"25" січня 2011 р.Справа № 12/113-2059
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Френдій Н.А. розглянув справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8-А, м. Київ, 01001
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
За участю представників від:
позивача: Кітчак Ю.М. -начальник відділу правового забезпечення (довіреність № 1970 від 24.06.2010р.);
відповідача: не з'явився.
В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 56 437,83 грн. в тому числі: простроченої заборгованості по відсотках за період з 01.06.2010р. по 10.11.2010р. -7 238,14грн, за період з 01.11.2010р. по 10.11.2010р. -454,68грн, заборгованість по пені -245,01грн., заборгованість по комісії -2 400,00грн., заборгованість по тілу кредиту -46100,00 грн., в тому числі шляхом реалізації предмету застави: майнових прав на деревообробне обладнання, а саме: верстат шипорізний, заставною вартістю 35 000,00грн. та енергетичний комплекс по спалюванню дерев'яних відходів потужністю 200кв., заставною вартістю 70 000,00грн., а також майнових прав на грошові кошти, що надходитимуть на поточний рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ТФ ВАТ КБ «Хрещатик», згідно договору №4 від 18.06.2007р., заставною вартістю 270 000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" було укладено Кредитний договір №14-400-КД від 27 липня 2007 року, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 100 000,00грн. з кінцевим терміном погашення 26.07.2010р. та 18% -вою річною ставкою для придбання деревообробного обладнання. Для забезпечення належного виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем між сторонами укладено Договір застави №14-400-КД-З-МП від 27.07.2007р., за умовами якого відповідач передав позивачу в заставу майнові права на деревообробне обладнання, а саме: верстат шипорізний, заставною вартістю 35 000,00грн. та енергетичний комплекс по спалюванню дерев'яних відходів потужністю 200кв., заставною вартістю 70 000,00грн., а також Договір застави №14-400-КД-З-МП-2 від 27.07.2007р., відповідно до якого відповідач передав позивачу в заставу майнові права на грошові кошти, що надходитимуть на поточний рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ТФ ВАТ КБ «Хрещатик», згідно договору №4 від 18.06.2007р., заставною вартістю 270 000,00грн. У зв'язку із невиконанням перед позивачем зобов'язань відповідачем, останньому належним чином вручено досудове попередження від 14.07.2010р. з вимогою сплатити належні платежі, проте відповідач не виконав свої зобов'язання згідно Кредитного договору №14-400-КД від 27 липня 2007.
Позивач звернувся із заявою про уточнення позовних вимог в якій зазначив, що просить суд стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору у розмірі 56437,83грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: майнові права на деревообробне обладнання згідно договору продажу обладнання №1 від 01.07.2007р., а саме: верстат шипорізний, заставною вартістю 35 000,00грн. та енергетичний комплекс по спалюванню дерев'яних відходів потужністю 200кв., заставною вартістю 70 000,00грн., а також майнові права на грошові кошти, що надходитимуть на поточний рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ТФ ВАТ КБ «Хрещатик», згідно договору №4 від 18.06.2007р., заставною вартістю 270 000,00грн.
Розглянувши заяву позивача, яка по своїй суті є заявою про уточнення позовних вимог, оскільки в позовній заяві позивач не чітко визначив, як саме просить стягнути з відповідача 56 437,83 грн. у тому числі шляхом реалізації предмету застави чи шляхом звернення стягнення на предмет застави, відтак спір вирішується відповідно до уточнених позовних вимог.
Відповідач відзиву на позов суду не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду від 18.01.2011р. знаходиться в матеріалах справи), проте своїм конституційним правом на захист не скористався.
Справа розглядається згідно вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання укладеного між сторонами 27 липня 2007 року кредитного договору №14-400-КД (надалі -договір), банк (позивач - по справі) надав позичальнику (відповідачу - по справі) кредит в сумі 100 000,00грн. строком на 3 роки терміном повернення 26.07.2010р., а позичальник зобов'язався використати кредит на цілі, передбачені цим договором, сплатити Банку відсотки за користування кредитом і комісії у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути Банку суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором; кредит надається Позичальнику на придбання деревообробного обладания; за обслуговування кредитної заборгованості Позичальник перераховує Банку комісійну плату в розмірі 0,2% від суми ліміту кредитної лінії щомісячно, що становить 200грн.
Відповідно до п. 2.1.2. договору сторони встановили, що забезпечувати виконання зобов'язань за цим договором будуть договір застави майнових прав на грошові кошти, які будуть надходити на поточний рахунок №НОМЕР_1 відкритий у ТФ ВАТ "КБ "Хрещатик" згідно договору №4 від 18.06.2007р. укладеного між ОСОБА_1 Та TOB "Київбудінвестсервіс" заставною вартістю 270 000,00грн. та договір застави майнових прав на деревообробне обладнання а саме Верстат шипорізний, заставною вартістю 35000,00грн. та енергетичний комплекс по спалюванню дерев'яних відходів потужністю 200кв., заставною вартістю 70 000,00 грн.; загальна заставна вартість майна становить 375000,00 грн.
