Справа № 1-37
2011 рік
23 лютого 2011 року смт. Березанка
Суддя Березанського районного суду Миколаївської області Гапоненко Н.О., при секретарі Потриваєвій М.А., з участю прокурора Вільчака З.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Березанка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.153 та ст.166 КК України,-
встановив:
ОСОБА_1 обвинувачується у злісному невиконанні батьківських обов»язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, а саме в тому, що вона в період з вересня 2005 року по червень 2009 року злісно не виконувала батьківські обов'язки по догляду за своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, систематично вживала спиртні напої, вела аморальний спосіб життя, не працювала, не піклувалася про фізичний та моральний стан та стан здоров'я дитини, що призвело до тяжких наслідків у вигляді затримки психічного та розумового розвитку дитини, тобто педагогічної запущеності дитини та спотворення її як особистості. Крім того, у зв»язку з безвідповідальним ставленням обвинуваченої до виховання своєї дитини адміністрація Березанської ЗОШ зарахувала дитину -ОСОБА_2 до пришкільного інтернату.
Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом, вчиненому щодо малолітньої та з використанням безпорадного стану потерпілої, а саме у тому, що вона увечері 04 квітня 2008 року разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, в приміщенні спальної кімнати свого домоволодіння в АДРЕСА_1 вступила у злочинну змову з ОСОБА_3 і на його пропозицію наказала своїй доньці ОСОБА_2 вступити з ним у неприродні статеві зносини, усвідомлюючи, що в силу свого малолітнього віку ОСОБА_2 не розуміла своїх дій.
При попередньому розгляді справи суддею встановлено наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування, передбачених ч.1 ст.246 КПК України, оскільки під час досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Прокурор проти повернення справи на додаткове розслідування заперечував.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»питання про те, чи перешкоджає порушення закону, допущене під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, її призначенню до судового розгляду, вирішується залежно від того, наскільки істотним воно було, до ущемлення яких прав та інтересів учасників процесу воно призвело і чи є можливість поновити ці права й інтереси.
Відповідно до вимог ст.ст.22, 64 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов»язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об»єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Органом досудового слідства не виконано вказівки, зазначені у постановою Березанського районного суду Миколаївської області від 25 лютого 2010 року про повернення справи по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 КК України, на додаткове розслідування.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», вказівки судді (суду) є обов'язковими для органу дізнання, слідчого та прокурора. Якщо останні не дослідили обставини, зазначені у постанові (ухвалі) про повернення справи на додаткове розслідування, проведені дізнання чи досудове слідство можуть бути визнані однобічними і неповними, що є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Крім того, згідно з п.3 вказаної Постанови, кримінальна справа у будь-якому разі не може бути призначена до судового розгляду, якщо вона не була порушена або порушена некомпетентною особою; її розслідування провадила не уповноважена на те особа або особа, яка підлягала відводу.
Кримінальну справу за ч.3 ст.153 КК України порушено 26 липня 2010 року прокурором Березанського району, провадження досудового слідства доручено слідчому прокуратури Потужнику Р.В.
Відповідно до ч.2 ст.112 КПК України у справах про злочини, передбачені, зокрема, статтею 153 КК України, досудове слідство проводиться слідчими органів внутрішніх справ.
Крім того, вказана постанова винесена, як зазначено в її мотивувальній частині, за результатом перевірки виділених матеріалів, що надійшли до прокуратури району з Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області. Зазначені матеріали у кримінальній справі відсутні.
За змістом ч.1 ст.218 КПК України, ознайомлення потерпілого та його представника з матеріалами справи має передувати ознайомленню з матеріалами справи обвинуваченого.
Разом з тим, 18.01.2011 року слідчий повідомив законного представника потерпілої про те, що закінчити досудове слідство планується закінчити 25 січня 2011 року (а.с.250), а вже 24 січня того ж року ознайомив обвинувачену з матеріалами справи (у тому числі, враховуючи зазначену у протоколі оголошення про закінчення розслідування кількість аркушів, і з обвинувальним висновком, складеним слідчим 25.01.2011 року). Дані про ознайомлення законного представника потерпілої з матеріалами справи відсутні.
Крім того, постанова про визнання особи законним представником потерпілої винесена слідчим 21.01 2011 року (а.с.251-253).
За змістом ч.3 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих у кримінальному судочинстві», допущені порушення прав потерпілого можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 244, 246 КПК України, суд -
постановив:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.153 та ст.166 КК України, повернути прокурору Березанського району для організації проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід відносно підсудної ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя: