Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 2а-325/11
10 березня 2011 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої - судді Луців-Шумської Н.Л.
при секретарі Тимкович С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій та стягнення сум державної соціальної допомоги, -
25.01.2011р. позивач звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова, в якому він просить визнати дії відповідача щодо не нарахування і виплати йому як дитині війни у належному розмірі підвищення до пенсії за періоди з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року до 31 грудня 2010 року неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок йому щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням проведених раніше виплат за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року до 31 грудня 2010 року.
Позивач мотивує вимоги тим, що він являється дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога з 2009р. не виплачувалася в повному обсязі, а тому позивач змушений звернутись до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав суду письмові заперечення проти позову та просить у задоволенні позову відмовити.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1, 1940р.н., надано статус «дитина війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с.4, 5).
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.3 цього Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.
Законами України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, яка, власне, встановлювала підвищення пенсії для дітей війни, було обмежено, відповідно, разом з тим було обмежено право дітей війни на нарахування їм підвищення до пенсії.
Проте Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення п.12 ст.71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” та пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими обмежується дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак, з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень визнані неконституційними положення згаданих законів втратили чинність і з цього часу (з 9 липня 2007 р. та 22 травня 2008 р.) відновлено дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, діти війни отримали право на щомісячну надбавку до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2009-2010рр. до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” жодних змін не вносилось, дія цієї норми не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами, а відтак діє норма, згідно якої у 2009 та 2010 роках дітям війни виплачується підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову, оскільки відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на причину невиконання своїх зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних нормативно-правових актах законодавства, не може бути поставлена у залежність від відповідних бюджетних асигнувань.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо особа пропустила строк звернення до суду і суд визнає причину пропущення такого строку поважною, то адміністративна справа розглядається і вирішується в загальному порядку, встановленому КАС України.
Відповідно до Конституції України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було пропущено строк звернення до суду про перерахунок виплачених допомог за 2009р. та сім місяців 2010р. та не було наведено жодних причин поважності пропущення строку звернення.
Відтак, вимоги позивача підлягають до часткового задоволення в частині визнання дій відповідача щодо ненарахування і невиплати позивачу у належному розмірі підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за періоди з 25.07.2010р. по 31.12.2010р. протиправними та в частині зобов'язання проведення донарахування і виплати пенсії з врахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 25.07.2010р. по 31.12.2010р. з урахуванням сум, фактично виплачених позивачу у ці періоди.
Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням відповідних положень Закону України «Про державний бюджет України» щодо розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає частковому задоволенню.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 99, 159, 160 ч. 3, 161 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 у належному розмірі підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 25.07.2010 року по 31.12.2010 року - протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням проведених виплат з 25 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після її оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н. Л. Луців-Шумська
судді