ліквідатором ВАТ «Сумсільмаш» було укладено угоду від 22.05.2008 року про умови укладання договору купівлі-продажу майна боржника.
Твердження ж позивача про порушення ч. 2 ст. 98 ЦК України при укладенні спірної угоди є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше.
Разом з тим, відповідно до пункту 11 Постанови пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.
При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Відповідно до пункту 2.2.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду від 28.12.2007, № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" Законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.
У Рішенні Конституційного Суду України N 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі N 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом".
Отже, суди у вирішенні спорів за позовами акціонерів про захист прав акціонерного товариства, в тому числі про визнання недійсними угод, укладених товариством, повинні досліджувати, чи уповноважений акціонер на представництво інтересів акціонерного товариства. Відсутність такого уповноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Доказів в підтвердження повноважень на представництво інтересів ВАТ «Сумсільмаш» позивачем не надано, факт порушення права та охоронюваного законом інтересу позивача при укладенні спірної угоди відсутній, у зв'зку з чим вимоги позивача є безпідставними і такими, що суперечать діючому законодавству і фактичним обставинам справи.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але позивачем не доведені заявлені позовні вимоги та не надано суду належних доказів, які б об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію, тому у задоволенні позову суд відмовляє.
З врахуванням вищевикладеного, безпідставною є і заява ОСОБА_2 про залучення її до участі у справі в якості третьої особи. Доказів в підтвердження повноважень на представництво інтересів ВАТ «Сумсільмаш» заявником не надано, доказів в обґрунтування підстав для такого залучення як і доказів наявності факту порушення права і охоронюваного законом інтересу при укладенні угоди від 22.05.2008 року між відповідачами суду не представлено. За таких обставин, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про залучення до участі у справі в якості третьої особи суд відмовляє.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по держмиту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про залучення до участі у справі в якості третьої особи - відмовити.
2. У задоволенні позову - відмовити.
СУДДЯ М. С. ЛУЩИК
Повне рішення складено та підписано 28.04.2011 року.