"11" січня 2011 р.Справа № 12/106-1954
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Френдій Н.А.
Розглянув справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до приватного підприємства "Корпорація "Вітар", вул. Січових Стрільців, 3а, м. Тернопіль, 46001
За участю представників сторін від:
Позивача: ОСОБА_1- підприємець(паспорт № НОМЕР_1 від 06.02.98 р.), представник - ОСОБА_2, (довіреність № 4127 від 19.11.2010р.)
Відповідача: не з'явився.
В судових засіданнях учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом до приватного підприємства "Корпорація "Вітар" про cтягнення заборгованості по орендній платі, в сумі 13815,08грн., відповідно до договору оренди приміщення №1 від 19.07.2010р. та зобов'язання вчинити дії, а саме: розірвати договір оренди приміщення №1 від 19.07.2010р. та виселити боржника, та все належне йому майно в примусовому порядку із займаного приміщення.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що між сторонами у справі укладено договір №1 оренди приміщення від 19.07.2010р. згідно умовами якого, відповідач зобов'язався щомісячно наперед до 1-го числа кожного місяця вносити орендну плату, укласти договори з надавачами комунальних послуг, однак останній взяті на себе зобов'язання не виконує, чим порушив умови договору, і, посилаючись на п.1 ч. 1 ст. 783 ЦК України, вимагає розірвання даного договору та виселення відповідача з орендованого приміщення, а також стягнення орендної плати з останнього.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (знаходиться в матеріалах справи).
Позивач надав суду розрахунок суми боргу, згідно якого заборгованість відповідача складається із боргу по орендній платі за листопад, грудень, січень 2011р. (по. 11.01.2011р.) і складає 14215,43грн., в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, при цьому зазначив, що відповідачем неодноразово ігнорувались листи-претензії про звільнення орендованого приміщення, проте заяви про розірвання договору відповідачу не надсилалося.
Згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
19 липня 2010 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємство "Корпорація "Вітар" було укладено договір №1 оренди приміщення (надалі -Договір) згідно умовами якого, позивач здав, а відповідач на підставі акту приймання -передачі приміщення від 19.07.2010р. прийняв в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 45,8кв.м., для використання для потреб орендаря.
У п. 4.1. Договору визначено розмір орендної плати за перший рік користування приміщенням, що складає 16,58 доларів США за 1 кв.м., яка сплачується наперед за один місяць -до 1-го числа кожного місяця в гривнях по курсу НБУ на день оплати або перечислюється на рахунок Орендодавця (позивача по справі).
Згідно п. 4.4. Орендар (відповідач по справі) зобов'язався також самостійно і своєчасно оплачувати комунальні послуги ЖЕКу, водоканалу, електромережам, Тернопільгазу, пожежній частині, заключивши з ними договори, копії договорів передати орендодавцю на протязі 30 днів з моменту дії цього договору.
Відповідно до пункту 10.1 договору сторони визначили, що даний договір вступає в силу з дати його укладення та діє до 19.07.2011р.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторiн у грошовiй або натуральнiй формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомiсячно, якщо iнше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до умов Договору оренди та ст. 762 Цивільного кодексу України, обов'язок орендаря, зокрема, полягає у своєчасній та в повному обсязі сплаті орендної плати за користування майном.
Позивач стверджує, що відповідач використовував об'єкт оренди, однак своїх основних обов'язків Орендаря по внесенню орендної плати, згідно п. 4.1. не виконував в повній мірі, здійснював оплату орендної плати за жовтень з запізненням, не здійснив сплату орендної плати за листопад та грудень 2010р., внаслідок чого станом на 09.12.2010р. його заборгованість по орендній платі за період листопад -грудень 2010р. становить 13815,08грн. (станом на 09.12.2010р. оплати за грудень не здійснено).
Перевіривши обґрунтованість розрахунку нарахування орендної плати з врахуванням розрахунку, наведеного в тексті позовної заяви, та розрахунку, наданого позивачем в судовому засіданні (який береться судом до уваги в частині розрахунку боргу за листопад-грудень 2010р., який є предметом розгляду даної справи), суд зазначає, що розмір орендної плати за користування приміщенням згідно договору за листопад та грудень 2010р. становить 12013,12грн. (6006,56грн. -орендна плата за листопад 2010р. + 6006,56грн. -орендна плата за грудень 2010р.).
