ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/4707.04.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед груп», м.Київ
до Відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт захід»м. Київ
про: стягнення 660 000,00 грн.
за участю:
представника Позивача -Войнікас-Мирський -(довіреність № 71-Ю від 19.06.2010р.)
представника Відповідача - Іванов О.А. -(довіреність № 127 від 07.12.2010р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед груп», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт захід»м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 660 000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №30/12-02від 30.12.2010р. додатками до нього.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчі документи Позивача, Договір поставки нафтопродуктів № 30/12-02 від 30.12.2010р., Додаток № 1 від 30.12.2010р. до Договору №30/12-02 від 30.12.2010р., Додаток № 2 від 30.12.2010р. до Договору №30/12-02 від 30.12.2010р., виписку по рахунку Позивача, Заявку на поставку нафтопродуктів №1 від 13.01.2011р., лист Відповідача щодо неможливості підготовки нафтопродуктів до поставки від 17.01.2011р., вимогу про повернення попередньої оплати № 102-Ю від 20.02.2011р., лист Відповідача № 12 від 12.02.2011р. щодо повернення суми попередньої оплати у строк до 28.02.2011р. та інше.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
07.04.2011р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи по справі, а саме: копія Витягу з ЄДРПОУ станом на 05.04.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача та копію Акту звірки взаєморозрахунків № 2 від 31.03.2011р. підписаний з боку обох сторін.
В судове засідання 07.04.2011р. з'явився представник Позивача, підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
В судовому засіданні 07.04.2011р. Відповідач визнав позовні вимоги.
Клопотання щодо фіксації судового процесу сторонами не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд
30.12.2010 року між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Постачальник) було укладено Договір поставки нафтопродуктів № 30/12-02(надалі-Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти, іменовані далі а текстом -«Товар», найменування, кількість, строки поставки, ціна яких вказується в Додатках на поставку окремої партії Товару, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно п.2.1. Договору Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю Товар партіями у строки, що визначені у відповідному Додатку на поставку окремої партії Товару. Сторони погоджують, що Постачальник зобов'язується в строк, визначений відповідним Додатком на поставку окремої партії Товару до даного Договору, відвантажити Покупцю партію Товару, а Покупець зобов'язується її прийняти.
Як вбачається з п.2.2. Договору відвантаження продукції Покупцю здійснюються згідно умов даного Договору та відповідного Додатку на поставку окремої партії Товару автотранспортом та/або залізничним транспортом за рахунок Постачальника, або самовивозом за рахунок Покупця. Спосіб поставки окремої партії Товару зазначається Сторонами у відповідному Додатку на поставку окремої партії Товару: у випадку постачання транспортом Постачальника сторонами визначається місце доставки Товару, а у випадку само вивозу Покупцем Товару зазначається «самовивоз партії Товару Покупцем зі складу Постачальника».
Відповідно до п.2.2.1. Договору, у разі самовивозу Товару Покупцем зі складу Постачальника, Покупець не пізніше ніж за два календарних дня до строку запланованого самовивозу Товару в межах строків поставки, визначених відповідним Додатком, направляє Постачальнику заявку на підготовку Товару для самовивозу, а Постачальник зобов'язаний підготувати такий Товар для самовивозу в межах строків, визначених відповідним Додатком, та надати його Покупцю для самовивозу.
Відповідно до п.3.2. Договору Покупець в день підписання даного Договору зобов'язаний сплатити у порядку попередньої оплати за Товар на розрахунковий рахунок Постачальника суму у розмірі 1 000 000,00 грн. Порядок поставки Товарів на вказану суму попередньої оплати визначається відповідними Додатками на окрему партію Товару.
Згідно п.3.9 Договору у випадку непоставки у повному обсязі або часткової непоставки Товару Постачальником в строки, визначені відповідним Додатком на поставку окремої партії товару, Постачальник зобов'язаний негайно повернути отриману від Покупця суму попередньої оплати у розмірі вартості непоставленого не пізніше 3 робочих днів з моменту кінцевого строку поставки товару або поставити товар за письмовим погодженням з Покупцем.
Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2011р., а в частині розрахунків до їх повного проведення. (п.6.1.Договору).
