ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 15/9920.04.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Промбуд-монтаж"
до Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"
про стягнення 411068,73грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - Студзінський М.А.
від відповідача - Фурсік Н.О.
У судовому засіданні 20.04.2011 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Промбуд-монтаж" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" 411068,73грн(341792,87грн.-основного боргу,35 596,26грн.-пені, 16153,22грн.-3% річних, 9026,38грн.-інфляційного збільшення суми боргу) заборгованості за Договором про відступлення права вимоги №0031 від 03.12.2009 року.
Позовну заяву 09.03.2011 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/99.
Позивач повідомив суд, що в проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справ зі спору між тими сторонами, про той же предмет і тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.
У судовосу засіданні, що відбулось 20.04.2011 позивач надав суду уточнення до позовної заяви, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача398830,73грн.(295023,19грн.-основного боргу, 30725,40грн.-пені, 15155.,30грн. -3% річних, 49426,82грн.-інфляційне збільшення суми боргу) заборгованості за Договором про відступлення права вимоги №0031 від 03.12.2009 року
Відповідач в свою чергу, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що суму основного боргу у розмірі 295 023,19грн. визнає у повному обсязі, а до штрафних санкцій просив застосувати п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, відповідач просив суд розстрочити виконання рішення на 6 місяців.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
14 листопада 2007 року між Приватним підприємством «Дніпр-спецмонтаж Інвест» та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"(далі-Відповідач) було укладено Договір підряду №256 (далі-Договір-1(належним чином засвідчена копія наявна у матеріалах справи), відповідно до умов якого Приватне підприємство «Дніпр-спецмонтаж Інвест» зобов'язувався виконати роботи з проектування, виготовлення, та монтажу каркасу складу готової продукції виробничого корпусу № 170 ОТ «Бліц-принт», який розміщений за адресою: м. Київ, вул. Мурманська, будинок № 7, згідно наданого Відповідачем Технічного завдання, а Відповідач зобов'язувався прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Приватне підприємство «Дніпр-спецмонтаж Інвест» свої зобов"язання за Договором-1 виконав у повному обсязі та на загальну суму 3 387 323,88грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт (копії наявні у матеріалах справи).
В порушення умов Договору-1 Відповідач частково розрахувався за виконані роботи у розмірі 3092300,69грн.
Таким чином, станом на на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача-склала 295 023,19 грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
03 грудня 2009 року Приватне підприємство «Дніпр-спецмонтаж Інвест»(далі -«Первісний кредитор», та Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Промбуд- монтаж»(далі- Позивач), керуючись статтями 512-519 ЦК України уклали Договір про відступлення права вимоги № 0031 (надалі - Договір 2, Додаток № 1 до позовної заяви).
Відповідно до Договору 2, Первісний кредитор відступає, а Позивач (він же - Новий кредитор) набуває право вимоги до Боржника - Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц-інформ»(він же - Відповідач), належне Первісному кредитору на підставі деяких правочинів, в тому числі й Договору підряду на виконання робіт № 256 від 14.11.07 року, (надалі - Договір 1, Додаток № 2 до позовної заяви), укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем. Керуючись ч. 1 ст. 517 ЦК України, та на виконання умов п.п. 4.1. Договору 2, Первісний кредитор передав Позивачу документи, які засвідчують права, які були передані.
Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України: Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 Цивільного кодексу України).
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час боржник повинен виконати сплату боргу в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 295023,19 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.
Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
Згідно п. 6.2 Договору-1 за прострочення виконання зобов"ящання Відповідач має сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань нараховано пеню у розмірі 30725,40грн.
Але, відповідно до розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 30419,72грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три процентів річних від простроченої суми.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним позовній заяві, з відповідача підлягає стягненню 49426,82 грн. інфляційних нарахувань та 15 155,30 грн. три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 295023,19 грн. основного боргу 30419,72грн. пені, 49426,82 грн. інфляційних нарахувань та 15 155,30 грн. три проценти річних від простроченої суми.
Що стосується витрат , понесених на оплату адвокатських послуг у розмірі 8500,00грн. заявлених Позивачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 10 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
В матеріалах справи відсутні платіжні доручення або інші документи, які підтверджуть сплату відповідних послуг
Враховуючи викладене вище суд вважає, що дані витрати необґрунтовані, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 3900,55грн. та 230,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Промбуд-монтаж" задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"(02154, м.Київ, вул.Кіото,25, код ЄДРПОУ 20050164), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Промбуд-монтаж" (юридична адреса:03141, м.Київ, вул. Метрологічна,2 А; поштова адреса:м.Київ, вул. Г.Юри,9, оф.230, код ЄДРПОУ 34600444) 295023(двісті дев"яносто п"ять тися двадцять три)грн. 19 коп. - основного боргу, 30 419(тридцять тисяч чотириста дев"ятнадцять) грн.72коп.-пені,49 426(сорок дев"ять тисяч чотириста двадцять шість)грн.82коп-інфляційне збільшення суми боргу, 15155(п"ятнадцять тисяч сто п"ятдесят п"ять)грн.30коп-3% річних, 3900(три тисячі дев"ятсот)грн. 55 коп.- витрат по сплаті державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 80 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Промбуд-монтаж" відмовити.
5. Відмовити Закритому акціонерному товариству "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" в розтроченні виконання рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Хоменко М.Г.
Дата підписання рішення: 21.04.2011