Справа № 2-2110/11
23.03.2011 року Подільський районний суд міста Києва
у складі: головуючого - судді Трегубенко Л.О.,
при секретарі Лемішко A.C.,
виглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, і як законного представника неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, треті особи: Подільське РУ ГУ МВС України в м. Києві та Комунальне підприємство «Виноградар», - про визнання особи такими, що втратили право користування жилим приміщенням, і зняття з реєстраційного обліку,
Позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4., і як законного представника неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, -про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Зазначили, що спірне жиле приміщення складається із трикімнатної квартири АДРЕСА_1, жилою площею 40,70 кв.м., загальною - 67 кв.м, в якій вони всі мешкали.
У вересні 1995 р. відповідачка ОСОБА_4, разом зі своїми неповнолітніми доньками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, забрала з квартири всі свої речі та переїхала до чоловіка ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає до теперішнього часу.
З 1995 р. жодного разу не проживала у спірній квартирі, всі обов'язки за договором найму житла покладені лише на них.
Факт добровільного виселення відповідачки зі спірного житла, не проживання в ньому понад шість місяців, не сплати квартплати та комунальних послуг підтверджується довідкою №183/4 від 19.01.2008 р. начальника Київського СІЗО №13 (за місцем її роботи) про проживання в гуртожитку з вересня 1995 р. та сплату комунальних послуг.
Згідно актів, складених комісією із працівників КП "Виноградар" та затверджених його начальником, відповідачі за адресою спірної квартири не проживають.
Позивачі просили визнати відповідачку ОСОБА_4, з неповнолітніми доньками - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування жилим приміщенням -АДРЕСА_1 у м. Києві та зобов'язати Подільське РУ ГУ МВС України в місті зняти їх з реєстраційного обліку за адресою спірної квартири.
У судовому засіданні позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов підтримали з підстав, наведених у заяві, просять задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_4, проти позову заперечує, пояснила, що після одруження та народження дітей (близнят), оскільки у спірній квартирі фактично стало проживати три сім"ї, і створились неналежні житлові умови, у 1995 р перейшла з дітьми на тимчасове проживання до свого чоловіка ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2, - у гуртожиток, підвідомчий Київському СІЗО, де працювала, але без права на реєстрацію.
До 2007 р. проблем з приводу користування спірною квартирою не виникало, мала ключі, могла в будь-який час з»явитися, до ЖЕКу подавала довідку про оплату квартплати та житлово-комунальних послуг за нем фактичного проживання в гуртожитку.
Після смерті батька, мати - ОСОБА_1 стала вимагати від неї знятись з реєстраційного обліку, поміняла замки у вхідних дверях, не надала ключі, того вимагають і сестри, бажають приватизувати квартиру лише на себе, з розрахунку трьох осіб, із цього приводу між ними склалися неприязні відносини.
04.07.2006 р. вона із чоловіком шлюб розірвала, і по теперішній час проживає з дітьми у гуртожитку без реєстрації, перебуває на квартирному обліку, іншого постійного житла не має, в разі зняття з реєстрації за адресою спірного житла, її сім"я втратить можливість отримати квартиру. Просить відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи - Подільського РУ ГУ МВС України у м. Києві на підставі довіреності - юрисконсульт ОСОБА_9 подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підтверджений і задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідно до ст.71 ЖК України за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. В разі, якщо наймач або члени його сім'ї з поважних причин були відсутні понад шість місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а у випадку виникнення спору - судом.
Суд установив, що спірне жиле приміщення являє собою трикімнатну АДРЕСА_1, жилою площею 40,70 кв.м, загальною - 67 кв.м, в якій зареєстровано 6 осіб, в т. ч. відповідачка з двома неповнолітніми доньками (близнятами) - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, наймачем є ОСОБА_1 (а.с. 7).
Відповідачка з неповнолітніми дітьми не проживає з 1995 р., що підтверджується довідкою №183/4 від 19.01.2008 р. начальника Київського СІЗО №13 (за місцем її колишньої роботи ) про проживання в гуртожитку та сплату комунальних послуг, актами комісії працівників КП "Виноградар", не заперечується нею (а.с. 8 -12).
Відповідачка пояснила, що після одруження та народження дітей (близнят), за домовленістю з родиною, перейша з дітьми на тимчасове проживання в гуртожиток до чоловіка ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2, оскільки у спірній квартирі фактично склалося три сім'ї, і створились неналежні житлові умови.
Про наявність домовленості щодо збереження за відповідачкою спірного житла свідчить і та обставина, що позивачі тривалий час не оспорювали її право користування, зареєстрували дітей, до 2007 р. вона мала власні ключі від вхідних дверей, ніхто перешкод у користуванні не чинив, іншого постійного місця проживання не має, подавала довідку про оплату квартплати та житлово-комунальних послуг за фактичним місцем проживання у гуртожитку, який за своїм статусом відноситься до тимчасового житла.
З 2007 р. після смерті батька, позивачі, зокрема, мати - ОСОБА_1, стала вимагати від відповідачки ись з реєстраційного обліку, поміняла замки у вхідних дверях, не надала ключі, переслідуючи бажання приватизувати квартиру з розрахунку на трьох осіб, що вплинуло на характер взаємовідносин між сторонами, стали виникати сварки і конфлікти.
04.07.2006 р. відповідачка із чоловіком шлюб розірвала, по теперішній час проживає з дітьми і уже колишнім чоловіком у гуртожитку без права реєстрації, іншого постійного житла не має, проте характер взаємовідносин, що склався з родиною з приводу спірної квартири перешкоджає їхньому спільному проживанню, перебуває на квартирному обліку, і в разі зняття з реєстрації втратить можливість отримати власну квартиру.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Суд, дослідивши фактичні обставини справи та характер взаємовідносин між сторонами, дійшов висновку про наявність підстав щодо визнання відсутності відповідачки з дітьми у спірному жилому приміщенні понад шість місяців з поважних причин, у зв'язку з неналежними житловими умовами для проживання трьох сімей, що фактично створилися, і вимушеність перейти на тимчасове проживання до гуртожитку, та взаємною неприязню в родині сторін, що склалася з 2007 р. з приводу спірної квартири, - і продовжує цей строк.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання відповідачки та її неповнолітніх дітей такими, що втратили право користування жилим приміщенням, - не доведені і задоволенню не підлягають, оскільки вони відсутні понад встановлені законом строки з поважних причин.
На підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, і як законного представника неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, треті особи: Подільське РУГУ МВС України в м. Києві та Комунальне підприємство «Виноградар», - про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням у АДРЕСА_1 та зняття з реєстраційного обліку, -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києві в установленому законом порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Трегубенко Л. О.