ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 44/278-б03.03.2011
за заявою фізичних осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" (31722776)
за участю Прокуратури Дарницького району м. Києва
про визнання банкрутом
Суддя Копитова О.С.
Секретар с/з Шмуйло А.Д.
Представники сторін:
від заявників: не з'явились
від боржника: не з'явились
ліквідатор: арбітражний керуючий Оксанич В.Е.
В судовому засіданні присутні:
1) представник ВАТ "УКРНАФТА" - Бунечка В.І., довіреність № юр-480/д від 09.12.2010;
2) представник ТОВ "Влад" - Кеда А.В., довіреність № 2-д від 15.02.2011.
На розгляді господарського суду м. Києва знаходиться справа № 44/278-б за заявою фізичних осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист".
Постановою господарського суду міста Києва від 16.06.2009 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Оксанича Володимира Еммануїловича (ліцензія Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України серія НОМЕР_1, видана 18.01.2005) та зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 16.06.2010.
До загального відділу суду від ОСОБА_3 надійшла скарга на невиконання арбітражним керуючим Оксаничем В.Е. обов'язків ліквідатора боржника.
Обґрунтовуючи свою скаргу ОСОБА_3 посилається на той факт, що 31.05.2005 року, тобто після порушення провадження по справі № 44/278-б, боржник уклав з УМВС України в Сумській області та УМВС України в Полтавській області Договір № 226 про переведення боргу, згідно якого перевів на УВС України в Полтавській області (яке мало кредиторську заборгованість перед ТОВ «Нафтозахист»в розмірі 20 000 грн.) кредиторську заборгованість перед УМВС України в Сумській області в розмірі 20 000 грн.
Скаржник вважає, що укладенням такої угоди в період дії мораторію боржник фактично задовольнив вимоги одного кредитора -УМВС України в Сумській області, внаслідок чого позбавив скаржника, як кредитора з заборгованості по заробітній платі права на отримання задоволення кредиторських вимог в порядку встановленому ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Скаржник з посиланням на ч. 6 ст.3-1, ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вказує, що арбітражний керуючий Оксанич В.Е., як ліквідатор боржника в порушення своїх обов'язків не звернувся з вимогою про визнання недійсним зазначеного договору та стягнення отриманого задоволення грошових вимог в період дії мораторію та не включив безпідставно отримане УМВС у Сумській області задоволення грошових вимог в сумі 20 000 грн. в ліквідаційну масу боржника.
З урахуванням доводів скарги ОСОБА_3 просить суд усунути арбітражного керуючого Оксанича В.Е. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «Нафтозахист».
З аналогічною скаргою до господарського суду м. Києва звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Ліквідатор ТОВ «Нафтозахист»надав пояснення по суті поданої скарги, в яких зазначив, що платіжним дорученням № 1047 від 09.11.2004 року ТОВ «Нафтозахист»помилково перераховано на рахунок Роти міліції «Беркут»УМВС України в Полтавській області суму розмірі 20 000,00 грн., з призначенням платежу «оплата за послуги охорони філії «Нафтозахист-Схід»згідно рахунку фактури № 27 від 17.08.04р. Однак, фактично послуги з охорони були надані філії товариства та вказаний рахунок фактуру було виставлено УМВС України не у в Полтавській області, а УМВС України в Сумській області. Зважаючи на вказане, у ТОВ «Нафтозахист»склався борг перед УМВС України в Сумській області, а у УМВС України в Полтавській області -перед ТОВ «Нафтозахист». В зв'язку з чим було запропоноване укладення вказаного договору № 226 від 31.05.2005 року, який дозволив спростити розрахунки і безпосередньо перерахувати кошти з казначейського рахунку одного обласного управління міліції на рахунок іншого. Укладення договору жодним чином не могло вплинути на фінансовий стан товариства-банкрута, а тому будь-яких правових підстав його визнання недійсним згідно із Законом про банкрутство чи Цивільним кодексом України не вбачається.
