Постанова від 29.04.2011 по справі 1/49-17/77

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.11 Справа № 1/49-17/77

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Суддя-доповідач Давид Л.Л.

Суддів Кордюк Г.Т.

Мурської Х.В.

при секретарі судового засідання Мазурській В.Т.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС»за вих. №102/149 від 31.03.2011 р.

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2011 р.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»про визнання наказу господарського суду №342 від 01.03.2011 р. таким, що не підлягає виконанню

у справі № 1/49-17/77 (суддя -Неверовська Л.М.)

за первісним позовом Відкритого акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС», м. Нетішин, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім», м. Калуш Івано-Франківська область

про стягнення 1 467 186 грн. інфляційних втрат та 239 216 грн. -3% річних

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім», м. Калуш Івано-Франківська область

до Відкритого акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС», м. Нетішин, Хмельницька область

про стягнення збитків в сумі 760 819,96 грн. , 126 510,02 грн. пені, 848 389,62 грн. вартості неповернутих матеріалів

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1. -адвокат (довіреність №102/77 від 28.02.2011 р.), ОСОБА_2 - представник (довіреність №102/2165 від 22.12.2008 р.)

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3 -заступник начальника юридичного відділу (довіреність від 29.12.2007 р. №53-Юр-278), ОСОБА_4 -представник (довіреність №62/1-78 від 27.04.2011 р.);

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2011р. у справі № 1/49-17/77 задоволено заяву ТзОВ «Карпатнафотохім»та визнано наказ господарського суду Івано-Франківської області № 342 від 01.03.2011, виданий на виконання рішення від 28.10.2010 року у справі № 1/49-17/77, таким, що не підлягає виконанню.

Дана ухвала мотивована, зокрема, тим, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2010 р. у справі № 1/49-17/77 про стягнення на користь ВАТ «Управлення будівництва Хмельницької АЕС »1329425,03 грн. добровільно виконано ТзОВ «Карпатнафтохім», шляхом часткового зарахування зустрічної однорідної грошової вимоги ТзОВ «Карпатнафтохім» до ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС », що складає 1735719,60 грн. в сумі 1329425,03 грн., а тому на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України наказ Господарського суду Івано-Франківської області № 342 від 01.03.2011 визнано таким, що не підлягає виконанню повністю.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС», подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що остання прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням обставин справи, а саме: судом не взято до уваги, що Відповідачем не доведено належним чином відсутність обов»язку виконати рішення та не прийнято до уваги обставини, на які посилався Позивач в запереченні №102/140 від 24.03.2011 р. При винесенні ухвали не взято до уваги також положень ст. 115 та ч. 4 ст. 117 ГПК України.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду, просить в задоволенні заяви Відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Представник ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»у судовому засіданні підтримав свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі.

Представник ТзОВ «Карпатнафотохім»доводи апеляційної скарги заперечив, ухвалу місцевого господарського суду вважає законною та просить таку залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

В судовому засіданні 28.04.2011 р. представник Скаржника заявив клопотання №102/231 від 27.04.2011 р. про зупинення провадження в даній справі до вирішення по суті пов»язаної з нею іншої справи №5010/665/2011-9/24, яка розглядається Господарським судом Івано-Франківської області.

Враховуючи ту обставину, що розгляд справи №5010/665/2011-9/24 призначено до розгляду у Господарському суді Івано-Франківської області на 28.04.2011 р. на 11 год., судова колегія ухвалила відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки підстави, наведені Скаржником в клопотанні не є такими, що унеможливлюють розгляд даної справи по суті, однак, вважала доцільним оголосити перерву в судовому засіданні до 29.04.2011 р. до 12 год. 00 хв. для з»ясування всіх обставин справи.

В судовому засіданні 29.04.2011 р. представники сторін повідомили, що розгляд справи №010/665/2011-9/24 місцевим господарським судом відкладено.

Згідно ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п»ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги.

Враховуючи те, що апеляційний господарський суд обмежений процесуальними строками щодо розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2011 р. по справі №1/49-17/77 нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.10 у справі №1/49-17/77, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.11 та набрало законної сили, частково задоволено позов ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»до ТзОВ «Карпатнафтохім»про стягнення з ТзОВ «Карпатнафтохім»на користь ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»1329425,03 грн., з яких 1107250,23 грн. інфляційні втрати, 208816,60 грн. 3% річні, 13160,70 грн. державне мито, 197,50 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання рішення від 28.10.10 у справі № 1/49-17/77 господарським судом Івано-Франківської області 1 березня 2011 року видано наказ № 342.

Крім того, відповідно до своїх зобов'язань за договором генерального підряду від 25.05.07 № 14-415/07 на будівництво «Установки мембранного електролізу потужністю 200 тисяч тон в рік соди каустичної»в м. Калуш Івано-Франківської області (далі -договір), укладеного між ТОВ «Карпатнафтохім»та ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС», останнім виконано будівельно-монтажні роботи неналежної якості, внаслідок чого ТзОВ “Карпатнафтохім” заподіяно збитки в сумі 1390221,60 грн., що підтверджено рішенням господарського суду від 25.10.10 по справі №22/100, яке набрало законної сили (Т-5 (витяг з Т-4 , а.с.20-30)).

ТОВ «Карпатнафтохім»листом від 07.04.10 № 62/1-56, отриманим ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»12.04.10, у відповідності до статті 601 ЦК України та статті 203 ГК України припинило своє зобов'язання по сплаті 5% зарезервованих сум по об'єктах корпус 534-А, 530-В, 534-Д, 532-Г, 536-А, залізнична колія в сумі 629 401,64 грн. шляхом часткового зарахуванням зустрічних однорідних вимог по відшкодуванню вищевказаних збитків.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2010 р.у справі №22/100 (Т-5 (витяг з Т-4, а.с.20-24)), яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 р. та набрало законної сили (Т-5 (витяг з Т-4 , а.с.25-30)), ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсними зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке йдеться в листі ТОВ «Карпатнафтохім»від 07.04.10 № 62/1-56.