Покупцем у порядку попередньої оплати за Товар на розрахунковий рахунок Постачальника сплачено суму у розмірі 1 000 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до Додатку № 1 від 30.12.2010 року до Договору Постачальник зобов'язаний у строк не пізніше 18 січня 2011 року поставити Покупцю бензин автомобільний, А-95, у кількості 42 012, 99 л. загальною вартістю 323 500,00грн., бензин автомобільний, А-92, у кількості 45 782, 31 л. загальною вартістю 336 500,00грн. у спосіб самовивозу партії Товару Покупцем зі складу Постачальника.
13.01.2011 року Позивач передав Відповідачу заявку № 1 на підготовку Товару для самовивозу, що запланована 18.01.2011року, яка була прийнята Відповідачем, що підтверджується печаткою та підписом посадової особи Відповідача із зазначенням дати прийняття.
17.01.2011 року Відповідач направив Позивачу листа про неможливість підготовки Товару для самовивозу, а отже й про тимчасову неможливість поставки за Додатком № 1 товару до Договору.
10.02.2011 року Позивач передав Відповідачу вимогу № 10/2 10 про повернення сплаченої попередньої оплати за Додатком № 1 у розмірі 660 000 грн.
12.02.2011 року Відповідач листом № 12 визнав за собою порушення умов Договору щодо поставки Товару, повідомив Позивача про тимчасову неможливість виконання зобов'язань за укладеним між Сторонами Договором та пообіцяв повернути суму попередньої оплати у розмірі 660 000,00 грн. до 28.02.2011 року.
Відповідач всупереч умовам Договору не повернув суму попередньої оплати.
Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань згідно умов Договору №30/12-02 від 30.12.2010р., Позивач звернувся до суду з позовом.
Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність позову, що розглядається, полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.
Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.
В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №30/12-02 від 30.12.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Як встановлено судом сторонами було 30.12.2010 року було укладено Договір №30/12-02 поставки нафтопродуктів, відповідно п.1.1 Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти, іменовані далі а текстом -«Товар», найменування, кількість, строки поставки, ціна яких вказується в Додатках на поставку окремої партії Товару, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Позивач, дотримуючись умов п.3.2. Договору здійснив авансовий платіж у сумі 1 000 000,00грн., що підтверджується копією виписки по рахунку.
Відповідно до Додатку № 1 від 30.12.2010 року до Договору Постачальник зобов'язаний у строк не пізніше 18 січня 2011 року поставити Покупцю бензин автомобільний, А-95, у кількості 42 012, 99 л. загальною вартістю 323 500,00грн., бензин автомобільний, А-92, у кількості 45 782, 31 л. загальною вартістю 336 500,00грн. у спосіб самовивозу партії Товару Покупцем зі складу Постачальника.
13.01.2011 року Позивач передав Відповідачу заявку № 1 на підготовку Товару для самовивозу, що запланована 18.01.2011року, яка була прийнята Відповідачем, що підтверджується печаткою та підписом посадової особи Відповідача із зазначенням дати прийняття.
17.01.2011 року Відповідач направив Позивачу листа про неможливість підготовки Товару для самовивозу, а отже й про тимчасову неможливість поставки за Додатком № 1 товару до Договору.
10.02.2011 року Позивач передав Відповідачу вимогу № 10/2 10 про повернення сплаченої попередньої оплати за Додатком № 1 у розмірі 660 000 грн. 00 коп.
12.02.2011 року Відповідач листом № 12 визнав за собою порушення умов Договору щодо поставки Товару, повідомив Позивача про тимчасову неможливість виконання зобов'язань за укладеним між Сторонами Договором та пообіцяв повернути суму попередньої оплати у розмірі 660 000,00 грн. до 28.02.2011 року.
Відповідач всупереч умовам Договору не повернув суму попередньої оплати.
Таким чином, враховуючи обставини справи, правову природу договору (договір підряду) суд застосовує аналогію закону, та керується ст.693 ЦК України для визначення порядку повернення попередньої оплати.
Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати.
Як вже зазначалося, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
На день винесення рішення сума боргу складає 660 000,00грн. і підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.
При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог в частині стягнення суми боргу у розмірі 660 000,00 грн.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову в частині стягнення суми боргу у розмірі 660 000,00 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед груп», м.Київ задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт захід»м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед груп», м.Київ суму у розмірі 660 000,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт захід»м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед груп», м.Київ витрати по сплаті державного мита в розмірі 6 600,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 07.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписано 12.04.2011р.
Суддя Н.І. Ягічева