ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/10020.04.11
За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
До Іноземного підприємства «Аврора»
Про стягнення 41 967,00 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_2 -по дов. №65 від 24.03.2011р.
від відповідача Омельяненко О.А. -по дов. №б/н від 25.01.2011р.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Іноземного підприємства «Аврора»про стягнення 41 967,00 грн., із яких: 33 000, грн. основний борг, 871, 37 грн. інфляційні, 5 045,43 грн. -пеня.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. порушено провадження у справі № 36/100, розгляд справи призначено на 30.03.2011р.
Відповідач в судове засідання повноважних представників не направив. Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.
Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 20.04.2011р.
У судовому засіданні 20.04.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на комплексне прибирання № 01-04/09 від 27.03.2009, укладеного між сторонами, щодо оплати вартості наданих послуг згідно з пунктами 3.2, 3.3 та 4.4 Договору.
При цьому, позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно здійснив оплату вартості наданих послуг за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ВЕ-0000007 від 31.01.2010 на суму 32800 грн., № ВЕ-0000014 від 28.02.2010 на суму 33 000 грн., № ВЕ-0000019 від 31.03.2010 на суму 33 000 грн., № ВЕ-0000023 від 30.04.2010 на суму 33 000 грн., №ВЕ-0000028 від 31.05.2010 на суму 33000 грн., №ВЕ-0000034 від 30.06.2010 на суму 33000 грн., №ВЕ-0000039 від 31.07.2010 на суму 33000 грн., а за актом №ВЕ -0000042 від 31.08.2010р. на суму 33 000 грн. відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги.
У зв'язку із простроченням та не сплатою коштів за надані послуги позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України були нараховані відповідачу три відсотки річних на загальну сумі 871,37 грн., інфляційні втрати на загальну суму 3 050, 20грн., а також на підставі пунктів 2.9 договору була нарахована пеня на загальну суму 5 045,43 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні 20.04.2011р. надав письмовий відзив на позов в якому у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1064,52 грн. просив відмовити.
Заперечення мотивовані тим, що ним протягом 20 серпня 2010 року було складено акт про виявлення недоліків прибирання відповідно до пункту 2.11 договору, в якому зазначено, що у випадку несвоєчасного усунення недоліків у прибиранні, замовник має право зменшити оплату вартості робіт на суму, що не перевищує розмір оплати за один день робіт за договором, про що робляться відповідні записи в актах недоліків у прибиранні. Отже, керуючись вказаними положеннями договору та у зв'язку з неналежним виконанням робіт позивачем, відповідачем було зменшено розмір вартості робіт за серпень місяць 2010 року, про що відповідач письмово повідомив позивача шляхом надіслання відповідних листів. Було складено актів про виявлені недоліки у прибиранні на загальну суму 1064, 52 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників позивача та відповідача сторін, суд -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
27.03.2009р. між Фізичною особою -підприємця ОСОБА_1 ( далі позивач) та Іноземним підприємством «Аврора»(далі відповідач) був укладений договір №01/04/09 на комплексне прибирання.
Відповідно до пункту 1.1 якого позивач бере на себе зобов'язання з виконання комплексу робіт з щоденного прибирання торгівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, щоденного прибирання прилеглої території, підтримуючого прибирання, генерального прибирання площ, зазначених в додатку № 1.
На виконання умов договору позивачем був виконаний комплекс робіт з щоденного прибирання торгівельного комплексу, прилеглої території за період з січня по серпень 2010 року, про що між сторонами були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):
№ВЕ-0000007 від 31.01.2010 на суму 32800 грн.,
№ ВЕ-0000014 від 28.02.2010 на суму 33 000 грн.,
№ ВЕ-0000019 від 31.03.2010 на суму 33 000 грн.,
№ ВЕ-0000023 від 30.04.2010 на суму 33 000 грн.,
№ВЕ-0000028 від 31.05.2010 на суму 33000 грн.,
№ВЕ-0000034 від 30.06.2010 на суму 33000 грн.,
№ВЕ-0000039 від 31.07.2010 на суму 33000 грн.,
№ВЕ -0000042 від 31.08.2010р. на суму 33 000 грн.
Всього був виконаний комплекс робіт на загальну суму 263 800 грн.
Пунктом 2.7 договору передбачений обов'язок відповідача оплачувати роботи у строк і формі, вказаних у даному договорі.
Відповідно до пункту 3.1 договору оплата відповідачем виконаних позивачем робіт за даним договором провадиться в національній валюті України в порядку щомісячної оплати, згідно з пунктом 3.2 даного договору.
Вартість всіх робіт за місяць з комплексному щоденному прибиранню становить 33 000 грн. ПДВ не передбачено (пункт 3.2 Договору).
Згідно з пунктом 3.3 договору відповідач протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання акта виконаних робіт підписує його або надає в письмовому вигляді мотивовану відмову, у випадку його не підписання з письмовим перерахуванням недоліків, які позивач зобов'язаний усунути на протязі доби з моменту отримання мотивованого відмови. У випадку невиконання відповідачем таких дій протягом 3 робочих днів після надання йому акта виконаних робіт для підписання, даний акт вважається погодженим з відповідачем, а роботи прийняті в повному обсязі. Оплата робіт за договором провадиться відповідачем протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання акта прийому-передачі виконаних робіт, на підставі рахунку, який виставляє позивач..
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт виконав частково, а саме розрахувалось за роботи виконані у січні - липні 2010 року, про що свідчать наявні у матеріалах справи банківські виписки.
