29.03.11р.Справа № 5005/3336/2011
За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління - 1 КС", м. Кривий Ріг
про стягнення 13 440,00 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 1 від 11.03.11р.
від відповідача: Матухно Ю.О., представник за довіреністю № 05-164 від 28.03.11р.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Кривий Ріг (далі-позивач) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління - 1КС", м.Кривий Ріг (далі-відповідач) з позовом про стягнення 13 440 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 12 440,00 грн. - вартість опор, 1000,00 грн. - вартість доставки вантажу.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.
29.03.11р. до господарського суду надійшов відзив на позові, відповідно якого відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За згодою представників сторін, в судовому засіданні 29.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд,
На виконання усної заявки відповідача, позивачем було поставлено опори СО-9 в кількості 48 одиниць на загальну суму 13440 грн., що підтверджується видатковою накладною № 974 від 08.11.2010 р. та актом здачі виконаних робіт по доставці вантажу №122 від 08.11.2010 р. на суму 1000,00 грн.
25.11.10р. між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків, відповідно якої було складено Акт № 974, в якому зазначено про те, що відповідач має заборгованості перед позивачем станом на 25.11.10р. у розмірі 13 440 грн., що підтверджується печатками та підписами сторін.
08.02.11р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 8/2-5/43 з проханням погасити заборгованість у розмірі 13 440 грн. на протязі 2-х банківських днів шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок позивача.
Зазначений лист був отриманий відповідачем 18.02.11р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.
Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 13 440 грн.
29.03.11р. до господарського суду надійшов відзив на позові, відповідно якого відповідач позовні вимоги не визнає виходячи з того, що між сторонами не було складено, а тим самим підписано жодного акту з позивачем, а також видаткова накладна № 974 від 08.11.10р. не є доказом, оскільки вона підписана невстановленою особою.
Таким чином, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволення позову у повному обсязі.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 13 440 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати:
- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
- з акту управління господарською діяльністю;
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
- внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
- у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 Цивільного Кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу опори СО-9 в кількості 48 одиниць, що підтверджує накладна за № 974 від 08.11.10р. та акт здачі виконаних робіт по доставці вантажу № 122 від 08.11.2010 р., крім того сторонами було проведено акт звірки взаєморозрахунків, відповідно якого станом на 25.11.10р. відповідач визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 13 440 грн.
Як встановлено у судовому засіданні, посилання відповідача на те, що акт № 122 від 08.11.10р. підписано не уповноваженою особою є необґрунтованим, оскільки зазначений акт підписано колишнім керівником даного підприємства, який мав на той час на це право.
Крім того, у судовому засідання в присутності представників сторін оглянуто оригінал Акту звірки розрахунків № 87 від 25.11.10р., який було підписано з боку позивача та відповідача посадовими особами та скріплено печатками підприємств.
Представник відповідача не заперечував проти того, що саме посадовою особою відповідача підписано цей акт і скріплено їх печаткою, що підтверджує правомірність позовних вимог.
Враховуючи зазначене, господарський суд приходить до висновку про те, що між сторонами був здійснений правочин, оскільки поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 205, 509, 525, 526, 599, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління-1 КС" (50026, м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, буд. 34, ЄДРПОУ 35928314) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50103, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість за поставлений товар у розмірі 13 440 грн. (тринадцять тисяч чотириста сорок грн. 00 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 134,40 грн. (сто тридцять чотири грн. 40 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 31.03.11р.