Згідно п.п. 3.1., 4.4. договору погашення кредиту здійснюється відповідно до наступного графіку: до 25.09.2007р. 7700,00грн., до 25.12.2007р. 7700,00грн., до 23.03.2008р. - 7700,00грн., до 25.06.2008р. - 7700,00грн., до 25.09.2008р. - 7700,00грн., 23.12.2008р. - 7700,00грн., 25.03.2009р. - 7700,00грн., до 25.03.2010. -15400,00грн., 25.06.2010р. -15350,00грн, до 26.07.2010р. 15350,00грн..; виконання зобов'язань позичальника забезпечується.
Відповідно до п.п. 1.4., 4.1., 4.2. договору за обслуговування кредитної заборгованості позичальник перераховує банку комісійну плату у розмірі 0,2% від суми ліміту кредитної лінії щомісячно, що становить 200,00грн.; за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки у розмірі 18% річних; У разі зміни вартості кредитних ресурсів, зміни чинних законодавчих актів та нормативних акт НБУ, що якимось чином впливають на кредитну політику Банку, Банк має право, попередньо письмово повідомивши Позичальника, змінити відсоткову ставку за користування кредитом, а також внести інші зміні до цього договору; якщо Позичальник протягом 10 днів з дня отримання повідомлення банку (враховуючи чаї поштового перебігу) не надасть Банку згоди на внесення змін до цього договору Банк має право і односторонньому порядку внести зміни до договору або припинити кредитування і вимагати дострокового повернення вже виданих сум кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідач згідно умов договору прийняв на себе зобов'язання (п.п. 5.3.2.- 5.3.4., 6.2.1., 6.2.2.) щомісячно, починаючи з липня місяця 2007 року сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірах і порядку передбачених цим договором; Протягом 7 днів, з дня укладення цього договору, сплатити Банку комісію за розгляд та аналіз кредитного проекту у розмірі, передбаченому п. 1.4. цього договору; у випадку прострочення повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом повернути банку основну суму кредиту з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочення, та 36 процентів річних, сплатити прострочені відсотки та пеню за прострочку повернення кредиту та сплати відсотків у розмірах та порядку, передбачених з цим договором; у випадку прострочення погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, сплати комісій за розгляд та аналіз кредитного проекту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення; у разі прострочення погашення основної суми кредиту Позичальник повертає Банку прострочену суму з урахуванням індексу інфляції, що мав місце у період прострочення, та з урахуванням % річних.
Пунктом 9.1. договору сторони встановили, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із кредитного договору, згідно якого та в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання згідно договору щодо погашення кредиту та відсотків за користування кредитом в сумах та в строки, обумовлені кредитним договором, виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, і не зважаючи на вручені, як стверджує позивач, останньому досудове попередження від 14.07.20109р., станом на 10.11.2010р. заборгував позивачу, 56 437,83 грн. в тому числі: простроченої заборгованості по відсотках за період з 01.06.2010р. по 10.11.2010р. -7 238,14грн, за період з 01.11.2010р. по 10.11.2010р. -454,68грн, заборгованість по пені -245,01грн., заборгованість по комісії -2 400,00грн., заборгованість по тілу кредиту -46100,00 грн. (згідно поданого позивачем із позовною заявою розрахунку станом на 10.11.2010р.).
У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне суду не надав, тому згідно вимог ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг по кредиту в сумі 46100,00грн.., по простроченій заборгованості по відсотках в сумі 7692,82грн. та 2400,грн. по сплаті комісії.
Як свідчать подані позивачем докази, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасної сплати кредиту, відсотків та сплати комісії виконував несвоєчасно.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 6.2.1. кредитного договору, у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення, що згідно розрахунку позивача станом на 10.11.2010р. становить 245,01грн.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 3 Закону України „Про заставу” заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
27 липня 2007 року сторони підписали договір застави №14-400-КД-З-МП (надалі договір застави №1), яким визначили що він забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з умов кредитного договору №14-400-Кд від 27.07.2007р. укладеного між заставодержателем і заставодавцем, за умовами якого заставодавець зобов'язаний повернути заставодержателю до 27.07.2010р. кредитні кошти в сумі 100000грн.00коп., сплатити проценти за користування ним, а також комісії і можливі пені та штрафи, передбачені кредитним договором.
Згідно п.п. 1.2. -1.4. даного договору заставодавець надав в заставу майнові права на деревообробне обладнання а саме: верстат шипорізний, заставною вартістю 35000,00 грн.. енергетичний комплекс по спалюванню дерев'яних відходів потужністю 200 кв. заставною вартістю 70 000,00 -грн. згідно Договору купівлі-продажу № 1 від 01.07.2007 р., укладеного суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 з приватним підприємцем ОСОБА_2, заставною вартістю 105 000,00 грн. У разі виконання перед Заставодавцем зобов'язань за контрактом, вказаним в п.1.2. цього договору, до виконання Заставодавцем зобов'язань за кредитним договором №14-400-КД від "27" липня 2007 року, все майно, що надійшло Заставодавцю, стає предметом застави. при виникненні передбачених кредитним договором підстав для стягнення заборгованості за кредитом до виконання приватним підприємцем ОСОБА_2 умов договору, вказаного в п.3.1., Заставодержателю передаються майнові права, передбачені цим договором застави, а після виконання Приватним підприємцем ОСОБА_2 умов Договору купівлі-продажу №1 від 01.07.2007 р права власності на майно, майнові права на яке є предметом застави за цим договором.
