28.04.2011 року Справа № Б34/398-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.
при секретарі: Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
від скаржника: ОСОБА_1, представник, довіреність № 3483/10/10-1 від 02.02.11;
від ініціюючого кредитора: ОСОБА_2, представник, довіреність № 21-юр від 21.12.10;
від боржника та Лівобережного районного центру зайнятості представники у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011р. у справі № Б34/398-10
за завою Товариства з обмеженою відповідальністю ”Архітектурно-будівельна компанія “КАРКАС”, м. Дніпропетровськ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю ”ДІОЛА”, м. Дніпропетровськ
про визнання банкрутом
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011р. по справі № Б34/398-10 (суддя Примак С.А.) за завою Товариства з обмеженою відповідальністю ”Архітектурно-будівельна компанія “КАРКАС”, м. Дніпропетровськ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю ”ДІОЛА”, м. Дніпропетровськ про визнання банкрутом за ознаками ст.52 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю ”Архітектурно-будівельна компанія “КАРКАС”, м.Дніпропетровськ, ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю ”ДІОЛА”, м. Дніпропетровськ, провадження у справі було припинено (а.с.137-138; т.1).
Вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано в якості норм матеріального права ст.ст.22, 32, п.6 ст.40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Не погодившись з цією ухвалою господарського суду Дніпропетровської області , її оскаржує в апеляційному порядку Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Дніпропетровську, посилається на порушення господарським судом норм процесуального та матеріального права, на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, зокрема, :
- оскаржувана ухвала господарського суду позбавляє ДПІ здійснювати позапланову перевірку банкрута, яка є обов'язковою;
- господарським судом порушено вимоги ст.ст.19,67 Конституції України, ст.41 Податкового Кодексу України, ст.ст.2,11-1ЗУ”Про державну податкову службу в Україні”, оскільки МДПІ просила ліквідатора листом від 09.02.2011року не подавати на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута до завершення перевірки;
- господарським судом порушено вимоги ст.ст.25,52 ЗУ ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки ліквідатором неналежним чином виконано обов'язки згідно з вимогами ЗУ ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” внаслідок чого не було сформовано належним чином пасив боржника;
- господарським судом не з'ясовано та не надано належної правової оцінки тому, що боржник після порушення провадження у справі подавав декларацію з ПДВ за листопад 2010р. та січень 2011р., де зазначив адресу місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул..Космонавтів,16/11;
- господарським судом не з'ясовано та не надано належної оцінки тому, що в податковій звітності ініціюючого кредитора та боржника не відображені взаємовідносини обох сторін;
- Лівобережна МДПІ не була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, в якому було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.
У відзиві на апеляційну скаргу ініціюючий кредитор проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилається на відповідність оскаржуваної ухвали господарського суду Дніпропетровської області вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.
Боржник правом участі в судовому засіданні ( ст.22 ГПК України) не скористався, як не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу ( ст.96 ГПК України), про час та місце судового засідання сповіщений належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2011року ( а.с.4, т.2) зі штампом канцелярії суду про розсилку, вчиненої згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.20002р. № 75.
Враховуючи факт належного сповіщення усіх учасників процесу про час та місце судового засідання, а також те, що апеляційний господарський суд обмежений 15-денним строком розгляду апеляційної скарги, неявка представників скаржника, не перешкоджає розгляду справи за апеляційною скаргою по суті в цьому судовому засіданні, то колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в цьому судовому засіданні ( ст.ст.75,99 ГПК України).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, скаржника, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін , виходячи з наступних підстав.
23.12.2010р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі №Б34/398-10 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ”Архітектурно-будівельна компанія “КАРКАС”, м. Дніпропетровськ про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ”ДІОЛА”, м. Дніпропетровськ ( а.с.1; т.1).
При цьому ініціюючий кредитор в своїй заяві посилався на неоплату боржником заборгованості на суму 19950 грн. 00 коп. за опротестованим векселем, що підтверджується простим векселем серії АА 1991336, протестом про неоплату цього векселя від 10.09.2010р., виконавчим надписом нотаріуса, постановою Ленінського ВДВС від 13.09.2010р. про відкриття виконавчого провадження по виконавчому надпису від 10.09.2010року, платіжними вимогами №366/21 від 24.11.2010р., №366/21 від 22.10.2010р. про неоплату за виконавчим надписом через відсутність грошових коштів на рахунку боржника, актами держвиконавця від 05.10.2010р., 02.12.2010р. про неможливість встановити місцезнаходження боржника та не виявлення майна боржника, на яке повинно бути звернуто стягнення, постановою Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 02.12.2010року про повернення виконавчого надпису від 10.09.2010року без виконання через відсутність коштів або майна, на яке може бути звернуто стягнення ( а.с.12-24; т.1), договором уступки права вимоги від 26.10.2010р., актом приймання-передачі векселя серії АА№1991336, виданого 10.06.2010р. на суму 19950грн. ( а.с.9-11;т.1).