Згідно п. 4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Перелік повноважень ліквідатора в ліквідаційній процедурі встановлено в ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Зокрема до повноважень ліквідатора в ліквідаційній процедурі входить право ліквідатора подавати до господарського суду заяви про визнання угод боржника недійсними з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим або розрахований на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом більшим, ніж строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.
Дослідивши доводи поданої скарги господарський суд не вбачає підстав для її задоволення.
Скаржниками не доведено в який саме спосіб боржнику або кредиторам було завдано збитків укладанням договору № 226 про переведення боргу від 31.05.2005 року. Суд вважає, що боржник, маючи намір розрахуватись зі своїм кредитором УМВС України у Сумській області за отримані послуги до порушення провадження по справі про банкрутство, вчинив для цього певні дії, однак, помилково перерахував кошти на рахунок іншої установи ОРМОП «Беркут» при УМВС України в Полтавській області. Врегулювання зазначеного питання шляхом укладення спірного договору фактично не вплинуло на фінансовий стан боржника та не завдало йому збитків.
За таких обставин господарський суд відхиляє подані скарги в зв'язку з їх необґрунтованістю.
До загального відділу суду від ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 надійшла скарга на невиконанням арбітражним керуючим Оксаничем В.Е. обов'язків ліквідатора ТОВ «Нафтозахист».
Обґрунтовуючи свої доводи, скаржники посилаються, що ліквідатор, відповідно до ст.ст. 11, 17, 19, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування »зобов'язаний був нараховувати та сплатити страхові внески зі стягнутих рішенням суду на їх користь сум заробітної плати. Однак, в порушення визначених норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ліквідатор сплату страхових внесків не провів. Також, скаржники вказують, що ліквідатор не проводив нарахування та сплату страхових внесків і після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
При цьому, скаржники з посиланням на ч. 1 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»вказують, що арбітражний керуючий Оксанич В.Е. виявивши на підставі судових рішень факт своєчасного не нарахування та не сплати сум страхових внесків, самостійно не обчислив ці внески, чим порушив визначену норму закону.
З урахуванням викладених в скарзі обставин, скаржники просять суд усунути арбітражного керуючого Оксанича В.І. від виконання обов'язків ліквідатора боржника та призначити нового ліквідатора. Зобов'язати ліквідатора самостійно обчислити страхові внески і сплатити їх до Пенсійного фонду України.
Ліквідатором надано пояснення щодо викладених в скарзі обставин, в яких він з посиланням на норми діючого законодавства заперечував проти доводів скаржників та зазначив, що виконував свої зобов'язання належним чином, здійснив всі передбачені законом нарахування та подав звітність до відділення Пенсійного фонду, подані фондом вимоги визнав в повному обсязі та відобразив в поданому суду звіті. Погашення заборгованості перед фондом не виявилось можливим за недостатністю у банкрута коштів.
Дослідивши подану скаргу господарський не вбачає підстав для її задоволення в силу наступного.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
Згідно матеріалів наданих ліквідатором вбачається, що на виконання рішень Роменського міськрайонного суду Сумської області ліквідатором було поновлено на роботі ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та виходячи з розміру середнього заробітку встановленому в судових рішеннях нараховано зазначеним особам заробітну плату за час вимушеного прогулу.
У вересні 2009 року зазначеним колишнім працівникам було нараховано заробітну плату за весь час вимушеного прогулу і до кінця вересня, в зв'язку з чим у звітності за вересень було відображено утримання з усієї суми. За жовтень і листопад 2009 року була нарахована заробітна плата і подана звітність за відповідні місяці.
Всього заробітної плати вказаним працівникам було нараховано на суму 695 065,57грн., з яких: за вересень 2009 року 681 448,41 грн., за жовтень 2009 року 8 084, 24 грн., за листопад 2009 року 5 533, 05 грн.