У відповідності до п. 3 договору застави №1 заставодержатель при виникнення передбачених кредитним договором підстав, має право звернути стягнення на заставне майно.
27 липня 2007 року сторони уклали договір застави №14-400-КД-З-МП-2 (надалі -договір застави №2) згідно п.п. 1.1., 1.2. договір забезпечує вимогу Заставодержателя, що випливає з умов кредитного договору № 14-400-КД від "27" липня 2007 року, (усіх змін та додатків до нього) укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем, за умовами якого Заставодавець зобов'язаний повернути до "27" липня 2010 року - Заставодержателю кредит у сумі 100 000,00 (Сто тисяч) грн., сплатити проценти за користування ним, а також комісії і можливі пені та штрафи, передбачені кредитним договором, надає заставодержателю в заставу майнові права на грошові кошти які будуть надходити на поточний рахунок №НОМЕР_1 відкритий у ТФ ВАТ КБ "Хрещатик" згідно договору №4 від 18.06.2007 року, укладеного між СПД ОСОБА_1 Та ТОВ - "Київбудінвестсервіс" заставною вартістю 270 000,00 грн.
У п. 3 договору застави №2 сторони передбачили, що у разі при виникненні передбачених кредитним договором підстав для стягнення заборгованості за кредитом за рахунок заставлених майнових прав, задовольняти свої вимоги по кредитному договору № 14-400-КД від "27" липня 2007 року в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, втрати, викликані затримкою виконання, а також штрафи та пені, якщо вони передбачені кредитним договором. Відшкодуванню підлягають також витрати по здійсненню забезпеченої заставою вимоги Банку; при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та(або) процентами за користування кредитом, Банк має право звернути стягнення на заставлені майнові права.
Згідно з пунктом 4.1. договору застави №2 сторони встановили, що він набуває чинності з моменту його підписання і діє до виконання зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі.
Відповідно до ст.20. Закону України "Про заставу" Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положеннями ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Приймаючи до уваги, що позичальник: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе згідно з кредитним договором зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, комісій та нарахованої пені, позивач, враховуючи вищенаведене, набув право задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави, зазначений у п. 2.1.2. кредитного договору та у п. 1.2. договору застави №1, п. 1.2. договору застави №2.
Положеннями ч.5 ст. 590 ЦК України, ч. 4 ст. 20 Закону України “Про заставу” визначено, що якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.
Приймаючи до уваги, що згідно договорів застави загальна оціночна вартість предмету застави становить 270000,00грн., а до задоволення підлягають позовні вимоги про стягнення 56 437,83 грн., тому суд, керуючись ч.5 ст. 590 ЦК України та ч. 4 ст. 20 ЗУ “Про заставу”, вважає за необхідне частково задовольнити позов і відповідно звернути стягнення на частину заставного майна, а саме: майнові права на енергетичний комплекс по спалюванню дерев'яних відходів потужністю 200 кв., заставною вартістю 70 000,00грн., які є предметом договору застави №14-400-КД-З-МП від 27.07.2007року.
При таких обставинах, позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8-А, м. Київ в частині звернення стягнення 56 437,83 грн. в тому числі: простроченої заборгованості по відсотках за період з 01.06.2010р. по 10.11.2010р. -7 238,14грн, за період з 01.11.2010р. по 10.11.2010р. -454,68грн, заборгованість по пені -245,01грн., заборгованість по комісії -2 400,00грн., заборгованість по тілу кредиту -46100,00 грн, на заставне майно фізичної особи - підприємця Чавурського І.С, підлягають частковому задоволенню, а саме: на майно, яке предметом застави згідно договору застави №14-400-КД-З-МП від 27.07.2007року, а саме: майнові права на енергетичний комплекс по спалюванню дерев'яних відходів потужністю 200 кв., заставною вартістю 70 000,00грн., які є предметом договору застави №14-400-КД-З-МП від 27.07.2007року.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8-А, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 19364259, - 56 437,83 грн. заборгованості згідно кредитного договору договору №14-400-КД від 27.07.2007р., шляхом звернення стягнення на заставне майно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, яке є предметом застави згідно договору застави №14-400-КД-З-МП від 27.07.2007року, а саме: майнові права на енергетичний комплекс по спалюванню дерев'яних відходів потужністю 200 кв., заставною вартістю 70 000,00грн.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8-А, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 19364259, - 564грн.37коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
5. В решті позову -відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 01 лютого 2011 року через місцевий господарський суд.
Суддя Н.А. Френдій