Справа № 2-1106/11
27.01.2011 року Подільський районний суд міста Києва
в складі :
головуючого -судді Декаленко В.С.
при секретарі - Хіміч А.В.
прокурора - Сисак І.Т.
представника служби у справах дітей Подільської райдержадміністрації у м. Києві - Інжевської М.В.
представника служби у справах дітей Голосіївської райдержадміністрації у м. Києві - Малошевич С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, зацікавлена особа - відділ опіки та піклування Подільського району м. Києва , служба у справах дітей Голосіївської райдержадміністрації у м. Києві , суд
Позивачка звернулась до суду з заявою про позбавлення батьківських прав до відповідача ,мотивуючи свої вимоги тим, що з 1998 року по 2010 рік перебувала взареєстрованому шлюбі з відповідачем .Мають двох дітей - сина ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначає , що сім”я не склалась із-за різності поглядів на життя та характерів, на протязі тривалого часу відповідач як до розірвання шлюбу так і після нього доглядом , вихованням та утриманням дітей не займається , поліклініку з дітьми не відвідує , не цікавиться їх навчанням , не спілкується з дітьми , не дбає про їх нормальне самоусвідомлення ,не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі.
Посилається на те , що з 2008 року відповідач повністю без поважних причин не приймає участі у вихованні синів, не цікавиться їх способом життя, навчанням та дозвіллям, не піклується про їх фізичний, духовний та психічний розвиток, не проявляє щодо дітей батьківської уваги та турботи . Діти проживають разом з нею та мають всі умови для навчання та побуту, займається самостійно розвитком дітей та їх вихованням та оздоровленням. В зв'язку з тим , що відповідач добровільно не виплачував кошти на утримання дітей звернулась до суду і рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.10.2009 року з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 500 гривень щомісячно на кожну дитину. В зв'язку зі злісним ухиленням від сплати аліментів відповідач був притягнутий до кримінальної відповідальності згідно ст.164 ч.1 КК України та засуджений до 2 років обмеження волі. Зазначає , що відповідач приховував приватні заробітки ,знаючи про рішення суду , ніякої допомоги на утримання дітей не надав умисно. Оскільки відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до дітей звертається до суду з метою захисту інтересів своїх дітей, забезпечення прав дітей на повноцінне життя.
В судовому засіданні позивачка підтримує вимоги, просить позбавити відповідача батьківських прав , обгрунтувавши поясненнями.
Представники зацікавлених осіб в судовому засіданні не заперечують проти позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки останній не займається вихованням дітей , матеріально не утримує, не проживає в сім'ї, самоусунувся від виконання батьківських обов'язків .
Відповідач в судовому засіданні позов визнав ,згідно наданих суду пояснень не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно синів , однак просить вимоги не задовольняти.
Вислухавши пояснення сторін ,представників зацікавлених осіб, думку прокурора, який підтримує заяву, дослідивши надані матеріали суд вважає,що позов доведений та підлягає задоволенню.
Як, встановлено в судовому засіданні сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1998 року по 2010 рік.
Мають двох дітей - сина ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що сторони фактично з 2003 року припинили сімейно-шлюбні відносини, ведення господарства та бюджету, відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає належним чином , не цікавиться їх життям, вихованням , не займається з синами , не дбає про фізичний та моральний розвиток дітей, не цікавиться їх станом здоров'я ,проживають окремо , притягувався до кримінальної відповідальності за несплату аліментів на дітей.
Відповідно до п.2.ст.164 Сімейного кодексу України підставою для позбавлення батьківських прав є ухилення одного з батьків від виконання обов'язків по вихованню дитини.
Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлює права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.
Згідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» - «ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально-визначених норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти».
Відповідно до висновку служби у справах дітей Голосіївської райдержадміністрації м. Києва від 27.01.2010 року за №02/242 ( а.с.33-34 ), вбачається, що ще до розлучення, у 2004 році, батько дітей став проживати окремо від дітей. Добровільної допомоги на утримання дітей батько не надавав, тому ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про примусове стягнення аліментів. Рішенням Голосіївського райсуду м. Києва від 12 жовтня 2009 року було призначене примусове стягнення з ОСОБА_4, аліментів на утримання малолітніх дітей у розмірі 500 гривень на кожну дитину. Дане рішення відповідач не виконував і тому вироком Подільського райсуду м. Києва від 15 липня 2010 року його було визнано винним у злісному ухиленні від сплати аліментів , згідно ч. І ст.164 КК України та було призначене покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки. Посилаються на те , що з часу окремого проживання відповідач вихованням дітей не займається, життям та здоров'ям не цікавиться, матеріальну допомогу на утримання не надає , вихованням та утриманням дітей займається лише мати , нею створені належні умови для життя та розвитку дітей . Дані обставини підтверджені і характеристиками з навчального закладу дітей та поясненнями неповнолітніх дітей від 17.01.2011 року та поясненнями самого відповідача від 18.01.2011 року ,який з позбавленням батьківських прав не погоджується, ухилення від виховання та утримання дітей пояснює відсутністю коштів. Враховуючи вищенаведене вважають доцільним позбавлення його батьківських прав.
З наданих суду характеристик середньої загальноосвітньої школи № 132 м. Києва ( а.с.37-38 ) вбачається , що діти відвідують даний шкільний заклад з першого класу, вихованням дітей займається мати,батько з сім'єю не проживає , участі у вихованні та навчанні дітей не бере, життям синів не цікавиться , школу не відвідує та не телефонує .
Встановлені судом обставини підтверджуються і наданим поясненням сторін , яким підтверджено факт невиконання батьком своїх обов'язків відносно дітей ,фактично не відвідує дітей більше 3- років ,матеріальну допомогу не надає.
Суду наданий висновок служби у справах дітей Подільської райдержадміністрації у м. Києві від 24.01.2011 року за № 44-121/0п ( а.с.41 ) з якого вбачається , що дійсно доцільним є позбавлення батьківських прав відповідача ,оскільки після залишення сім'ї самоусунувся від виховання дітей, не бажає займатись їх розвитком та вихованням ,не допомагає матеріально.
Крім того суд вважає , що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
З урахуванням викладеного, встановлених в судовому засіданні обставин ,суд вважає, що позовні вимоги позивачки повністю доведені і підлягають задоволенню.
Крім того підлягає стягненню на користь позивачки з відповідача сплачені судовий збір в розмірі 8 гривень 50 копійок , витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 гривень , відповідно до ст.. 88 ЦПК України .
На підставі викладеного ,ст.ст. 164-166 Сімейного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» , Закону України « Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 10,11,60 ,88, 209 , 213-214,221,218,223 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 / свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 14.04.1999 року , актовий запис № 383 від 14.04.1999 року ,виданого відділом РАГС Московського району м. Києва / та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 / свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 14.04.1999 року , актовий запис № 382 від 14.04.1999 року ,виданого відділом РАГС Московського району м. Києва / .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 8 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 гривень .
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
СУДДЯ Декаленко В. С.