Також до заяви ініціюючого кредитора надано докази, підтверджуючі факт відсутності у боржника в користуванні земельної ділянки ( а.с.27; т.1), автотранспортних засобів ( а.с.26; т.1), сільськогосподарської техніки ( ас.25,26,28; т.1).
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 21.12.2010р. ( а.с.28-29;т.1) підтверджується факт відсутності боржника - юридичної особи за місцезнаходженням. Також зазначені обставини підтверджуються довідкою із Єдиного державного реєстру серії АЕ№313289 ( а.с.129-132;т.1).
Згідно зі статутом боржника, затвердженого протоколом зборів учасників від 22.12.2008р. №1 ( п.1.3 статуту) місцезнаходженням боржника та адресою товариства є адресою органу або особи, які відповідно до статуту чи закону, виступають від його імені ; п.11.1 р.11 Статуту передбачено, що вищим органом управління товариства є збори учасників товариства ; отже, адреса місцезнаходження учасників товариства і визначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців( а.с.28-29; а.с.45-46,56;т.1) як адреса місцезнаходження боржника.
Відповідно до ст.93 ЦК України ( в редакції ЗУ від 02.12.2010р. №2756-V1) місцезнаходження юридичної особи є фактично місцеведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи ( переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління та обліку.
Згідно зі ст.1 ЗУ від 15.05.2003р. №755-1V”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” місцезнаходження юридичної особи це -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Частинами 1.2 ст.17 цього ж Закону передбачено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно закону; при цьому до Єдиного держреєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості про органи управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з ч.1 ст.18 ЗУ від 15.05.2003р. № 755, №755-1V ( редакції з 04.02.2011р., що діяли на час прийняття оскаржуваної ухвали) та можуть бути використані у справі з 3-ю особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Отже, відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України доказами по справі -витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців доведено факт відсутності первинних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням ( п.105 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. ”Про судову практику у справах про банкрутство”).
Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Отже, зазначеною нормою права передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”:
- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;
- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 ЦК України, на що і посилається ініціюючий кредитор в своїй заяві про порушення справи.
30.12.2010р. постановою господарського суду Дніпропетровської області по цій справі боржник -ТОВ” ”ДІОЛА”, м. Дніпропетровськ було визнано банкрутом, відкрито ліквідпроцедуру у справі строком на 6 місяців, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора ( а.с.67-69). Зазначена постанова набрала законної сили та є обов'язковою ( ст.115 ГПК України), за цих обставин не приймаються доводи апеляційної скарги в частині необґрунтованого порушення провадження у справі за ознаками ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з посиланням на факти подання податкових декларацій боржником, на відсутність належного відображення в податковій звітності операцій з обігом векселів, а також з урахуванням того, що жодним доказом в розумінні ст.ст.32,36 ГПК України скаржник відповідно до ст.33 ГПК України не підтвердив зазначені доводи апеляційної скарги. Зазначену постанову господарського суду від 30.12.2010р. ДПІ було отримано, що визнається скаржником, не спростовується, підтверджується змістом листа Лівобережної ДПІ від 31.01.2011р. ( а.с.78;т.1).
Статтею 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.
Згідно з ч.1 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації), відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Згідно п. 6 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
Відповідно до п. 6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.
Листом від 31.01.2011р. ( а.с78; т.1) Лівобережна МДПІ повідомила господарський суд про відсутність у банкрута заборгованості перед бюджетом, переплату по ПДВ в сумі 523072 грн. 04 коп., надала довідку про це, а також підтвердила, що усі банківські рахунки боржником закрито ( а.с.79; т.1).
18.02.2011р. до господарського суду ліквідатором було надано на затвердження господарському суду звіт ліквідатора з додатком та ліквідаційний баланс банкрута ( а.с.80-83; т.1).
З метою виявлення усіх імовірних кредиторів у справі, ліквідатором було здійснено публікацію оголошення в газеті “Урядовий кур'єр” ( №7 від 15.01.2011р.) ( а.с.94-95; т.1).
