28.04.2011 року Справа № 5005/444/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Колесник Д.А.
прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 ( дов. № 43-мр від 24.01.11 р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 12/016-юр від 06.01.11 р.); ОСОБА_3 (дов. №10/016-юр від 06.01.11 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот” м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011 р. у справі № 5005/444/2011
за позовом Прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ
до Відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот” м. Дніпродзержинськ
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 15.02.2011 р. у справі № 5005/444/2011, яке підписано 18.02.2011 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Манько Г.В.), задоволено позов прокурора Баглійського району м.Дніпродзержинська, пред'явленого в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ до Відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот” м. Дніпродзержинськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006 р.
Вказаним рішенням змінено п.4.1 договору оренди земельної ділянки, укладеного 29.12.2006 р. (державна реєстрація № 04070 від 16.01.2007 р.) між Дніпродзержинською міською радою та Відкритим акціонерним товариством “ДніпроАзот” м.Дніпродзержинськ, викладено його в наступній редакції:
“п.4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України”.
Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відкрите акціонерне товариство “ДніпроАзот” м. Дніпродзержинськ не погодилося з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення по даній справі і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Скаржник вважає, що рішення прийняте з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи та невідповідність висновків місцевого господарського суду обставинам справи; обставини, які мають значення для справи і повинні бути доведені у справі належним чином, були визнані встановленими судом першої інстанції без достатніх для цього підстав.
Відповідач зазначає в скарзі, що жодних доказів направлення Дніпродзержинською міською радою для погодження та підписання на адресу відповідача проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006 р. позивач суду не надав.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін, оскільки вважає, що рішення прийняте без порушення норм матеріального та процесуального права та у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Розпорядженням секретаря судової палати № 494 від 27.04.11 р. змінено склад колегії судді в зв'язку з закінченням чергової відпустки судді Євстигнеєва О.С. та на підставі наказів голови суду № 5,7 від 17.01.11 р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством “ДніпроАзот” (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 29.12.2006 р.
Згідно з пунктом п.1.1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, с. Карнаухівка (ст. Карнаухівка-промислова), згідно з планом земельної ділянки, що додається.
Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 23.03.2006 р. № 697-21/ІУ.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 25,8376 га із яких: 24,0944 га -для фактичного розміщення ст. Карнаухівка з очисними спорудами та під'їзд ними залізничними шляхами, 1,4014 га -фактичне розміщення водозабірника; 0,1431 га -фактичне розміщення опор ЛЕП Л321; 0,1418 га - фактичне розміщення опор ЛЕП Л322; 0,0569 га -фактичне розміщення опор під повітряпровід.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання цього договору становила 15009390,64 грн.
Договір укладено на строк до 23.03.2011 р.
Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 153095,76 грн., без ПДВ, на рік, що становить 12757,98 грн., без ПДВ, на місяць, і вноситься на рахунок місцевого бюджету.
Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів; інших випадках передбачених законодавчими актами України. (п.4.4).
За умовами договору орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та інших мотивів, визначених у пункті 4.4 цього договору (п. 9.2.3).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування -з 04.06.2008 р.
В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI), Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки ( ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).
З метою приведення розміру орендної плати за землю у відповідність до вимог чинного законодавства, позивач звертався до відповідача із пропозицією про перегляд договорів оренди землі та направляв примірники додаткових угод ( листи № 5вих-09/55 від 10.06.2009 р., № 5вих-09/77 від 03.08.2009 р.
Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про оренду землі”, Податковим кодексом України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є однією із форм плати за землю, включена до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) і в повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів.
Підставою для нарахування орендної плати за землю є договір оренди земельної ділянки, який укладається сторонами - орендодавцем та орендарем.
Частиною третьою ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору має відповідати цьому акту (ст. 648 ЦК України).
Частинами 1, 2 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках, і на умовах, встановлених договором або законом.
Як встановлено статтями 759 та 762 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), і договором або законом можуть бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Відповідно до ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Про це зазначено і в ст. 92 Земельного кодексу України.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі»визначено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).
Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі", орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди землі.
Згідно з ст. 30 Закону України „Про оренду землі" та п. 12.1. договору, зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
За п. 4.4 договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів; інших випадках передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до ч. З ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга -без задоволення.
Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот” м.Дніпродзержинськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011 р. у справі № 5005/444/2011 залишити без змін.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді: Л.О. Лотоцька
О.С. Євстигнеєв
Постанова виготовлена в повному обсязі 04.05.2011 р.
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко