ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/17-90-2011-36/10218.04.11
За позовом Комунального підприємства «Южненська паляниця»
до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»
про стягнення 29 077,93 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники сторін:
Від позивача Репневський Д.М. -директор
Від відповідача не з?явився
В засіданні приймали участь
На розгляд Господарського суду Одеської області передані позовні вимоги Комунального підприємства «Южненська паляниця»про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»29 077,93 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2011р., на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, справу № 4/17-90-2011 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2011р. справу № 4/17-90-2011 прийнято до провадження судді Трофименко Т.Ю., присвоєно їй номер № 4/17-90-2011-36/102, розгляд справи призначено на 30.03.2011р.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.03.2011р. надав суду Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А01 № 769088 та Довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 331041, з яких вбачається, що назву Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»змінено на Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна».
В судовому засіданні 30.03.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 11.04.2011р.
До початку розгляду справи 08.04.2011р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про витребування від ГУМВС України в Одеській області копій матеріалів по ДТП 07.08.2009р. за участю автомобіля «Субару», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «FAW», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2
Оскільки представником позивача в судовому засіданні 11.04.2011р. надав суду протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
В судовому засіданні 11.04.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 18.04.2011р.
До початку розгляду справи 15.04.2011р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого просить суд:
- визнати неявку представника відповідача Сабітова С.В. поважною, у зв?язку з необхідністю участі у цей день в іншому судовому засіданні;
- розглянути без участі представника відповідача його клопотання, подане 14.04.2011р. через канцелярію суду, про витребування від ГУМВС України в Одеській області копій всіх матеріалів по ДТП 07.08.2009р. за участю автомобіля «СУБАРУ», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «FAW», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, на підставі яких була винесена постанова Слідчого управління СВ по ДТП ГУМВС України в Одеській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.08.2009р.;
- продовжити строк розгляду спору.
В судовому засіданні 18.04.2011р. представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю.
З огляду на викладене, відповідач не позбавлений права направити в судове засідання іншого представника, крім Сабітова С.В., надавши йому відповідну довіреність.
Крім вищезазначеного, суд вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання спрямоване на штучне затягування судового процесу, а тому суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Що стосується клопотання відповідача в частині продовження строку вирішення спору у справі, то воно також задоволенню не підлягає, оскільки наявні в справі докази є достатніми для вирішення спору у справі.
Також 14.04.2011р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого він просить суд витребувати від ГУМВС України в Одеській області копії всіх матеріалів по ДТП 07.08.2009р. за участю автомобіля «СУБАРУ», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «FAW», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, на підставі яких була винесена постанова Слідчого управління СВ по ДТП ГУМВС України в Одеській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.08.2009р., а саме: копії автотехнічного дослідження на предмет того, чи мав водій технічну можливість уникнути ДТП, висновку спеціалістів щодо невідповідності (відповідності) технічного стану та обладнання транспортних засобів існуючим вимогам Правил дорожнього руху, транспортно-трасологічної експертизи (аналіз механізму ДТП), пояснень учасників ДТП.
В судовому засіданні 18.04.2011р. представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.
Судом встановлено, що клопотання відповідача вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України не відповідає, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -
Між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»(далі страховик, відповідач) та Кулієвою Ксенією Олександрівною 24.07.2009р. було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/7629660), за умовами якого страховик застрахував транспортний засіб, а саме: автомобіль марки «Subaru Legacy», номерний знак НОМЕР_1, на строк з 24.07.2009р. по 23.08.2009р.
З матеріалів справи вбачається, що 07.08.2009р. на 52 км автодороги м. Одеса - м. Мелітополь сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Subaru Legacy», державний номер 7801 ВХ-1, що належить ОСОБА_3 (АДРЕСА_1), під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля марки «FAW», державний номер НОМЕР_2, що належить Комунальному підприємству «Южненська паляниця», під керуванням ОСОБА_2
Як вбачається з постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 14.08.2009р., винесену слідчим управління СВ по ДТП ГУМВС України в Одеській області, причиною ДТП було порушення загиблим водієм автомобіля «Subaru Legacy»Кудинюком О.С. вимог п.п. 1.2, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху.
Згідно з ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір шкоди визначається аварійним комісаром або експертом.
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України, Фонду майна України, як належний доказ розміру заподіяної шкоди, вартості та об'єму необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу робіт, - має бути наданий відповідний звіт суб'єкта оціночної діяльності.
Із звіту № 2451/09 експертного автотоварознавчого дослідження про визначення розміру матеріальних збитків, спричинених Комунальному підприємству «Южненська паляниця»- власнику автомобіля «FAW», державний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП, складеному Суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 (свідоцтво № 1009 від 14.07.2006р.) вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «FAW», державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 34 639,28 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З умов полісу № ВС/7629660 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт за шкоду, заподіяну майну, складає 25 500,00 грн.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом № ВС/7629660 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що франшиза становить 510,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідач виплати страхового відшкодування не здійснив.
Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Проте, відповідачем вказані вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виконані не були, страхове відшкодування позивачу не виплачено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення завданої шкоди в сумі 24 990,00 грн., за мінусом франшизи в розмірі 510,00 грн.
Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав від позивача необхідні для здійснення страхового відшкодування документи 17.08.2009р., отже, з урахуванням положень ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплату страхового відшкодування повинен був здійснити 18.09.2009р.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 2 526,37 грн., оскільки розмір збитків, які підлягають відшкодуванню, становить 24 990,00 грн.
Матеріалами справи підтверджуються також витрати позивача у розмірі 1 000,00 грн. за оплату послуг експертного автотоварознавчого дослідження СПД ФО ОСОБА_4 сплачені платіжним дорученням № 2561 від 13.08.2009р., які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48-А, код ЄДРПОУ 20113829) на користь Комунального підприємства «Южненська паляниця»(65481, Одеська область, м. Южне, вул. Приморська, 9, код ЄДРПОУ 22492340) 24 990 (двадцять чотири тисячі дев?ятсот дев?яносто) грн. 00 коп. збитків, 2 526 (дві тисячі п?ятсот двадцять шість) грн. 37 коп. пені, 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. витрат по оплаті послуг експертного автотоварознавчого дослідження, 285 (двісті вісімдесят п?ять) грн. 00 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Повний текст рішення складено 20.04.2011р.