01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"18" березня 2011 р. Справа № 8/039-11
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі - помічнику судді Подима Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства «Фонд комунального майна», ідентифікаційний код: 32301037, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, 5,
до відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1,
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін
від позивача: юрист комунального підприємства «Фонд комунального майна»ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 16.03.2011 року;
від відповідача: не з'явився, -
комунальне підприємство «Фонд комунального майна»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договорами оренди нерухомого майна від 01.04.2009 року за №187-Д (далі за текстом: Договір - 1) та відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію від 01.04.2009 року за №187-Д/187-Д-Е (далі за текстом: Договір - 2) у вигляді основного боргу у сумі 2571,96 грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят одна гривня 96 коп.), пені у сумі 2361,84 грн. (дві тисячі триста шістдесят одна гривня 84 коп.), 3-х процентів річних у сумі 38,82 грн. (тридцять вісім гривень 82 коп.) та інфляційних нарахувань у сумі 87,12 грн. (вісімдесят сім гривень 12 коп.) і судових витрат.
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконує умови Договорів -1, - 2 щодо виконання взятих на себе зобов'язань по сплаті орендних платежів та відшкодування втрат орендодавця, внаслідок чого у Відповідача станом на 21.02.2011 року виникла заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 2571,96 грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят одна гривня 96 коп.), пені у сумі 2361,84 грн. (дві тисячі триста шістдесят одна гривня 84 коп.), 3-х процентів річних у сумі 38,82 грн. (тридцять вісім гривень 82 коп.) та інфляційних нарахувань у сумі 87,12 грн. (вісімдесят сім гривень 12 коп.).
Відповідно до ухвали суду від 01.03.2011 року порушено провадження у справі №8/039-11 та призначено її розгляд на 18.03.2011 року.
18.03.2011 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 01.03.2011 року, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник Відповідача в засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив та відзив на позов до суду не надав. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 18.03.2011 року.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -
відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
01.04.2009 року між Позивачем і Відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна за №187-Д.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3., Договору - 1, Позивач надав Відповідачу у платне строкове користування належне територіальній громаді на праві власності нерухоме майно у вигляді нежитлового приміщення, площею 22,7 кв. м., в універсамі «ІНФОРМАЦІЯ_1»за адресою: АДРЕСА_2, для здійснення торгівельної діяльності непродовольчими товарами.
Вказаний Договір - 1 у п. 12.1. передбачає, що він вступає в силу з 01.04.2008 року та діє до 30.11.2009 року.
Згідно із п.п.3.2., 3.3., 3.4., 3.5. Договору - 1, орендна плата визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича»та за перший базовий місяць оренди -квітень 2009 року (без урахування індексу інфляції за березень 2009 року) становить 619,33 грн. (шістсот дев'ятнадцять гривень 33 коп.). За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата визначена в даному Договорі, наведена без врахування вартості комунальних послуг, електроенергії, експлуатаційних витрат орендодавця. Орендна плата вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок Орендодавця (Позивача) або шляхом внесення готівкових коштів в касу Орендодавця (Позивача), не пізніше останнього числа поточного місяця.
На виконання умов п.п.2.1., 2.4. Договору - 1, сторони підписали Акт приймання-передачі майна від 01.04.2009 року, згідно з яким Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно у вигляді нежитлового приміщення, площею 22,7 кв. м., в універсамі «ІНФОРМАЦІЯ_1»за адресою: АДРЕСА_2.
01.04.2009 року між Позивачем і Відповідачем був укладений договір про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію від 01.04.2009 року за №187-Д/187-Д-Е, відповідно до п.1.2. якого Орендодавець (Позивач) забезпечує обслуговування, експлуатацію, зданих в оренду площ по Договору оренди від 01.04.2009 року за №187-Д, а Орендар відшкодовує витрати Орендодавця на виконання вказаних робіт.
Даний Договір -2 у п.п.2.2., 2.3. передбачає, що сума коштів, яка нарахована пропорційно орендованій площі і щомісячно підлягає оплаті Орендарем, становить 143,56 грн. (сто сорок три гривні 56 коп.). Крім того, статті витрат Додатку №1 будуть пред'являтись по факту, шляхом ділення отриманих рахунків від обслуговуючих сторонніх організацій пропорційної до орендованої площі. Плата по Договору, в тому числі передоплата до 100 % очікуваної вартості комунальних послуг, що планується отримати у наступному місяці (при отриманні таких послуг через Орендодавця) розрахована пропорційно до займаної площі, вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок Орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу Орендодавця, не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків.