З вказаних виписок вбачається, що відповідач сплатив позивачу за договором 32 800 грн. 09.03.2010, 10 000 грн. 26.03.2010, 23 000 грн. 01.04.2010,
10 000 грн. 20.46.2010, 10 000 грн. 23.04.2010, 2 000 грн. 06.05.2010, 11 000 грн. 07.05.2010, 2 000 300 грн. 07.05.2010, 10 000 грн. 26.05.2010р., 5 000 грн. 01.06.2010р., 5000 грн. 07.06.2010р., 11 000 грн. 08.06.2010р. , 33 000 грн. 25.06.2010р., 10 000 грн. 03.08.2010р., 5 000 грн. 05.08.2010р., 18 000 грн. 09.08.2010р. , 10 000 грн. 25.08.2010р., 23 000 грн. 31.08.2010р., всього було сплачено 203 800 грн.
За роботи виконані у серпні 2010 року на підставі акта №ВЕ0000042 від 31.08.2010р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 33 000 грн. відповідач з позивачем не розрахувався.
Заперечуючи проти позову в частині стягнення 1064, 52 відповідач, посилаючись на пункт 2.11 договору, зазначає, що 30 серпня 2010 року відповідачем був складений акт про виявлені недоліки в прибиранні, який направлений на адресу позивача 12.01.2011р., у зв'язку з чим відповідачем було зменшено розмір вартості робіт за серпень 2010 року на загальну суму 1064,52 грн.
Проте, зазначені заперечення відповідача та докази судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2.11 Договору у випадку виявлення відповідачем недоліків у роботі позивача, уповноваженими представниками сторін за даним фактом складається двосторонній Акт про недоліки прибирання (додаток № 2). Після підписання акта позивач зобов'язаний усунути вказані недоліки протягом дня їх виявлення. У випадку несвоєчасного усунення таких недоліків відповідач має право зменшити вартість робіт на суму, що не перевищує розмір оплати за один день робіт за договором, про що робляться відповідні записи в актах про недоліки прибирання. Повноваження представників Сторін на об'єкті прибирання повинні підтверджуватися довіреностями на представництво їх інтересів за даним Договором, що включають право на підписання Актів про недоліки в прибиранні (додаток № 2), які можуть зменшувати вартість робіт за місяць, у якому були виявлені та своєчасно не усунуті недоліки у прибиранні. Довіреності, що підтверджують вищевказані повноваження представників сторін повинні бути надані в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.
Враховуючи дане положення договору, наданий відповідач акт про недоліки у прибиранні, у якому відсутні підписи уповноважених представників позивача, не може бути належним і допустимим доказом у даній справі, а тому до уваги судом не приймаються.
Крім того, як убачається з Акта №ВЕ-0000042 здачі-приймання робіт (надання послуг), складеного між відповідачем та позивачем, затвердженого, зокрема, директором відповідача та скріпленого відбитком печатки останнього, за серпень 2010 року відповідачем були прийняті роботи з щоденного прибирання торгового комплексу, прилеглої території, генерального прибирання на загальну суму 33 000 грн. При цього, у зазначеному акті вказано, що “Сторони претензій одна до одної не мають.”.
Отже, роботи з прибирання у серпні 2010 року були прийняті відповідачем у повному обсязі без претензій на загальну суму 33 000 грн.
01.09.2010р. між сторонами була підписана додаткова угода до договору на комплексне прибирання №010//09 від 27.03.2009р., відповідно до якої сторони погодили розірвати даний договір з 01.09.2010р.
Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України (далі -ГК України) цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Статтею 4 Господарського кодексу України передбачено, що не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються ЦК України (частина 1). Проте, частиною 2 цієї статті передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Вказані положення кореспондуються з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, згідно з якою майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов”язку по оплаті вартості наданих послуг не виконав в повному обсязі, заборгованність відповідача перед позивачем становить 33 000, 00 грн.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 33 000,00грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
При розгляді справи судом встановлено, що відповідачем оплачувались надані позивачем роботи (послуги) з прибирання за січень -липень 2010 року з порушенням вимог пункту 3.3 Договору, а саме - з простроченням платежу, а роботи (послуги) з прибирання за серпень 2010 року не були оплачені, як у термін встановлений пунктом 3.3 Договору.
Статтею 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (частини 1 та 2).
Враховуючи дані положення ЦК України, кваліфікуючою ознакою прострочення кредитора є неможливість виконання боржником свого обов'язку без вчинення відповідних дій з боку кредитора.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 871,37 грн. трьох процентів річних та 3 050,20 грн. інфляційних втрат. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Договору. Судом враховано, що вказані нарахування здійснювались позивачем як на несплачену відповідачем суму заборгованості за роботи (послуги) з прибирання за серпень 2010 року, так і за прострочення оплати робіт (послуг) з прибирання за січень - липень 2010 року.
Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з пунктом 2.9 договору в разі прострочення платежів відповідач виплачує позивачу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, у відповідності з умовами даного договору. Сплата пені не звільняє Замовника від сплати робіт за Договором.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 5 045, 43,98 грн. Розрахунок пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пунктам 2.9.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Іноземного підприємства “Аврора” (03035, м. Київ,
вул. Урицького, будинок 45, літера “А”, офіс 418, ідентифікаційний код 34756588)
на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 33 000 грн. 00 коп. -основного боргу,5 045 грн. 43 коп. -пені, 871 грн. 37 коп. -3% річних, 3 050 грн. 20 коп. інфляційні втрати, 419 грн. 67 коп. --державного мита, 236 грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.
СуддяТрофименко Т.Ю.
Повний текст рішення складено
21.04.2011р.