ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/17 (2/182)12.04.11
Заявник Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»
До Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
Стягувач Приватного підприємства «Морава груп»
Про оскарження дій відділу державної виконавчої служби
Суддя Борисенко I.I.
Представники:
Від заявника: Скорик С.В.
Від відповідача: Тарутіна Т.С.
Від стягувача: Борщевський О.А.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2010р. у справі № 4/17 (2/182) позов Приватного підприємства «Морава Груп»задоволено частково, зобов'язано Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»виконати розпорядження Приватного підприємства «Морава Груп»перерахувати на рахунок ТзОВ «ADASUKR s.p.o.»(Opava, Nakladni CITICZPX, CZ 13 2600 0000 0051 0703 5003) кошти у розмірі 69 900 дол.. США, що знаходиться на транзитному рахунку ПП «Морава Груп».
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»на користь Приватного підприємства «Морава Груп»18 134 грн.. 60 коп. 3% річних, 266 грн.. 34 коп. державного мита та 11 грн.. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання вищевказаного рішення було видано накази на примусове виконання від 29.03.2010.
21.02.2011р. від Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»надійшла скарга на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України по винесенню постанови № 21394836 від 14.01.2011 про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн. на виконання наказу № 4/17 (2/182) від 29.03.2010р. Господарського суду міста Києва.
Ухвалою суду від 18.03.2011 розгляд скарги на дії Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України був призначений на 07.03.2011р.
Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Повно та всебічно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів можуть бути подані боржником протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеної особі стало про неї відомо, або з дня, коли мала бути вчинена.
На виконання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби було передано наказ № 4/17 (2/182), виданий Господарським судом міста Києва 29.03.2010р.
Постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена старшим виконавцем відділу примусового виконання рішення Департаменту ДВС ВП № 21394836 від 14.01.2011.
Заявник вважає, що постанову від 31.01.2011р. про накладення штрафу за невиконання рішення суду такою, що не відповідає нормам Наказу Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій»та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до вимог чинного законодавства державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Заявник стверджує, що постанова про накладення штрафу винесені головним державним виконавцем структурного підрозділу органу державної виконавчої служби відповідно до додатку 24 Наказу Міністерства юстиції України, від 15.12.19989 № 74/5 повинна бути затверджена начальником відповідного органу державної виконавчої служби з проставленою датою та підписом.
Але вказана постанова про накладення штрафу від 14.01.2011р., не була затвердження начальником державної виконавчої служби відповідного управління юстиції з проставленою датою та підписом.
Суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на час здійснення дій, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Згідно з вимогами статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.
Якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, виконання вимог цієї статті забезпечується в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Згідно постанови заступника Міністра юстиції - директора Департаменту державної виконавчої служби від 11.02.2010 № 25-1/24 матеріали виконавчих проваджень, боржниками за якими є ВАТ КБ «Надра»та його відокремлені підрозділи, передано з відділів державної виконавчої служби до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
Так, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться наказ господарського суду міста Києва №4/17 (2/182) від 29.03.2010 щодо виконати розпорядження Приватного підприємства «Морава Груп»перерахувати на рахунок ТзОВ «ADASUKR s.p.o.»(Opava, Nakladni CITICZPX, CZ 13 2600 0000 0051 0703 5003) кошти у розмірі 69 900 дол.. США, що знаходиться на транзитному рахунку ПП «Морава Груп».
14.09.2010 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного рішення суду та надано боржнику строк для добровільного виконання.
Боржнику направлено вимогу державного виконавця про виконання рішення суду та встановлено семиденний строк на виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями статті 87 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції, що діяла на час здійснення дій, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Оскільки до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надходила інформація щодо виконання ВАТ КБ «Надра»рішення суду, державним виконавцем 14.01.2011 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн. Постанову направлено сторонам виконавчого провадження
Частиною другою статті 87 Закону України «Про виконавче провадження», зі змінами від 23.06.2005, дійсно було передбачено, що постанова державного виконавця про накладення штрафу затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.
Однак, 22.12.2006 до частини другої статті 87 Закону України «Про виконавче провадження»були внесені зміни, якими було виключено обов'язкову вказівку на затвердження постанови про накладення штрафу начальником органу державної виконавчої служби.
Станом на час здійснення дій, зміни від 22.12.2006 до частини другої статті 87 Закону були чинними та не передбачали затвердження постанови про накладення штрафу начальником органу державної виконавчої служби.
У разі, коли норми Закону України «Про виконавче провадження»містять прямі вказівки та передбачали обов'язкове затвердження начальником органу державної виконавчої служби постанов державного виконавця, так наприклад, як статті 26, 37, 40 Закону, які передбачають затвердження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, постанови про закінчення виконавчого провадження, постанови про повернення виконавчого документа, відповідно винесені державним виконавцем постанови обов'язково затверджуються начальником.
Проте, зміни, що були внесені до частини другої статті 87 Закону України «Про виконавче провадження»22.12.2006 не знайшли свого відображення в Інструкції «Про проведення виконавчих дій», тобто Інструкція не була приведена у відповідність до Закону, а оскільки Інструкція є підзаконним актом, державний виконавець правомірно керувався нормами Закону України «Про виконавче провадження», який має вищу юридичну силу.
На підставі викладеного, оскаржувана постанова державного виконавця про накладення штрафу, винесена у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»в редакції, що діяла на момент здійснення дій, та не підлягала затвердженню начальником органу державної виконавчої служби.
Отже, постанова державного виконавця про накладення штрафу на боржника винесена у повній відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому не підлягає скасуванню.
Враховуючи вищенаведене, скарга Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд
В задоволенні скарги Відкритому акціонерному товариству Комерційний банк «Надра»відмовити.
Суддя І.І.Борисенко