Справа № 1-220/11
"21" лютого 2011 р.
Подільський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді Отвіновського П.Л.,
при секретарі - Думс І.В., з участю прокурора - Кіщака Д.С.,
підсудної - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, незаміжньої, непрацюючої, маючої на утриманні малолітню дитину, освіта середня, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої вироком Подільського районного суду м. Києва від 27 квітня 2006 року за ч. 1 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі звільненої на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку два роки, згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 21.02.2007 року скасовано звільнення, застосоване ОСОБА_1 за вироком суду від 27 квітня 2006 року та останню направлено для відбування покарання у виді позбавлення волі в місця позбавлення волі, звільнилася 30 липня 2008 року,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
встановив:
ОСОБА_1, будучи раніше судимою, звільнившись 30.07.2008 року з місць позбавлення волі, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, учинила новий умисний корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, 31 травня 2010 року, приблизно о 16 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні громадської організації «Крок за кроком», що знаходиться по проспекту Г.Гонгадзе, 20-в, в м. Києві, підійшла до своєї знайомої ОСОБА_2 та побачила в неї мобільний телефон «Нокіа 5310» і в цей час у неї виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.
Реалізуючи цей свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_1, попросила у ОСОБА_2, мобільний телефон для здійснення дзвінка. Отримавши від останньої мобільний телефон, поставила в нього свою сім-карту, після цього вдаючи, що має на меті розмовляти, вийшла з приміщення громадської організації «Крок за кроком» та стала віддалятися з місця вчинення злочину, таким чином заволоділа чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «Нокіа5310» вартістю 1 489 гривень,
В подальшому, ОСОБА_1 привласненим майном розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1 489 гривень.
Допитана підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України визнала повністю щиро покаялась та пояснила, що 31 травня 2010 року вона перебувала в громадській організації «Крок за кроком», де побачила у своєї знайомої ОСОБА_2 мобільний телефон «Нокія» і вирішила ним заволодіти. У подальшому вона попросила у ОСОБА_2 її мобільний телефон і заволодівши ним вийшла з приміщення та здала його в ломбард.
Відповідно до частини 3 ст.299 КПК України та ст.301-1 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України.
Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості особу винної, яка раніше судима, за місцем відбування покарання та останнього місця проживання характеризувалася позитивно, має малолітню дитину, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 суд вважає за необхідне визнати - щире каяття, яка передбачена п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, згідно п.1, ч.1 ст. 67 КК України суд визнає - рецидив злочинів.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт, строк яких необхідно визначити у наближених до максимально визначених меж, передбачених санкцією ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки саме такий вид покарання, передбачений санкцією ч. 1 ст. 190 КК України на думку суду зможе виправити підсудну та запобігти вчиненню нею нових злочинів.
Цивільний позов ПТ ЗТ “Скарбниця” про відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі, як такий, що був визнаний підсудною ОСОБА_1 та підтриманий прокурором.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
Ренкас Людмилу Василівну визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді двохсот годин громадських робіт.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Цивільний позов ПТ ЗТ “Скарбниця” про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТ ЗТ “Скарбниця” на відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 527 гривень 38 копійок.
Речовий доказ - мобільний телефон “Нокіа 5310”, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2, залишити в користуванні останьої, оскільки вона є його власником.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Отвіновський П. Л.