Іменем України
5 квітня 2011 року
Справа № 5020-2/194
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ткаченка М.І.,
суддів Проценко О.І.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився (Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
відповідача - не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст");
розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 22 листопада 2010 року у справі № 5020-2/194
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майдан Повсталих, 6, місто Севастополь, 99008)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" (вулиця Каліча, 2, місто Севастополь, 99042)
про спонукання виконати певні дії,
Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі РВ ФДМ України в АР Крим та місті Севастополі) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст” (до ТОВ „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст”) про внесення змін у пункт 3 додаткової угоди від 2 квітня 2009 року про внесення змін у договір оренди № 686 від 6 серпня 2008 року, виклавши його у наступній редакції: „Розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції, встановлений даною угодою, підлягає сплаті з 6.08.2008”.
Позов обґрунтований тим, що у договорі оренди № 686 від 6 серпня 2008 року цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”(далі ДП МОУ „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”), укладеного сторонами на виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 липня 2008 року, при розрахунку орендної плати застосована орендна ставка у розмірі 3% замість передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 1846 від 27 грудня 2006 року „Про внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року №786 орендної ставки у розмірі 5%, що додатковою угодою від 2 квітня 2009 року (пункт 3) у договір внесені зміни в частині зміни орендної ставки з 3% на 5%, яка застосовується з 1 квітня 2009 року, в той час як вона підлягає застосуванню з моменту укладення договору оренди 6 серпня 2008 року.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 22 листопада 2010 року по справі № 5020-2/194 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, РВ ФДМ України в АР Крим та місті Севастополі звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, позов задовольнити з тих підстав, що воно прийнято з порушенням норм матеріального права.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2011 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду у складі колегії: головуючого судді Ткаченка М.І., судді Проценко О.І., судді Фенько Т.П. та призначена до розгляду на 1 березня 2011 року.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 1 березня 2011 року розгляд справи відкладено на 5 квітня 2011 року.
У судове засідання призначене на 5 квітня 2011 року представники сторін не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що слухання справи відкладалось та матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін.
Переглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, 6 серпня 2008 року між РВ ФДМ України в АР Крим та місті Севастополі (орендодавець) та ТОВ „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст” (орендар) на підставі постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 липня 2008 року по справі №5020-9/131-2/032 про спонукання укласти договір оренди цілісного майнового комплексу ДП МОУ „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” та ухвали від 28 липня 2008 року по вказаній справі укладено договір оренди № 686 цілісного майнового комплексу ДП МОУ „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” (а.с. 13-18).
Майно передане орендодавцем орендарю і прийняте останнім по акту приймання-передачі від 6 серпня 2008 року (а.с. 19-20).
Відповідно до пункту 3.1 цього договору та додатку №2 до нього орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і розраховується із застосуванням орендної ставки у розмірі 3%.
Як встановлено, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.липня 2008 року по справі № 5020-9/131-2/032 за позовом ДП МОУ „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” до РВ ФДМ України в АР Крим та місті Севастополі про спонукання укласти договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства позов задоволений, прийнято рішення про спонукання РВ ФДМ України в АР Крим та місті Севастополі укласти договір оренди цілісного майнового комплексу ДП МОУ „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” з ТОВ „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст” в редакції позивача (а.с. 6-12).
2 квітня 2009 року між РВ ФДМ України в АР Крим та місті Севастополі та ТОВ „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст” укладено додатковий правочин (угоду) про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу ДП МОУ „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” № 686 від 6 серпня 2008 року (а.с. 21-22).
Відповідно до цього додаткової угоди розмір орендної плати визначається з урахуванням ставки, затвердженої постановою кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 846, у розмірі 5%. Розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції, встановлений даною угодою, підлягає сплаті з 1 квітня 2009 року (пункт 3).
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 652 цього Кодексу встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, як передбачено статтею 654 Цивільного кодексу України.
Як вбачається, в матеріалах справи відсутні докази дотримання позивачем встановленого статтею 188 Господарського процесуального кодексу України порядку внесення змін у договір, а саме, направлення відповідачу пропозиції внести зміни у пункт 3 додаткової угоди від 2 квітня 2009 року про те, що розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції, встановлений даною угодою, підлягає сплаті з 6 серпня 2008 року.
Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України № 1846 від 27 грудня 2006 року „Про внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року №786, на яку позивач посилається як на підставу внесення змін у пункт 3 додаткової угоди від 2 квітня 2009 року, була діючою як на момент укладення договору оренди №686 від 6 серпня 2008 року, так і на момент винесення постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 липня 2008 року у справі №5020-9/131-2/032, на виконання якої цей договір був укладений.
Отже, згідно приписів статті 652 Цивільного кодексу України умови, за наявності яких допускається зміна умов договору за рішенням суду, відсутні. При цьому, умови договору були визначені саме цим судовим рішенням, яке набуло законної сили і на теперішній час не змінене.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 46, 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 22 листопада 2010 року у справі № 5020-2/194 залишити без змін.
Головуючий суддя М.І. Ткаченко
Судді О.І. Проценко
Т.П. Фенько
Розсилка:
1. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майдан Повсталих, 6, місто Севастополь, 99008)
2. товариство з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" (вулиця Каліча, 2, місто Севастополь, 99042)