"04" травня 2011 р. Справа № 5016/607/2011(4/42)
Позивач Миколаївська міська рада,
вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027,
Відповідач Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Потьомкінський”,
вул. Потьомкінська, 131/2, м. Миколаїв, 54055
Суддя Дубова Т.М.
Від позивача - ОСОБА_1. довіреність № 2979/210/14/22 від 24.11.10р.
Від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: внесення змін до пункту 3.2 розділу 3 договору оренди землі, зареєстрованого у Миколаївській раді від 15.07.02р. за № 1183.
Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України, що підтверджується поштовим повідомленням (арк.спр. 33), але представник в судове засідання без поважних причин не з'явився.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про внесення змін до пункту 3.2 розділу 3 договору оренди землі, зареєстрованого у Миколаївській раді від 15.07.02р. за № 1183, обґрунтовуючи свої вимоги ст. ст. 16, 652 Цивільного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України та ст.ст. 21, 30 Закону України «Про оренду землі».
Відповідач надав відзив, яким позов заперечив, посилаючись на те, що наведені в позові обставини щодо змін у законодавстві не є необхідною та достатньою підставою для внесення змін у існуючий договір оренди в редакції, що запропонована позивачем, оскільки договір оренди земельної ділянки не передбачає умов зміни розміру орендної плати у зв'язку із зміною законодавства. Не містять приписів щодо обов'язковості зміни або перегляду узгодженої у відповідних договорах орендної плати і положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Крім того, позивачем не доведено істотні зміни обставин статті 652 ЦК України, на підставі яких договір може бути змінений (детальніше викладене в відзиві арк.спр. 23-25).
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, виходячи з наступного:
09 липня 2002р. між сторонами було укладено договір оренди землі, який зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі 15.07.02р. за № 1183 на підставі рішення Миколаївської міської ради від 07.06.02р. за № 2/18.
Відповідно зазначеного рішення, п.п. 1.1, 2.1, 4.1 договору оренди землі та плану земельної ділянки позивач передав відповідачу на умовах оренди земельну ділянку, строком на 15 років площею 3109 кв.м. для обслуговування багатоквартирного будинку по вул. Потьомкінській, 131/2 в м. Миколаєві.
Розділом 3 договору, зареєстрованого 15.07.02р. за № 1183, сторони встановили розмір орендної плати 0,03 % від її нормативної грошової оцінки, термін і порядок внесення та умови щодо її зміни.
При цьому, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства та інших нормативних документів. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до договору.
Між тим, у зв'язку із змінами до ст. 21 Закону України “Про оренду землі” від 03.06.08 № 309-VI, рішенням Миколаївської міської ради від 04.09.09 № 36/64 було затверджено Порядок визначення розміру орендної плати за землю , відповідно до якого було встановлено розмір орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, згідно з їх цільовим призначенням.
Крім того, цим же рішенням управлінню земельних ресурсів було доручено у разі, якщо по діючих договорах оренди землі розмір орендної плати менше трикратного розміру земельного податку, забезпечити перегляд умов договорів оренди землі щодо розміру орендної плати за землю. При перегляді умов договорів оренди землі щодо розміру орендної плати за землю збільшити розмір орендної плати до трикратного розміру земельного податку.
Законом України від 03.06.08р. № 309-VI, який набрав чинності з 04.06.2008 року, було внесено зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі»та визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; - для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».
Пунктом 3.4 договору оренди землі від 15.07.02р. за № 1183 сторони передбачили можливість перегляду умов договору про розмір орендної плати за згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди, що буде невід'ємною частиною цього договору та нотаріально посвідченою.
09.12.10р. позивач надіслав на адресу відповідача лист за № 2855/210/03/10, яким запропонував внести зміни до договору оренди землі від 15.07.02р. за № 1183, а саме: змінити п. 3.2 розділу 3 договору і збільшити розмір орендної плати до 0,09 % від нормативної грошової оцінки.
Відповідач отримав цей лист та проект договору про зміни 30.12.10р.
Відповідач договір про зміни до договору оренди землі не підписав, але 19.01.11р. листом за № 1/11 повідомив позивача, що на момент укладення договору сторонами було досягнуто всіх істотних умов договору, орендна плата сплачується відповідно до умов договору, отже не має підстав для внесення змін до договору оренди землі. Крім того, відповідач зазначив, що ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розповсюджується на правовідносини, що виникли у 2008 році, тобто після набрання чинності Закону і не може застосовуватись до договору між сторонами, який укладено в 2002 році.
Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ст.ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Як зазначалось вище, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 3 червня 2008 року № 309-VI було внесено зміни до статті 21 Закону України “Про оренду землі”.
Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
З 1 січня 2011 року питання плати за землю регулюється розділом XIII Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 288.5.1 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; - для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку. Статтею 9 Податкового кодексу України орендна плата віднесена до загальнодержавних податків і зборів.
За змістом ст.ст. 274.1., 276.1. ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.
Отже, орендна плата в розмірі 0,09 % (грошова оцінка*0,03 % за умовами договору) відповідає вимогам чинного законодавства.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Оскільки, сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, згідно ст. 652 ЦК України. Така ж позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 27 грудня 2010р. № 27/15-10 (ч. 1 ст.111-28 ГПК України).
До того ж, суд вважає за необхідне зауважити, що рішення Миколаївської міської ради від 04.09.09 № 36/64, яким затверджено Порядок визначення розміру орендної плати за землю є чинним та, відповідно до ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є обов'язковим для виконання всіма розташованими на території міста органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території міста.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Заперечення відповідача не є підставою відмови в позові.
Згідно ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Миколаївською міською радою та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Потьомкінський”, який зареєстровано у книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради 15.07.02р. за № 1183, виклавши пункт 3.2 розділу 3 договору оренди землі у наступній редакції:
“Річна орендна плата за земельну ділянку (3109 кв.м.) встановлюється у розмірі 0,09 (нуль цілих та дев'ять сотих) відсотка від її нормативної грошової оцінки”.
Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Потьомкінський” (вул. Потьомкінська, 131/2, м. Миколаїв, код 26131343) на користь Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, код 26565573) суму 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) - держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу.
Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.
Суддя Т.М.Дубова
Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 05.05.2011р.