20.04.11р.
Справа № 5005/2661/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія “Полімерцентр”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Молочна фабрика “Рейнфорд”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 20 790 грн. 17 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: Марченко О.В. - представник, дов. від 20.01.2011р. №50;
від відповідача: Тренбач С.А.- представник, дов. від 04.01.2011р. №794 (був присутній у судовому засіданні 30.03.2011р.).
Позивач просить стягнути з відповідача 20 790 грн. 17 коп., що складає 20 129 грн. 76 коп. -заборгованості за передану відповідно до умов договору від 07.05.2008р. №48 продукцію, 384 грн. 67 коп. -пені, 74 грн. 45 коп. -3% річних, 201 грн. 29 коп. -збитків, пов'язаних з інфляційним процесом.
Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
- 07.05.2008р. між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія “Полімерцентр” (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Молочна фабрика “Рейнфорд” (покупцем) було укладено договір №48 (надалі -Договір), згідно із пунктом 1.1 якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і сплатити продукцію найменування, асортимент, кількість та вартість якої вказується в додатках-специфікаціях до Договору, що є його невід'ємною частиною;
- перехід ризиків і права власності на продукцію здійснюються в момент фактичної передачі постачальником покупцю продукції і товаросупроводжувальних документів на неї (пункт 3.8 Договору);
- як вбачається на виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу продукцію на загальну суму 32 302 грн. 74 коп., що підтверджується видатковими накладними від 08.12.2010р. №РН-0005553 на суму 5 227 грн. 68 коп., від 09.11.2010р. №РН-0004970 на суму 3 346 грн. 56 коп., від 02.11.2010р. №РН-0004873 на суму 3 248 грн. 52 коп. та від 28.10.2010р. №РН-0004788 на суму 16 969 грн. 98 коп., а також довіреностями від 08.12.2010р. №367, від 25.10.2010р. №729, від 09.11.2010р. №791 та актом здачі-прийняття виконаних робіт від 10.11.2010р. №02;
- відповідно до пункту 4.2 Договору якщо кількість відпущеної продукції перевищує кількість оплаченої або відвантажена неоплачена продукція, то покупець зобов'язаний сплатити вартість всієї отриманої за накладною партії продукції в строки, зазначені у відповідному Додатку-специфікації до Договору;
- умовами специфікацій від 19.10.2010р. №2 та від 11.11.2010р. №3 оплата продукції здійснюється протягом 14 календарних днів з дати поставки продукції;
- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;
- отже, строк сплати за передану продукцію вважається таким, що настав і відповідач повинен розрахуватися за поставлений товар відповідно до видаткової накладної від 28.10.2010р. №РН-0004788 до 11.11.2010р., відповідно до видаткової накладної від 09.11.2010р. №РН-0004970 товар до 23.11.2010р., відповідно до видаткової накладної від 02.11.2010р. №РН-0004873 до 16.11.2010р., відповідно до видаткової накладної від 08.12.2010р. №РН-0005553 до 22.12.2010р.;
- як вбачається відповідач за продукцію розрахувався частково;
- заборгованість з оплати вартості поставленої продукції становить 20 129 грн. 76 коп.;
- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;
- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;
- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;
- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;
- відповідно до пункту 5.1 Договору за несвоєчасну оплату отриманої продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу;
- отже, пеня згідно розрахунку становить 384 грн. 67 коп. (з 23.12.2010р. по 15.02.2011р.);
- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
- отже, інфляційні нарахування становлять 201 грн. 29 коп. (січень 2010р.).
Що стосується вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 74 грн. 45 коп., то вона є необґрунтованою, оскільки як вбачається з розрахунку нарахування річних здійснено за період з 07.08.2009р. по 01.10.2009р., у той час як прострочка оплати за продукцію виникла у 2010 році.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам..
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Молочна фабрика “Рейнфорд” (юридична адреса: 49054, м. Дніпропетровськ, пр. Газети „Правда”, 50; фактична адреса: 49054, м. Дніпропетровськ, вул.. Благоєва, 31; ідентифікаційний код 13472597; п/р 2600430132964 у філії ДВЦ „Промінвестбанку”, МФО 305437 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія “Полімерцентр” (04080, м. Київ, вул.. Тульчинська,6; ідентифікаційний код 21640229; п/р 260072605700 в ВАТ „СЕБ Банк”, МФО 300175) 20 129 грн. 76коп. - заборгованості, 384 грн. 67 коп. -пені, 201 грн. 29 коп. -інфляційних нарахувань, 207 грн. 16 коп. - витрати по сплаті державного мита та 235 грн. 15 коп. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
„26„ квітня 2011р.