Ліквідатором з урахуванням приписів ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»було подано до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни розрахунок сум страхових внесків платника - філії "Нафтозахист-Схід" ТОВ "Нафтозахист" за вересень 2009 року на застрахованих осіб - працівників у кількості 6 чоловік, на загальну суму 21 193,92 грн., за жовтень 2009 року з на суму 2 845,66 грн., за листопад 2009 року на суму 1 947,64 грн.
Наказами від 20.11.2009 року всі працівники філії "Нафтозахист-Схід" ТОВ «Нафтозахист»були звільнені ліквідатором з посад у зв'язку з банкрутством боржника. В подальшому рішеннями Роменського міськрайонного суду Сумської області накази ліквідатора від 20.11.2009 року №18, №19, №22 «Щодо звільнення працівника підприємства-банкрута»визнано незаконними та зобов'язано ліквідатора звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з посад на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 30 вересня 2009 року.
На виконання вказаних судових рішень ліквідатором видано наказ №26 від 19.05.2010 року, яким звільнено ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з посад 30.09.2009 року, в зв'язку з чим ліквідатор склав та подав до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни коригування розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень і листопад місяці 2009 року. Згідно з цим розрахунком загальна сума нарахованих внесків у жовтні - листопаді 2009 року зменшена ліквідатором на 3 099,27 грн. і склала 1 694,03 грн., а підсумок нарахованих внесків до Пенсійного фонду України становить 22 887, 95 грн.
Крім того, судом встановлено, що в зв'язку з поданням ліквідатором звітів до пенсійного фонду Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ромни подано заяви з кредиторськими вимогами до боржника на загальну суму 21 637,54 грн. Зазначені вимоги визнані ліквідатором та включені до реєстру вимог кредиторів другої черги.
Таким чином, доводи скаржників не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги. З урахуванням всіх викладених обставин, господарський суд відхиляє подану скаргу в зв'язку з її необґрунтованістю та недоведеністю.
При цьому, суд також зважає, що Управлінням з питань банкрутства у м. Києві та Київській області Державного департаменту з питань банкрутства було проведено перевірку щодо додержання ліквідатором TOB «Нафтозахист»арбітражним керуючим Оксаничем В.Е. ліцензійних умов на підставі заяви громадян ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 б/н від 30.09.2009, скерованої листом Прокуратури Дарницького району м. Києва № 2342с-09 від 16.10.2009, щодо порушень вимог чинного законодавства арбітражним керуючим Оксаничем В.Е. при здійсненні повноважень ліквідатора ТОВ «Нафтозахист».
Як вбачається з висновку Управлінням з питань банкрутства у м. Києві та Київській області Державного департаменту з питань банкрутства, в процесі перевірки діяльності при здійсненні повноважень ліквідатора TOB «Нафтозахист», Комісією порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) не виявлено.
З урахуванням викладених обставин та в зв'язку з відмовою в задоволенні скарг на дії ліквідатора, господарський суд не вбачає підстав для усунення арбітражного керуючого Оксанича В.Е. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «Нафтозахист».
З огляду на викладене, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Скаргу ОСОБА_3 від 07.06.2010 року на невиконання арбітражним керуючим Оксаничем В.Е. обов'язків ліквідатора ТОВ "Нафтозахист" залишити без задоволення.
Скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від 09.06.2010 року на невиконання арбітражним керуючим Оксаничем В.Е. обов'язків ліквідатора ТОВ "Нафтозахист" залишити без задоволення.
Скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 від 06.07.2010 року на невиконання арбітражним керуючим Оксаничем В.Е. обов'язків ліквідатора ТОВ "Нафтозахист" залишити без задоволення.
Копію ухвали направити скаржникам, боржнику, ліквідатору, прокуратурі Дарницького району м. Києва, Управлінню з питань банкрутства у м. Києві та Київській області.
Суддя О.С. Копитова