07.04.11р.Справа № 5005/1043/2011
За позовом Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна організація №45”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 20 079,83 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від прокурора: Кутузов В.О.
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Івасик Т.Р.- представник, довіреність від 10.01.2011 р.;
Німець Ю.С.- представник, довіреність від 11.02.2011р.;
Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області (далі -позивач ) з позовом у якому просить стягнути з Комунального підприємства "Житлово -експлуатаційна організація" №45 (далі -відповідач, КП ЖЕО №45) збитки заподіяні державі внаслідок забруднення земельних ділянок госпобутовими стоками в розмірі 20 079,83 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що прокуратурою із залученням фахівців державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством "Житлово -експлуатаційна організація" № 45.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що під час проведення перевірки, за результатами проведених вимірювань в пробах ґрунту відібраних на території КП ЖЕО №45 біля будинків АДРЕСА_1 зафіксовано перевищення ГДК по нітратам, АПАР та перевищення фонових концентрацій по обміну амонію, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель" та ст. 96 Земельного кодексу України, внаслідок чого, як зазначає прокурор, державі нанесено матеріальну шкоду в розмірі 20 079,83 грн. Розмір матеріальної шкоди розраховано відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
Позивач підтримує позов прокурора в повному обсязі та вважає його таким що підлягає задоволенню.
Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, пояснюючи суду, що позивачем, в порушення приписів Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не лише не надано наказу та посвідчення відповідачу для ознайомлення, а навіть не повідомлено про проведення перевірки. Відповідач посилається на те, що державним інспектором без відповідного наказу та посвідчення проведено несанкціоновану перевірку, а тому відповідний акт перевірки складений не уповноваженими особами, а отже, на думку відповідача, не може бути підставою для застосування фінансових санкцій. Також відповідач вказує на те, що заявлений прокурором розмір збитків, розрахований позивачем неправомірно, так як для такого нарахування в спірному акті перевірки відсутні дані щодо загальної площі забруднення землі. Також, посилається на відсутність в матеріалах справи належних доказів стосовно правової належності землі на якій зафіксовано розлив стоків, до прибудинкової території будинку належного до підприємства відповідача.
Розгляд справи відкладався з 15.02.2011р. на 01.03.2011р., з 01.03.2011р. на 17.03.2011р.
В судовому засіданні 17.03.2011 р. було оголошено перерву до 24.03.2011 р.
Розгляд справи відкладався з 24.03.2011р. до 07.04.2011р.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.
В судовому засіданні 07.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -
28 квітня 2010 року Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території в районі будинків АДРЕСА_1, про що складено відповідний Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України (а.с. 5). Вказаною перевіркою встановлено забруднення грунту територій біля будинків АДРЕСА_1 в результаті розливу госпобутових стоків з вигрібних ям, відібрані проби грунту на визначення вмісту забруднюючих речовин.
21.05.2010 р. було складено протокол №0554 про адміністративне правопорушення відносно громадянки ОСОБА_1, яка здійснила адміністративне правопорушення, а саме 28 квітня 2010 року виявлене забруднення грунту територій біля будинків АДРЕСА_1 обмінним амонієм, нітратами та АПАР в результаті розливу госпобутових стоків з вигрібних ям.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення №0554 від 21.05.2010 р. громадянку ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Прокурор посилається на те, що вищенаведені обставини свідчать про порушення відповідачем ст. 35 Закону України "Про охорону земель" та ст. 96 Земельного кодексу України, внаслідок чого, державі нанесено матеріальну шкоду в розмірі 20 079,83 грн., розмір якої розраховано відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
Прокурор зазначає, що позивачем направлено відповідачу письмову претензію №38-8/10 від 26 липня 2010 року про відшкодування збитків, заподіяних державі КЖП №45 внаслідок забруднення земельних ділянок госпобутовими стоками з вигрібних ям у АДРЕСА_1 на суму 20079,83 грн. Претензія відповідачем залишена без відповіді та без виконання, розмір матеріальної шкоди становить суму 20 079,83 грн., що і є причиною спору.
Згідно зі ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади.
Положення ст. 16 Конституції України визначають, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, збереження генофонду нації є обов'язком держави.