В ході здійснення ліквідаційної процедури встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість перед кредиторами:
- Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна компанія "Каркас" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 65, офіс 202/1, код ЄДРПОУ 36162537, директор - Цебро В.А.) - у сумі 19 950,00 грн. - 4 черга задоволення, у сумі 2171,00 грн. - 1 черга задоволення;
- Лівобережним районним центром зайнятості м. Дніпропетровська (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Б. Хмельницького, 4) - у сумі 19,56 грн. - 3 черга задоволення ( а.с.89; т.1).
Згідно довідок Самарського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції №280 від 25.01.2011р., Ленінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції №0356/21 від 12.01.2011р.,( а.с.92-93; т.1) Інспекції Державного технічного нагляду Держтехнагляд №147-02-13 від 18.01.2011р.,( а.с.97;т.1) Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дніпропетровське обласне відділення Самарська районна виконавча дирекція №23-21/50 від 20.01.2011р.,( а.с.99;т.1) Управління пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська №351/09-15 від 25.01.2011р., ( а.с.101;т.1) Дніпропетровського обласного центру зайнятості Лівобережного районного центру зайнятості № 433 від 25.01.2011р.,( а.с.103;т.1) Дніпропетровського відділення реєстраціно-екзаменаційної роботи ДА №1 №14/1РЕР-187 від 15.01.2010р., Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області №188ю від 26.01.2011р., Територіального управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області №04-14/150 від 20.01.2011р., Дніпропетровської митниці №17-14-2/378 від 17.01.2011р., Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру” Дніпропетровської регіональної філії №Ц/1717-14 від 09.02.2011р., КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" №1456 від 08.02.2011р., Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська №4154/10/242 від 09.02.2011р. за боржником нерухомого майна, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, земельних ділянок не зареєстровано, виконавчі провадження у відношенні відповідача відсутні ( а.с.104,107,110,112,117,119,т.1).
Витягом із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого та рухомого майна від 27.01.2011р. підтверджується, що по відношенню до майна банкрута така інформація відсутня ( ас.127-128;т.1).
05.01.2011р. ліквідатор листом також повідомив Лівобережну МДПІ про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури ( а.с.120; т.1) . Зазначений лист було отримано Лівобережною МДПІ 18.01.2011р. ( а.с.121;т.1), що підтверджено відповідно ( лист ДПІ від 09.02.2011р.).
Відповідно до ч.5 ст.52 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
Отже, враховуючи надані докази, здійснення публікації 15.01.2011р., а також, що скаржник був обізнаний 18.01.2011р. ( а.с.121;т.1) про те, що боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, тобто ДПІ згідно з ч.5 ст.52 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом повина була здійснити позапланову перевірку банкрута та вжити усіх передбачених заходів в межах своєї компетенції по проведенню перевірки в строк, регламентований ч.5 ст.52 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
При цьому, посилаючись на факт не проведення позапланової перевірки банкрута МДПІ не наводить жодних обставин, які можуть бути визнані поважними причинами не проведення перевірки, не визначення додаткових грошових вимог до боржника та не заявлення їх в межах ліквідаційної процедури ліквідатору.
Отже, ліквідатором вжито усіх необхідних заходів, спрямованих на пошук майна банкрута, останнє відсутнє, в ході ліквідаційної процедури не виявлено, що підтверджується вищенаведеними доказами, тобто ліквідаційна маса не формувалась, її реалізація ( відчуження) не здійснювалась, що підтверджується вищенаведеними доказами по справі.
Посилання на лист від 03.03.2011р. №9/19-2036 Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України ( а.с.139;т.1) не може бути прийнято, оскільки скаржником не надано ні до господарського суду в якості додатку до зазначеного листа, ні до апеляційного господарського суду жодного доказу на підтвердження вищевикладених обставин, зокрема, акту перевірки КРУ тощо ( ст.33 ГПК України).
Доводи скаржника про те, що його не було належним чином сповіщено про час та місце судового засідання від 10.03.2011р. не приймаються, оскільки факт неотримання ухвали господарського суду від 21.01.2011р. не підтверджено жодним доказом відповідно до ст.ст.32,33,36 ГПК України, а зазначена ухвала від 21. 02.2011р. містить відповідні відмітки канцелярії про надсилання усім учасникам процесу -штамп канцелярії, вчинений згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.20002р. № 75.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладене, не впливають на правову оцінку матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому апеляційна скарга Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровськ не може бути задоволена, а оскаржувану ухвалу господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, суд, -
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011р. у справі № Б34/398-10-залишити без змін.
Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий О.М. Виноградник
Суддя О.В. Джихур
Суддя О.М.Лисенко
повний текс постанови підписано 04. 05. 2011р.