ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/11911.04.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юторська компанія "Славутич"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд"
простягнення 14 816,12 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Шумаков Д.В.
від відповідача:Столяренко О.П.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юторська компанія "Славутич" (надалі -ТОВ "ДК "Славутич") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" (надалі -ТОВ "Інтелбуд") про стягнення 21 589,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №27/1046-Д від 19.05.2010 р. здійснив відповідачу поставку товару, а останній належним чином свого грошового зобов'язання по оплаті вказаного товару не виконав, в зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 21 589,04 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.03.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.04.2011 р.
У судове засідання 11.04.2011 р. представник позивача з'явився, подав уточнення до позовної заяви згідно змісту якого просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14 816,12 грн. у зв'язку із частковим поверненням товару.
Представник відповідача в судове засідання 11.04.2011 р. з'явився, подав відзив на позовну заяву згідно змісту якого проти позовних вимог заперечив та просив в їх задоволенні відмовити.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
19.05.2010 р. між ТОВ "ДК "Славутич" (постачальник) та ТОВ "Інтелбуд" (покупець) укладено договір №27/1046-Д (надалі -"Договір").
Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти його та оплатити вартість товару на протязі чотирнадцяти календарних днів з дати отримання товару.
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що постачальник здійснює поставку товару згідно видаткової накладної встановленого зразку. Покупець приймає від постачальника товар по кількості та якості, у відповідності з Інструкцією №П-6, П-7, згідно супровідних документів, виданих постачальником.
Згідно п.п. 4.1, 4.2 Договору постачальник відвантажує товар (відпускає зі складу) по договірним цінам в українській національній валюті, включаючи ПДВ. Ставка ПДВ повинна бути вказана у гривнях. Ціна за товар вказується в накладній.
Відповідно до п. 4.5 Договору загальна сума даного договору складається із суми всіх накладних до даного договору.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору у період з 25.11.2010 р. по 14.12.2010 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 21 589,04 грн., що підтверджується накладними ТТН №ДДК-023602 від 25.11.2010 р. та ТТН №ДДК- 024897 від 14.12.2010 р.
Видаткові накладні містять посилання на Договір, ними визначені ціна, кількість та номенклатура переданого товару.
Згідно п. 2.5 Договору покупець має право в будь-який момент повернути постачальнику товар за умов якщо:
- поставлений товар не був передбачений заявкою;
- в процесі реалізації був виявлений не якісний товар, що не відповідає прийнятим стандартам;
- товар не користується попитом у споживачів на протязі строків реалізації даного товару.
Постачальник зобов'язаний забрати товар на протязі семи календарних днів.
31.03.2011р. сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з червня 2010 р. по березень 2011 р. відповідно до якого заборгованість відповідача становить 14 816,12 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання по оплаті переданої продукції за вказаними накладними.
Договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи підтверджується передача відповідачеві продукції згідно Договору за спірними накладними на суму 21 589,04 грн.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно змісту п.1.1 Договору покупець зобов'язався оплатити вартість товару на протязі чотирнадцяти календарних днів з дати отримання товару.
Отже, грошове зобов'язання відповідача по оплаті поставленого товару за накладною ТТН №ДДК-023602 від 25.11.2010 р. мало бути виконано до 09.12.2010 р. (включно) та за накладною ТТН №ДДК- 024897 від 14.12.2010 р. -до 28.12.2010 р.
21.02.2011 р. відповідачем було частково повернуто товар на суму 6 772,94 грн., що підтверджується розрахунками корегування кількісних і вартісних показників до податкових накладних №318, №319, №320, №321, №322, №323 та №324 від 21.02.2011 р.
Відповідач взятого на себе грошового зобов'язання з оплати поставленого товару у встановлений договором строк належним чином не виконав та на момент винесення рішення у справі заборгованість відповідача за поставлену продукцію становить 14 816,12 грн.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків від 31.03.2011 р. сторонами було погоджено наявність у відповідача заборгованості у розмірі 14 816,12 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 14 816,12 грн. на підставі Договору за передану позивачем продукцію. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Посилання відповідача на передбачене п. 2.5 Договору право повернення товару не є підставою для відмови у позові, оскільки по-перше, таке право обумовлене визначеними в пункті підставами до яких не віднесено закриття покупцем торгової точки, що є відмінним від відсутності попиту споживачів, по-друге, вивезення товару ставиться в залежність від направлення вимоги, яка в матеріалах справи відсутня.
Твердження про відмову постачальника (викреслення з накладної) забрати частину продукції у лютому 2011 р. спростовується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2011 р.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ "Інтелбуд" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 14 816,12 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юторська компанія "Славутич" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 44/22; ідентифікаційний код 31055835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юторська компанія "Славутич" (01001, м. Київ, вул. Софійська, 10, ЛІТ. “А”; ідентифікаційний код 33403739) заборгованість у розмірі 14 816 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 12 коп., державне мито у розмірі 148 (сто сорок вісім) грн. 16 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Повний текст рішення підписано 14.04.2011 р.