ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/10613.04.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства «Електрокомплект-Ю»до Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» про стягнення 84 684,51 грн. за участю представників позивача - Омельяненко Н. М., довіреність №б/н від 27.12.2010 року, відповідача - не з'явився,
Приватне підприємство «Електрокомплект-Ю»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»про стягнення 76 298,44 грн. основного боргу, 4 803,94 грн. пені, 3 582,13 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати товарів, поставлених позивачем за договором поставки № П-054 від 10.03.2010 року.
Ухвалою суду від 15.02.2011 року порушено провадження у справі № 52/106, розгляд справи призначено на 10.03.2011 р.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, в зв'язку з чим судове засідання відкладено на 31.03.2011 року.
В судовому засіданні 31.03.2011 року представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 76 298,44 грн. основного боргу, 6 859,48 грн. пені, 5 957,92 грн. інфляційних втрат.
У судовому засіданні 31.03.2011 року оголошено перерву до 13.04.2011 року.
У судове засідання 13.04.2010 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
10.03.2010 року між Приватним підприємством «Електрокомплект-Ю» та Державним геофізичним підприємством «Укргеофізика»Дитячий оздоровчий табір «Дельфін»був укладений договір поставки № П-054, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався передати у власність, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти та оплатити товари (п.1.1. договору)
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно п 1.2. договору найменування, одиниця виміру та загальна кількість товарів, що підлягають поставці за договором, визначаються заявкою покупця отриманої факсом або усно по телефону.
Згідно з п. 4.1. постачальник відвантажує товари на адресу покупця за цінами, які діють на момент заявки.
Як передбачено п. 4.3. товари відвантажуються на адресу відповідача транспортом позивача. Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, визначеному діючим законодавством.
Замовлення з боку відповідача оформлювались рахунками-фактурою ЕК-0000296 від 03.03.2010 р., ЕК-0000280 від 03.03.2010 р., ЕК-0000335 від 12.03.2010 р., ЕК-0000416 від 25.03.2010 р., ЕК-0000518 від 02.04.2010 р, ЕК-0000556 від 12.04.2010 р., ЕК-0000603 від 16.04.2010 р., ЕК-0000632 від 20.04.2010 р., ЕК-0000662 від 22.04.2010 р., ЕК-0000882 від 24.05.2010 р., ЕК-0000926 від 28.05.2010 р., ЕК-0000974 від 04.06.2010 р., ЕК-0001110 від 29.06.2010 р.
Як свідчать матеріали справи, за видатковими накладними № ЕК-0000216 від 03.03.2010 р., № ЕК-0000217 від 03.03.2010 р., № ЕК-0000265 від 12.03.2010 р., № ЕК-0000326 від 25.03.2010 р., № ЕК-0000390 від 02.04.2010 р., № ЕК-0000430 від 12.04.2010 р., № ЕК-0000474 від 16.04.2010 р., № ЕК-0000497 від 20.04.2010 р., № ЕК-0000514 від 22.04.2010 р., № ЕК-0000698 від 24.05.2010 р., № ЕК-0000736 від 28.05.2010 р., № ЕК-0000783 від 04.06.2010 р., № ЕК-0000911 від 29.06.2010 р., позивач поставив відповідачу товар, визначений договором, на суму 81 398,44 грн.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі -цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Товар за вказаною накладними було отримано відповідачем у повному обсязі за довіреностями, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, факт поставки продукції позивачем та її прийняття відповідачем вважається судом доведеним.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 6.1. договору відповідач має здійснити розрахунки за безготівковим рахунком з можливістю відстрочки платежу 60 днів після поставки продукції.
Відповідач не сплатив суму боргу у визначений договором термін.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 186 від 28.09.2010 року з вимогою сплатити заборгованість за поставлені товари. 06.10.2010 року відповідач направив відповідь на претензію №06-119, в якій повідомив позивача, що сплата заборгованості буде здійснена.
Відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар, перерахувавши позивачеві: 28.09.2010 року -5 000,00 грн. та 24.11.2010 року -100,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком на 28.09.2010 року та 24.11.2010 року.
13.12.2010 року між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків №ЕК-0000324, яким сторони визначили, що заборгованість відповідача становить 76 298,44 грн. Однак після підписання акту відповідач не здійснив сплату заборгованості.
Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 76 298,44 грн. За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню у вищевказаному розмірі.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати заборгованості пеню у розмірі 6 859,48 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на п. 7.4. договору, яким передбачено, що при порушенні термінів оплати товарів за вимогою позивача зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Згідно з розрахунком суду сума пені за порушення термінів погашення заборгованості, становить 6 738,00 грн.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 6 738,00 грн. за розрахунком суду.
Окрім пені позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 5 957,92 грн.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з нижченаведеним розрахунком суду розмір інфляційних втрат становить 5475,74 грн.:
Період заборгованостіСума заборгованостіІндекс інфляції
Середній індекс інфляціїінфляційне збільшення
03.05.201028.09.201028486,431,029826,11
29.09.201024.11.201023486,431,008187,89
25.11.201028.02.201123386,431,027631,43
12.05.201028.02.20119916,681,065644,58
25.05.201028.02.20114709,401,072339,08
02.06.201028.02.20114302,301,072309,77
12.06.201028.02.201110909,921,072785,51
16.06.201028.02.20113192,361,076242,62
20.06.201028.02.20112434,081,076184,99
22.06.201028.02.20113012,601,076228,96
24.07.201028.02.20117447,551,078580,91
28.07.201028.02.20111071,721,07883,59
04.08.201028.02.20113324,121,078259,28
29.08.201028.02.20112591,281,066171,02
5475,74
З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 88 512,18 грн., а саме: 76 298,44 грн. основного боргу, 6 738,00 грн. пені, 5 475, 74 грн. інфляційних втрат.
З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу України згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (03057, м. Київ, вул. С. Перовської, 10, ідентифікаційний номер 01432761) на користь Приватного підприємства «Електрокомплект-Ю»(95043, м. Сімферополь, вул. Київська, 150-А, ідентифікаційний код 33848651) 76 298 (сімдесят шість тисяч двісті дев'яносто вісім) гривень 44 коп. основного боргу, 5 475 (п'ять тисяч чотириста сімдесят пять) гривень 74 коп. інфляційних втрат, 6 738 (шість тисяч сімсот тридцять вісім) гривень 00 коп. пені, 885 (вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 12 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) гривні 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя С.О. Чебикіна