Статтею 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
За умовами ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі -Закон), забезпечення реалізації екологічної політики України, контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища належить до повноважень екологічних інспекцій, в зв'язку з чим органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області.
Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища за №149 від 04.04.2007р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007р. за №422/13689 (далі -Методика) факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання (ч. 5 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").
Між тим, позивачем не надано суду доказів наявності на момент проведення перевірки у державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних документів, передбачених приписами ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме наказу та посвідчення (направлення) на проведення заходу, з огляду на що господарський суд доходить висновку про відсутність відповідних повноважень на проведення перевірки у державних інспекторів.
За приписами ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Також суд зазначає, що як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28 квітня 2010 р., в порушення приписів ч. 6 ст. 7 вказаного Закону, в акті взагалі відсутні відомості щодо типу заходу (плановий або позаплановий) та відомості про найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Крім того, господарський суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що у відповідності до передбачених Методикою приписів для розрахунку розміру шкоди обов'язковим елементом є визначена (встановлена) площа забруднення.
Положеннями зазначеної вище Методики, зокрема, пунктом 2 визначено, що забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.
Проведений господарським судом детальний аналіз спірного акту перевірки відображає наступне, а саме зі змісту даних встановлених Актом від 28.04.2010р. взагалі відсутня інформація загальну площу безпосереднього розливу госпобутових стоків, в той же час, у цьому ж акті перевірки відсутні необхідні дані щодо того:
- чи відбулося забруднення землі на всій території розливу;
- чи забруднення відбулося лише на певній частині відповідної території розливу;
- який обсяг зафіксованого розміру забруднення землі від встановленої загальної площі розливу.
Підпунктом 3.6 Методики передбачено, що у випадках наявності складних ситуацій, коли обсяг забруднення не може бути визначеним за підпунктом 3.4 цієї ж методики, спеціалізовані організації (в даному випадку позивач у справі) виконують еколого-геологічні роботи.
Натомість, а ні прокурором, а ні позивачем так і не були долучені до матеріалів справи докази проведення зазначених вище робіт, тому суд погоджується з посиланнями відповідача на відсутність фактично встановленої площі забруднення землі. Разом з тим, у причинному зв'язку не є беззаперечним і заявлений розмір завданої шкоди, так як невірно розрахований, оскільки для застосування відповідної формули передбаченою Методикою, для визначення дійсного розміру завданої шкоди необхідно використовувати, зокрема, дані щодо площі забруднення землі встановлені під час перевірки, а не дані щодо площі (території на поверхні землі) розливу госпобутових стоків, які насамперед використані при проведенні спірного розрахунку збитків.
Також господарський суд звертає увагу на те, що розрахунок розміру шкоди заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів внаслідок порушення природоохоронного законодавства датований 20 липня 2009 року. Між тим, перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства, оформлена актом від 28 квітня 2010 року, тобто значно пізніше ніж складено вказаний розрахунок розміру шкоди. Суд відхиляє доводи позивача про те, що датування вказаного розрахунку 20 липня 2009 року є орфографічною помилкою, оскільки це позивачем не підтверджується належними доказами, крім того, матеріали справи не містять пояснень посадової особи -головного спеціаліста -державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Н.В. Лобинцевої, щодо спірної дати.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні і докази, які б чітко відображали та належно підтверджували дійсність тих обставин, що встановлена перевіркою площа землі на якій відбулося розливання госпобутових стоків дійсно знаходиться в межах прибудинкової території відповідача (біля будинків АДРЕСА_1).
Дослідивши акт відбору проб грунтів від 28 квітня 2010 року №2 -10 (а.с. 71 -72) судом також встановлено, що у вказаному акті не визначено чітко територію на якій здійснювалась перевірка, а вказано лише: АДРЕСА_1, а отже у суду відсутня можливість встановити, чи є це прибудинковою територією, яку обслуговує відповідач. Крім того, як вбачається з вказаного акту графі "Площа обстеженої земельної ділянки м2" визначено площу обстеження а не площа забруднення земельної ділянки.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, як того вимагає ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, наведені приписи законодавства, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись п. 3.3, п. 3.6 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", ч. 1, 5, 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Повний текст рішення складено
14.04.2011 р.