ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/2908.04.11
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі центральної філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», м.Київ
доВідкритого акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», м.Київ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,
на стороні Позивача -ОСОБА_1
на стороні Відповідача -ОСОБА_2
простягнення 19 985,30 грн. в порядку регресу
Суддя Ягічева Н.І.
Представники сторін:
від позивача:Костенко А.О. -предст. за довіреністю (№ 2970-5/14 від 24.12.10р.)
від відповідача:Кіорогло І.Л. -предст. за довір. (№ б/н від 28.03.2011р.)
від третьої особи 1:не з'явився;
від третьої особи 2:не з'явився;
Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення 19 985,30 грн. в порядку регресу.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 26.05.2009р. у справі № 3-1856/2009р., Розгорнуту Довідку ДАІ № 283 від 22.05.2009р., довідку ДАІ, Поліс № 19G-0232075 від 22.09.2008р. добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, страховий акт № 78992 від 05.10.2009р., страховий акт № 78992 від 27.07.2009р., телеграму, заяву про виплату страхового відшкодування від 17.06.2009р., платіжне доручення № 10092 від 27.11.2009р. на суму 15 505,30 грн., платіжне доручення № 9399 від 04.11.2009р. на суму 4200,00 грн., платіжне доручення № 10093/1 від 27.11.2009р. на суму 250,00 грн., Акт № 4203 здачі-прийняття робіт від 15.06.2009р., рахунок № 4203 від 15.06.2009р., Звіт № 4203 від 15.06.2009р., рахунок-фактуру № 45 від 30.09.2009р., рахунок № 27 від 21.07.2009р., посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, талон до посвідчення водія, подорожній лист службового легкового автомобіля № 26/17/09 від 26.04.2009р., лист Відповідача від 04.11.2010р. № 02-02-10/24684 щодо надання інформації на запити, поштове повідомлення, Свідоцтво про державну реєстрацію Позивача, Довідку АА № 188502 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження філії Позивача, Довідку АА № 207064 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Позивача та інше.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 22, 993, ч.1 ст.999, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст.1, 2, 12, 15, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 3-6, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди».
Ухвалою про порушення провадження у справі від 14.02.2011р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб на стороні Позивача ОСОБА_1 та на стороні Відповідача ОСОБА_2
01.03.2011р. через канцелярію суду надійшли матеріали адміністративної страви № 3-1856/09.
У зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 03.03.2011р., справу передано судді Джарти В.В. для вирішення питання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2011р. розгляд справи відкладено на 17.03.2011р.
В судовому засіданні 17.03.2011р. від Позивача надійшла Довідка Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 08.04.2011р.
В судовому засіданні 08.04.2011р. від Позивача надійшли уточнення до позовної заяви (зменшення), відповідно до яких просив стягнути суму заподіяної шкоди у розмірі 19 445,30 грн. (19 705,30 грн.(виплачене страхове відшкодування) +250,00 грн. (вартість автотоварознавчого дослідження) -510,00 грн. (франшиза) = 19 445,30 грн.
Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зменшення на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, в судовому засіданні 08.04.2011р. від Позивача надійшло нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог та копію заяви про виплату страхового відшкодування № 78992 від 23.04.2010р., що направлялась Відповідачу.
В судовому засіданні 08.04.2011р. від Відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, визнав позовні вимоги частково на суму 19 195,30 грн.
Треті особи у судові засідання не з'являлись, хоча належним чином повідомлялись про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Третіх осіб про місце, дату та час проведення судового засідання.
Представники Позивача та Відповідача у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд
10.11.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»та ТОВ «ППА Славутич»укладено договір добровільного страхування автотранспорту оформлений полісом №19G-0232075, відповідно до якого було застраховано автомобіль «Subaru Legasy Outback», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Предметом договору є страхування автомобіля марки Legasy Outback», реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у договорі, а саме до страхових випадків відноситься: пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП, незаконне заволодіння транспортним засобом, крадіжка, а також пошкодження або знищення його частин, деталей, приладів і приладдя, що викликані протиправними діями третіх осіб, пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок стихійного лиха.
29.04.2009 р. на привокзальній площі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля марки Legasy Outback», реєстраційний номер НОМЕР_1, під управлінням водія ОСОБА_1 та автомобіля Субару державний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_2 а саме: ОСОБА_2 керуючи автомобілем Субару, державний номер НОМЕР_2 не впевнилась в безпечності маневру та здійснила наїзд на стоячій позаду автомобіль Legasy Outback», реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2. вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою УДАІ в Київській області, розгорнутою Довідкою УДАІ в Київській області № 283 від 22.05.2009р., та Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 26.05.2009р. у справі № 3-1856/2009р., відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення.
Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця (Звіт №4203), складеного 15.06.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Естімейт»(сертифікат №6294/07 виданий ФДМУ 23.11.2007р.), сума матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Subaru Legasy Outback», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 27 456,64 грн. з ПДВ.
На підставі страхових актів №78992 від 05.10.2099р. та № 78992 від 27.07.2009р., позивач виконуючи свої зобов'язання за договором страхування № 19G-0232075 від 22.09.2008 р., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 19 705,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №9399 від 04.11.2009р. та № 10092 від 27.11.2009р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»перейшло в межах суми 19 705,30 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із довідки УДАІ Київської області вбачається, що транспортний засіб -автомобіль Субару, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Legasy Outback», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_2
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України” від 27.03.1992 р. № 6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Вина ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»згідно із полісом №ВВ/8443154.
Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/7937564) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 08.10.2008 р. по 07.10.2009 р.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Вказаним договором (поліс №ВВ/8443154) передбачено, що страхова сума становить 76 500,00 грн., франшиза -510,00 грн.
Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля baru Legasy Outback», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 27 456,64 грн. з ПДВ, а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 19 705,30 грн.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом №ВВ/8443154.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Позивач регресною вимогою №78992 від 23.4.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 19 955,30 грн.
Враховуючи визначені полісом №ВВ/8443154 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 19 195,30 грн. (19 705,30 сума страхового відшкодування - 510,00 франшиза), а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Суд відмовляє у вимозі Позивача про стягнення 250,00 грн. з Відповідача, оскільки чинним законодавством не передбачено стягнення в порядку регресу витрат на автооварознавче дослідження.
При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог в частині стягнення витрат у розмірі 19 195,30 грн.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову в частині стягнення витрат у розмірі 19 195,30 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача у випадку повного задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»ідентифікаційний код 00034186 на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі центральної філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»ідентифікаційний код 25965081 основний борг у розмірі 19 195,30 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог -відмовити.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»ідентифікаційний код 00034186 на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»ідентифікаційний код 25965081 витрати по сплаті державного мита в розмірі 189,48 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232,96 грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
У судовому засіданні 08.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 13.04.2011р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева