ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/6318.04.11
За позовом Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова
компанія»
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова
компанія «Оранта»
третя особа ОСОБА_1
про стягнення відшкодування в порядку регресу у сумі 12 792, 00 грн.
Суддя Дідиченко М. А.
Секретар Приходько Є. П.
Представники:
від позивача Пєняєва О. І. -представник за довіреністю від 01.04.2011 року;
від відповідача не з'явились;
від третьої особи не з'явились.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»до ВАТ НАСК «Оранта»про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 12 792, 00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.12.2008 року в м. Києві по пр. Перемоги гр. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Нісан, д/н НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем Нісан, д/н НОМЕР_2, який був застрахований ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. Цивільно-правова відповідальність особи винної у ДТП (гр. ОСОБА_1), на момент ДТП була застрахована ВАТ НАСК «Оранта».
На думку позивача, враховуючи те, що страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування, до нього в порядку регресу, передбаченому ст. 1191 ЦК України, перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.
У зв'язку з цим, ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»звернулося до суду з вимогою про стягнення в порядку регресу з ВАТ НАСК «Оранта»страхового відшкодування у розмірі 12 792, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2011 року було порушено провадження у справі, залучено винну в ДТП особу - ОСОБА_1 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та призначено розгляд на 18.04.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 18.04.2011 року подав витребувані ухвалою суду докази, доказ направлення позовної заяви третій особі, копії установчих документів. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 18.04.2011 року не з'явився, однак через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав копію полісу № ВВ / 8326891 та надав відзив на позовну заяву, у якому позов визнав частково, а саме у розмірі 10 999, 56 грн., посилаючись на ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої відшкодуванню підлягають витрати з урахуванням зносу.
Представник третьої особи у судове засідання 18.04.2011 року не з'явився, вимоги ухвали не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
З довідки про дорожньо-транспортну пригоду, виданої ВДАІ з обслуговування адміністративної території Солом'янського району від 20.01.2009 року та постанови Солом'янського районного суду міста Києва по справі № 3-18133-1/08 від 12.12.2008 року вбачається, що 01.12.2008 року о 09 год. 00 хв. в м. Києві по пр. Перемоги, гр. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Нісан, д/н НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Нісан, д/н НОМЕР_2, який від удару здійснив зіткнення з автомобілем Міцубісі, д/н НОМЕР_3, що призвело до пошкоджень трьох транспортних засобів.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва по справі № 3-18133-1/08 від 12.12.2008 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Пошкоджений внаслідок вказаної ДТП автомобіль Нісан, д/н НОМЕР_2 був застрахований на підставі договору добровільного страхування автотранспортних засобів, цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, водія та пасажирів від нещасного випадку № КИ 06-1/08-940 від 06.10.2008 року між ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»та гр. ОСОБА_2.
Із матеріалів справи вбачається, що за замовленням ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»10.12.2008 року було проведено автотоварознавче дослідження. Згідно висновку автотоварознавчого дослідження, (Звіт № 1272/12/08 про оцінку автомобіля Нісан, д/н НОМЕР_2 від 10.12.2008 року) матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Нісан, д/н НОМЕР_2, у результаті його ушкодження при ДТП, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 10 999, 56 грн., вартість відновлювального ремонту становить 13 521, 76 грн.
Як вбачається із страхового акту № КИ 06-1/08-940/1/355 від 26.12.2008 року ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 12 521, 37 грн.
ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»було здійснено виплати страхового відшкодування загальним розміром 12 792, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 359 від 30.01.2009 року, № 528 від 12.02.2009 року, № 719 від 26.02.2009 року, № 762 від 02.03.2009 року та № 880 від 06.03.2009 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.
Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов'язанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»між власником транспортного засобу Нісан, д/н НОМЕР_1, гр. ОСОБА_1 та ВАТ НАСК «Оранта»укладено поліс № ВВ / 8326891 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого ВАТ НАСК «Оранта»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіль Нісан, д/н НОМЕР_1. Відповідно до п. 2 цього полісу, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб становить 35 000, 00 грн., франшиза -0, 00 грн.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).
Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов'язання»книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.
Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
До матеріалів справи позивачем наданий лист № 39/10-3 від 22.03.2010 року, яким ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»надіслало до ВАТ НАСК «Оранта» відповідну заяву із доданими до неї документами, та які були отримані останнім 25.03.2010 року.
Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, строк для виплати страхового відшкодування настав 25.04.2010 року, тому, на день вирішення справи у ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»наявне право вимоги до ВАТ НАСК «Оранта»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків.
Щодо розміру належного до виплати страхового відшкодування, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
До того ж, відповідно до пп. д) п. 1.4 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», остання застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження колісних транспортних засобів.
Відповідно до п 2.4 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Як було зазначено вище, відповідно до Звіту № 1272/12/08 про оцінку автомобіля Нісан, д/н НОМЕР_2 від 10.12.2008 року оцінена шкода з урахуванням фізичного зносу складає 10 999, 56 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач доказів оплати ним страхового відшкодування до матеріалів справи не надав.
Таким чином, з урахуванням зазначеного вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 10 999, 56 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з ВАТ НАСК «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код: 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б; ідентифікаційний код: 30729278) страхове відшкодування у розмірі 10 999 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) 56 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 110 (сто десять) грн. 00 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 202 (двісті дві) грн. 94 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М. А.
дата підписання 19.04.2010 року