"07" лютого 2011 р.Справа № 02-2/18-5022/49/2011
Суддя Охотницька Н.В., розглянувши позовну заяву №3 від 14.01.2011 р. (вх. № 0189(н) від 03.02.2011 р.) приватного підприємства "Правова основа", м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 38б, офіс 22, до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоШляхБуд", Тернопільська область, м. Монастириська, вул. Грушевського 1-а, про стягнення заборгованості в розмірі 19 308 600,00 грн., повертає її і додані до неї матеріали без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява №3 від 14.01.2011 р. (вх. № 0189(н) від 03.02.2011 р.) підписана представником позивача Савчуком В.Р., однак його підпис різниться від того, який засвідчений директором ПП "Правова основа" у довіреності від 04.01.2011 р.
Згідно ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві повинні бути вказані вимоги позивача до відповідача із посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначені докази, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, зазначено ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до вимог п. 4 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, неподання яких у відповідності п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язань згідно договору про виплату частки у статутному капіталі учасника та обґрунтовує позовні вимоги тим, що 30.11.2010 р. між ПП "Правова основа" та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до п.1 якого Первісний кредитор (ОСОБА_1) відступив Новому кредитору (ПП "Правова основа") дійсні вимоги зазначені в п.2 договору, які виникли на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ "Енергобуд" (протокол №26 від 25.01.2010 р. та протокол №28 від 05.10.2010 р.), а Новий кредитор ПП "Правова основа" стає Кредитором за даним договором щодо боржника ТОВ "Енерго Шлях Буд" (до 11.11.2010 р. іменувалось -ТОВ "Енергобуд", зокрема не провів виплати частки у статутному капіталі учасника в розмірі 19 308 600,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Однак, в матеріалах справи відсутній договір про виплату частки у статутному капіталі учасника, а договір про відступлення права вимоги від 30.11.2010 р., долучений позивачем до позовних матеріалів, не може бути належним доказом, що підтверджує даний позов, оскільки у вступній частині договору зазначено: Первісний кредитор: ОСОБА_1, з однієї сторони, та Новий кредитор: Приватне підприємство "Правова Основа", тоді як у розділі юридичні адреси та реквізити сторін зазначено: Первісний кредитор: "Правова основа" та Новий кредитор: ОСОБА_1, крім того у п.3 даного договору йдеться про винагороду, яку сплачує Новий кредитор Первісному боржнику, що ставить під сумнів, що позивачем долучено до позовної заяви належний доказ, що підтверджує обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7/93 від 21.01.1993 р. сплачене державне мито підлягає поверненню у випадку повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій. Пунктом 13 Порядку оплати витрат з інформаційно -технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258) встановлено, що повернення коштів внесених для оплати витрат з інформаційно -технічного забезпечення судових процесів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 63 п. 3, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Повернути приватному підприємству "Правова основа", м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 38б, офіс 22, позовну заяву №3 від 14.01.2011 р. (вх. № 0189(н) від 03.02.2011 р.) та додані до неї документи всього на 37 (тридцяти семи) арк. без розгляду.
2. Сплачене згідно квитанції №ПН3706 від 13.01.2011 р. державне мито в розмірі 25 500,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. та сплачені згідно квитанції №ПН3729 від 13.01.2011 р. витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. підлягають поверненню приватному підприємству "Правова основа", м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 38б, офіс 22.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Н.В. Охотницька