2-а-1155/11
16.03.2011
Подільський районний суд м. Киева,
у складі:головуючого - судці Трегубенко Л.О.,
при секретарі Лемішко А.С,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії, як «дитині війни»,
31.01.2011 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії, як «дитині війни».
Зазначив, що є пенсіонером за віком, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус "дитини війни", визначений ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Управління на підставі ст. 6 нього Закону повинно нараховувати та виплачувати йому щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
19.11.2010 р. звернувся до управління з відповідною заявою, отримав лист №1109/М-1071 від 02.12.2010 p., яким у перерахунку й виплаті надбавки у розмірі, визначеному законом, відмовлено.
Позивач просив визнати дії протиправними, зобов'язати управління нарахувати і виплатити йому, як "дитині війни", щомісячну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.07.2010 р. по теперішній час.
Позовні вимоги позивача за період з 01.07.2010 р. по 30.07 2010 р. на підставі ст. 100 КАС України залишені без розгляду.
У судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує з тих же підстав, просить задовольнити.
Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва із позовом ознайомлене, представник на підставі довіреності теж подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних даних і доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підтверджений і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 p., який набрав чинності з 01.01.2006 p., дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 р.) Другої світової війни було менше 18 років.
Дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується заміси, пенсії. ,...., ьея на 30% мінімальної пенсії за віком.
Суд установив, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, отримує пенсію за віком, і має статус «дитини війни» у розумінні цього закону, що ніким не заперечується, підтверджується пенсійним посвідченням, отже на нього розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені законом, в т.ч. право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (ас. 8).
Відповідач нарахування доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу не проводив, з 01.01.2009 р. виплачує підвищення в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Суд вважає, що реалізація особою прав, пов'язаних з отриманням бюджетних коштів, визначених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто, посилання органів державної влади на відсутність коштів чи механізму реалізації, як підстав невиконання своїх зобов'язань, не можуть прийматися до уваги, оскільки такі правовідносини грунтуються на принципі юридичної визначеності.
І Іозивач - є "дитиною війни" в розумінні чинного Закону, наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання надбавки до пенсії.
Держава, наділивши "дітей війни" зазначеною гарантією, взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб, їхній соціальний захист .
Законами про Державний бюджет України на 2006 -2008 p.p. дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на відповідні роки зупинялась, вносилися зміни.
Зокрема, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції і ям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується шищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії аоо щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни, внесені пп. 2 п. 41 p. II Закону України від 28.12.2007 № I07-1V, щодо розмірів підвищення пенсії "дітям війни" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними. втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. І /
З врахуванням положень Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 6 Закону України "І Іро соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 р. поновили свою дію в 2008 р. - з 22.05.2008 р., і є чинними до теперішнього часу, що визначає право позивача на здійснення перерахунку до пенсії у розмірах, визначених цим Законом.
Суд вважає, що ч.З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших, пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, розглянувши заяву позивача від 19.11.2010 р., листом № 1109/М-1071 від 02.12.2010 р. відмовило у нарахуванні відповідних коштів, не врахувавши, що ті норми законів, які перешкоджали реалізації його права на соціальну надбавку за відповідні періоди, визнані неконституційними, що є протиправним (а.с. 5, 6).
Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач у обгрунтування правомірності свого рішення та відсутності у позивача законних підстав для отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як "дитина війни", доказів не надав, такого не встановлено і під час судового розгляду.
Відповідно до ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги доведені і підлягають задоволенню частково, в частині визнання відмови суб'єкта владних повноважень здійснити позивачу підвищення пенсії па 30% мінімальної пенсії за віком, як "дитині війни", у розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р,.-протиправною та зобов'язати його нарахувати і виплатити щомісячну надбавку в розмірах, визначених цим Законом, за період з 31.07.2010 р. до 30.03.2011 р., з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва звільнене від сплати судового збору (державною мита) на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України понесені ним і документально підтверджені витрати по оплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп..
На підставі наведеного, ст.ст. 1, 3, 19, 21, 22, 46, 58, 64, 92, 95, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", законів про Державний бюджет України на 2008 - 2010 роки, ст. 28 Закону України '"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення Конституційного Суду України в справі №1-28/2008 від 22.05.2008 р., ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", керуючись ст.ст.2, 8, 10,11,13, 17-19, (і9-71, 86, 94, 99, 104, 158-163, 167, 185, 186,254 КАС України, п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва у нарахуванні ОСОБА_1 підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як "дитині війни", у розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р., - протиправною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як "дитині війни", щомісячну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 31.07.2010 р. до 30.03.2011 р, з урахуванням проведених виплат.
Звільнити управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва від сплати у дохід держави судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України понесені ним і документально підтверджені витрати по оплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд міста протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя:
Суддя Трегубенко Л. О.