Також, Договір -2 у п.6.1. передбачає, що цей Договір набуває чинності з 01.04.2009 року і діє до закінчення терміну Договору оренди від 01.04.2009 року за №187-Д.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Крім того, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Цивільний кодекс України у ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Цей же Кодекс у ст. 762 передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Господарський кодекс України у ч. 1 ст. 286 передбачає, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідач в порушення вимог п.п.3.2., 3.3., 3.4., 3.5. Договору -1, п.п.2.2., 2.3. Договору -2, ст.ст. 526, 530, 762 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 286 Господарського кодексу України у період з 01.04.2009 року по 30.06.2009 року не сплачував орендну плату за користування нерухомим майном та не відшкодовував витрати Орендодавця на утримання такого майна, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем винила заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 2571,96 грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят одна гривня 96 коп.).
В якості підтвердження своїх вимог, Позивачем надано суду відповідний розрахунок заборгованості Відповідача, належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи.
Як свідчать матеріали справи, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договорами -1, - 2 станом на 18.03.2011 року складає 2571,96 грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят одна гривня 96 коп.).
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та відшкодування витрат Орендодавця (Позивача) на утримання переданого в оренду майна у сумі 2571,96 грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят одна гривня 96 коп.) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень щодо наявності заборгованості чи інших письмових доказів щодо спростування заборгованості суду не надав та не надіслав.
Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 2361,84 грн. (дві тисячі триста шістдесят одна гривня 84 коп.), 3-х проценти річних у сумі 38,82 грн. (тридцять вісім гривень 82 коп.) та інфляційні нарахування у сумі 87,12 грн. (вісімдесят сім гривень 12 коп.).
Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 549 Цивільного України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Цивільний Кодекс України у ст. 625 передбачає, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3-х процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 16.05.2006 року у справі №10/557-26/155).
Дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Згідно п.3.8. Договору -1, орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім цього, за затримку внесення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу включаючи день оплати.
Відповідно до п.5.2. Договору -2, при несвоєчасному внесенні плати, передбаченої даним Договором, Орендар сплачує пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу включаючи день оплати.
За розрахунком Позивача розмір пені становить 2361,84 грн. (дві тисячі триста шістдесят одна гривня 84 коп.), перевіркою обґрунтованості та правильності якого встановлено, що він є обґрунтованим і вірним.
Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та керуючись п. 3.8. Договору -1, п.5.2. Договору - 2, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд задовольняє позовні вимоги Відповідача щодо стягнення пені у сумі 2361,84 грн. (дві тисячі триста шістдесят одна гривня 84 коп.).
Відповідно до п.п.2, 3 Роз'яснень вищого арбітражного суду України «Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції»№02-5/223 від 12.05.1999 року, оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції. При цьому, належна до стягнення сума з урахуванням індексу інфляції розраховується на момент пред'явлення позову.
У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були.
На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем.
Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву на позовну заяву не подав, доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань ґрунтуються на Законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, то позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3-х процентів річних у сумі 38,82 грн. (тридцять вісім гривень 82 коп.) та інфляційних нарахувань у сумі 87,12 грн. (вісімдесят сім гривень 12 коп.) є обґрунтованими і вірними, внаслідок чого підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи наведені у позовній заяві та доданих до неї документах розрахунки суми позову заборгованість Відповідача перед Позивачем на 18.03.2011 року складає основний борг у сумі 2571,96 грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят одна гривня 96 коп.), пені у сумі 2361,84 грн. (дві тисячі триста шістдесят одна гривня 84 коп.), 3-х процентів річних у сумі 38,82 грн. (тридцять вісім гривень 82 коп.) та інфляційних нарахувань у сумі 87,12 грн. (вісімдесят сім гривень 12 коп.).
Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обгрунтованим та вірним, внаслідок чого вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу, 3-х процентів річних та інфляційних нарахувань є обґрунтованими і вірними, внаслідок підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України покладаються на Відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, господарський суд Київської області, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, на користь комунального підприємства «Фонд комунального майна», ідентифікаційний код: 32301037, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, 5, заборгованість за договорами оренди нерухомого майна від 01.04.2009 року за №187-Д і відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію від 01.04.2009 року за №187-Д/187-Д-Е у вигляді основного боргу у сумі 2571,96 грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят одна гривня 96 коп.), пені у сумі 2361,84 грн. (дві тисячі триста шістдесят одна гривня 84 коп.), 3-х процентів річних у сумі 38,82 грн. (тридцять вісім гривень 82 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 87,12 грн. (вісімдесят сім гривень 12 коп.), державне мито в сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя П.Ф.Скутельник
Повний текст рішення підписано 18.03.2011 року.