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі і про погашення заборгованості за зазначений період згідно вищезазначеного договору не надав а тому згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 12013,12грн.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1801,96грн. боргу по орендній платі заявлені безпідставно.
Норми ЦК України встановлюють, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання (ст. 610 ЦК України) та передбачають правові наслідки порушення зобов'язання у вигляді його припинення внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ст. 611 ЦК України).
Так, відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Право на односторонню відмову від договору найму передбачено статтею 782 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.2 ст. 785 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до п. 5.4. Договору, орендодавець має право розірвати даний договір в односторонньому порядку у випадку систематичного (більше 2-х разів) порушення умов оплати оренди згідно п. 4.1., 4.4..
Як слідує з матеріалів справи, позивач звертався до ПП "Корпорація "Вітар" із листом від 06.10.2010р., в якому було зазначено про неналежне виконання зобов'язань останнього по своєчасній сплаті орендної плати та заключенням договорів з надавачами комунальних послуг, у зв'язку з чим, посилаючись на п.5.4.2. договору, який передбачає право позивача в односторонньому порядку розірвати договір, відповідача повідомлено про необхідність звільнення приміщення у з-денний термін з дня одержання даного листа.
Проте, як випливає із матеріалів справи, даний лист відповідач не отримав, оскільки поштове відправлення (лист від 06.10.2010р. повернуто позивачу поштовим відділенням (довідка ф.20) із відміткою "за зазначеною адресою не проживає".
Водночас, позивач повторно звернувся до ПП "Корпорація "Вітар" із листом від 11.10.2010р., в якому було зазначено про неналежне виконання зобов'язань останнього по своєчасній сплаті орендної плати та заключенням договорів з надавачами комунальних послуг, у зв'язку з чим, посилаючись на п. 5.4.2. договору, який передбачає право позивача в односторонньому порядку розірвати договір, відповідача повідомлено про невиконання ним умов договору, з проханням визначитись з можливістю подальшої співпраці. Даний лист одержано відповідачем 13.12.2010р., про що свідчить копія повідомлення про вручення даного поштового відправлення.
Лист позивача від 11.10.2010р. не містить волевиявлення останнього про односторонню відмову та розірвання договору, а відтак суд прийшов до висновку, що позивачем дане право не реалізовано.
Згідно з частинами 1 та 3 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Статтею 783 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач як на обґрунтування його позовної вимоги щодо розірвання договору оренди, зокрема, встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі, при цьому як на підставу застосування даної норми останній посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати та невиконання зобов'язання щодо укладення договорів із надавачами комунальних послуг.
В силу п. 1 статті 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Загальні підстави виникнення права у наймодавця вимагати розірвання договору найму визначені статтею 783 ЦК України, відповідно до якої наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо, зокрема, наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
Як вбачається з матеріалів справи, орендодавець надав у строкове платне користування орендарю нежитлове приміщення для потреб орендаря.
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивач всупереч приписам статей 33, 34 ГПК України не довів факту користування орендованим приміщенням відповідачем всупереч його призначенню, визначеного умовами Договору, а наявні в матеріалах справи документи, надані позивачем в підтвердження порушення відповідачем його законних прав не можуть вважатись належними та допустимими доказами саме користування відповідачем річчю всупереч договору або призначенню речі, при цьому позивачем не додано доказів дотримання порядку розірвання договорів, встановленому статтею 188 цього Кодексу, а відтак позов в частині розірвання договору №1 оренди приміщення від 19.07.2010р. і відповідно виселення боржника та всього належного його майна з займаного приміщення задоволенню не підлягає за безпідставністю.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства "Корпорація "Вітар", вул. Січових Стрільців, 3А, м. Тернопіль, код 36508993, на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2, 12012,13грн. боргу по орендній платі, 120,12грн. витрат по сплаті державного мита та 205,20грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
3. Видати наказ.
4. В решті позову -відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 14 січня 2011р. через місцевий господарський суд.
Суддя Н.А. Френдій