Таким чином, ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»станом на день подання даної заяви, не сплачено ТзОВ «Карпатнафтохім»760819,96грн. (1390221,60 - 629401,64), заподіяних останньому збитків, допущених ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»при виконанні будівельно-монтажних робіт по Договору.

Крім того, ТОВ «Карпатнафтохім»за неналежне виконання умов вказаного договору генпідряду нараховано ВАТ «Управління Будівництва Хмельницької АЕС»126510,02 грн. пені, а також 848389,62 грн. вартості неповернутих матеріалів згідно умов підписаної між сторонами угоди від 27.02.09 № 01/1 про розірвання вказаного договору генпідряду.

Таким чином, ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»є боржником перед ТзОВ «Карпатнафтохім»на загальну суму 1735719,60 грн. (760819,96 грн. + 126510,02 грн. + 848389,62 грн.).

З огляду на викладене, ТзОВ «Карпатнафтохім»є кредитором ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»на суму 1735719,60 грн. та одночасно боржником на суму 1329425,03 грн. В свою чергу, ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»є кредитором ТзОВ «Карпатнафтохім»на суму 1329425,03 грн. та одночасно боржником на суму 1735719,60 грн.

Відповідно до частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно з частиною 2 вказаної статті, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до частини 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні, є кредитором у другому зобов'язанні). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим зобов'язанням);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). При чому правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Вичерпний перелік випадків за яких зарахування не допускається, встановлено статтею 602 ЦК України. Слід зазначити, що вказаною статтею не передбачено такого випадку недопустимості проведення зарахування, як оскарження проведеного зарахування.

Як правильно встановлено Господарським судом Івано-Франківської області, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, і вважається вчиненим з моменту надіслання заяви однієї сторони зобов'язання іншій стороні з настанням відповідних цивільно-правових наслідків. У випадку, якщо друга сторона не згідна з проведенням зарахування, зокрема вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином (наприклад за відсутності зобов'язання другої сторони), то така сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або із застосуванням інших способів захисту, встановлених ст. 16 ЦК України, в тому числі шляхом звернення з позовом про визнання такого одностороннього правочину недійсним.

Доказів визнання в судовому порядку одностороннього правочину по зарахуванню зустрічної однорідної грошової вимоги у формі заяви від 07.02.2011 р за № 62/1-15 позивачем до суду не подано. Відсутні також підстави для застосування вимог ст .602 ЦК України, якою передбачені випадки недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зі змісту ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»вбачається, що регулювання правовідносин у сфері виконавчого провадження не обмежується лише цим законом, а здійснюється на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього закону та інших законів. Отже, виконання наказу господарського суду може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства України. При цьому, слід зауважити, що зазначений закон не містить заборони щодо можливості виконання судового рішення шляхом проведення зарахування зустрічних вимог.

Як визначено в ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо наказ господарського суду було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю чи частково. Таким чином, процесуальним законом передбачено, що господарський суд який видав наказ , може за заявою боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки, заява однієї сторони є достатньою підставою для зарахування зустрічних однорідних вимог, що в свою чергу є підставою для припинення зобов'язання, то відповідач, надіславши позивачу таку заяву, вважається таким, що добровільно виконав рішення господарського суду, в зв'язку з чим наказ господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.10 р. у справі № 1/49-17/77 не підлягає виконанню.

Що стосується доводів ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС», викладених у запереченні на заяву № 102/140 від 24.03.2011 р. про відсутність у останнього обов'язку відшкодування ТзОВ «Карпатнафтохім»збитків в сумі 1390221,60 грн., завданих неналежним виконанням умов договору генпідряду № 14-415/07 від 27.05.2007 року, то вони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки стосуються переоцінки обставин справи, які встановлені в рішенні Господарського суду Івано-Франківської області по справі № 22/120, що набрало законної сили та відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу мають преюдиційне значення при розгляді даної справи.

Інші твердження представника позивача, зокрема щодо спірності та «недозрілості»позовних вимог, стосуються заперечення ним законності одностороннього правочину ТзОВ «Карпатнафтохім»про припинення грошового зобов'язання шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних грошових вимог, проте доказів визнання в судовому порядку недійсним вказаного правочину позивачем суду не надано.

Таким чином, доводи, викладені у апеляційній скарзі та наведені представником позивача в судовому засіданні, не спростовують правильних висновків суду про припинення грошового зобов'язання ТзОВ «Карпатнафтохім» перед ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»в сумі 1329425,03 грн. шляхом часткового зарахування зустрічної однорідної вимоги ТзОВ «Карпатнафтохім»до ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС», що складає 1735719,60 грн. Суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що ТзОВ «Карпатнафтохім»добровільно виконало рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2010 року у справі № 1/49-17/77 про стягнення на користь ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»1329425,03 грн., а тому обов'язок ТзОВ «Карпатнафтохім»сплати зазначеної суми відсутній у зв'язку з його припиненням шляхом часткового зарахування зустрічних однорідних вимог.

У відповідності до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2011р. у справі №1/49-17/77 винесена з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.03.2011 року у справі №1/49-17/77 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу №1/49-17/77 (Т-5, витяг з тому 4) повернути Господарському суду Івано-Франківської області.

Суддя-доповідач Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Мурська Х.В.

повний текст постанови складено та підписано 04.05.2011 р.

Попередній документ
15125428
Наступний документ
15125430
Інформація про рішення:
№ рішення: 15125429
№ справи: 1/49-17/77
Дата рішення: 29.04.2011
Дата публікації: 10.05.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги